Справа №:121/2015/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Кулєшова О.І.

№ провадження:22-ц/190/6178/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Новіков Р. В.

______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Новікова Р.В.

суддів:Берещанської І.І., Кузнєцової О.О.

при секретарі:Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат», товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс Еволюшн» до ОСОБА_6, третя особа - реєстраційна служба Ялтинського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим про витребування майна, визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2013 р., -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про витребування майна, а саме: насосної-хлораторної літ. С, що складається з приміщень 1-1 площею 7, 6 кв.м. «насосна», «хлораторна» 1-2 площею 14,9 кв.м. та складу 1-3 площею 5,3 кв.м., загальною площею 27, 8 кв.м., а також прибудови - с/1, площею 19,0 кв.м., прибудови - с/2 площею 6,5 кв.м., огороджених залізобетонною огорожею, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на території ТОВ «Лікувальний комплекс «Марат» та визнання права власності на зазначене майно.

Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для витребування спірного майна у відповідача, зокрема вибуття майна з володіння позивача поза його волею, підтвердженого рішенням Господарського суду Донецької області від 09.01.2013 р.

Рішенням суду позов задоволено.

Витребувано з володіння відповідачки нерухоме майно, а саме: насосну-хлораторну літ. С, що складається з приміщень 1-1 (насосна) площею 7, 6 кв.м.; 1-2 (хлораторна) площею 14,9 кв.м. та складу 1-3 площею 5,3 кв.м., загальною площею 27, 8 кв.м., а також прибудову - с/1, площею 19,0 кв.м., прибудову - с/2 площею 6,5 кв.м., огороджені залізобетонною огорожею, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано право власності відповідача на зазначене майно.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального законів.

Зокрема, апелянт посилається на недоведеність факту вибуття спірного майна з володіння позивача поза його волею.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд виходив із преюдиціального значення рішення Господарського суду Донецької області від 09.01.2013 р., яким встановлена недійсність первісного договору купівлі-продажу спірного майна укладеного позивачем та ПП «Південний Арабат» 18.03.2003 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2003 р. позивачем та ПП «Південний Арабат» укладено договір купівлі-продажу спірного майна.

26.01.2004 р. відповідачкою придбано у ПП «Південний Арабат» зазначено майно, що підтверджується договором купівлі-продажу № 5-84 (л.с. 32-33).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.01.2013 р. визнано первісний договір купівлі продажу нерухомого майна від 18.03.2003 р. недійсним (л.с. 21-25).

Проте, Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2013 р. рішення Господарського суду Донецької області від 09.01.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2013 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції (л.с. 155-161).

Відповідно до положень статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У той же час, положення частини 1 статті 388 ЦК України, за їх змістом, у будь-якому випадку можуть застосовуватися, лише якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Тому з урахуванням презумпції правомірності правочину та у зв'язку з наявністю зазначеної Постанови Вищого господарського суду України від 19.11.2013 р., якою скасовано рішення про визнання правочину недійсним, - правові підстави для витребування спірного майна на підставі положень статті 388 ЦК повністю відсутні, оскільки взагалі відсутні докази незаконності відчуження спірного майна.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2013 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові ТОВ «Лікувальний комплекс «Марат», ТОВ «Едельвейс Еволюшн» до ОСОБА_6 про витребування майна, визнання права власності відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді

Берещанська І.І. Кузнєцова О.О. Новіков Р.В.

.