РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 121/3480/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Цалко А.А.

№ провадження: 22-ц/190/7499/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.

"18" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Руснак А.П.,

Суддів:Кірюхіної М.А., Новікова Р.В.,

При секретарі:Рижих М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи Красногвардійська державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування Ялтинської міської ради, реєстраційна служба Ялтинського міського управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна та скасування державної реєстрації права власності на квартиру, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 12 березня 1998 року на Запоріжській товарній біржі «Торг-Інвест» між ОСОБА_8 та ОСОБА_10, яка діяла від імені ОСОБА_11 (мати позивачки) та ОСОБА_12 (рідний брат позивачки), які в свою чергу діяли від свого імені та від імені неповнолітньої позивачки та її братів, укладено договір купівлі-продажу АДРЕСА_1. Оскільки зазначений спірний договір порушує її право як власника квартири, позивачка просить визнати його недійсним та витребувати цю квартиру у добросовісного набувача - ОСОБА_7 та передати спірну квартиру їй, як власниці.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2013 року в позові ОСОБА_6 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва № 1264-5 від 25 березня 1994 року, виданого виконавчим комітетом Ялтинської міської ради, належала у рівних частках ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15

14 жовтня 1994 року рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради ОСОБА_12 призначений опікуном ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що за рішенням суду ці особи були відібрані у матері ОСОБА_11

12 березня 1998 року на Запоріжській товарній біржі «Торг-Інвест» між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 укладено договір купівлі-продажу зазначеної спірної квартири, в якому остання діяла на підставі довіреностей від імені ОСОБА_11 (мати позивачки) та ОСОБА_12 (рідний брат позивачки), які в свою чергу діяли від свого імені та від імені неповнолітньої позивачки та її братів.

10 березня 2005 року рішенням Ялтинського міського суду визнано дійсною вищезазначену угоду та за ОСОБА_8 визнано право власності на спірну квартиру. Ухвалою Апеляційного суду АРК від 06 березня 2007 року рішення Ялтинського міського суду від 10 березня 2005 року скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, при розгляді якої позовна заява ОСОБА_8 залишена 16 серпня 2007 року без розгляду.

27 лютого 2006 року ОСОБА_8 квартира продана ОСОБА_9, яка у свою чергу 30 березня 2006 року продала її ОСОБА_7

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу недійсним та безпідставності позовних вимог про витребування майна, а також пропуску позивачкою строку позовної давності по вимогах про визнання недійсним договору купівлі - продажу.

З такими висновками суду судова колегія погодитись в повному обсязі не може.

Так, встановлюючи обставини справи, суд зазначив, що ним досліджені матеріали цивільної справи №2-2713/07, в яких наявні усі документи, що були підставою для укладання угоди від 12.03.1998 року, копії довіреностей від 14 травня 1996 року від ОСОБА_12, ОСОБА_11 на ім'я ОСОБА_10 та розписка про отримання довіреною особою продавців грошей у сумі 72 000 грн. Обставини на які позивачка посилалася в обґрунтування своїх позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу недійсним, а саме відсутність волевиявлення сторін на укладання угоди та її безгрошовість, суд визнав недоведеними, оскільки вони не підтверджені належними та достовірними доказами. Безпідставними суд визнав вимоги до добросовісного набувача про витребування квартири з посиланням на положення ст.ст. 387, 388 ЦК України.

Крім того, суд задовольнив заяву ОСОБА_7 про застосування позовної давності до вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу, не звернувши уваги на те, що ОСОБА_7 не є стороною оспорюваного договору, і такі вимоги до нього не висувалися.

Як роз'яснюється у п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

З огляду на викладене, посилання суду на застосування позовної давності по вимогах про визнання договору купівлі-продажу є помилковими.

Рішення підлягає відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України зміні в частині посилань суду на застосування позовної давності як на підставу відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

В решті з висновками суду судова колегія погоджується, як такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які потягли неправильність вирішення справи в цій частині.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 316, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2013 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на застосування позовної давності як підставу відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку у двадцятиденний строк.

Судді