УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 27764/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ковельської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПТМ «Ковельтепло» про визнання відмови протиправною та зобов'язання надати дозвіл, -

в с т а н о в и в:

15 квітня 2010 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - виконавчого комітету Ковельської міської ради, в якому просила визнати незаконною відмову відповідача в наданні дозволу на відключення належної їй квартири АДРЕСА_1 від центрального опалення та у влаштуванні нею у вказаній квартирі індивідуального опалення та зобов'язати відповідача надати такий дозвіл.

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що відмова відповідача у наданні дозволу на відключення житла від централізованого опалення і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання істотно обмежує законні права апелянта, який є власником житла, а також конституційне право людини і громадянина на достатній життєвий рівень, а положення, закріплені у Постанові Кабінету Міністрів України № 1268 від 31 жовтня 2007 року та Наказі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06 листопада 2007 року, звужують зміст та обсяг визначених законом прав позивача, що суперечить Конституції України. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт в судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтовними, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, що стверджується Свідоцтвом про право власності на житло №325 від 04 жовтня 1994 року, виданим АТ «Ковельсільмаш» (а.с.6). Згідно з договором №4/413 від 27 січня 2010 року послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в квартиру позивачки надаються ПТМ «Ковельтепло» (а.с.7-8).

16 березня 2010 року ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до Ковельського міського голови надати дозвіл на відключення належної їй квартири від централізованої системи опалення і на встановлення автономного опалення, покликаючись на неналежність послуг, які надаються ПТМ «Ковельтепло» (а.с.9-11).

26 березня 2010 року у наданні такого дозволу позивачу відмовлено на підставі п.2.2.2 «Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води», затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 487 (відповідь виконавчого комітету Ковельської міської ради №4 87, а.с.12).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на день звернення позивача з заявою про надання дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП та влаштування індивідуального (автономного) опалення та гарячого водопостачання квартири за адресою: АДРЕСА_1, вищевказаний житловий будинок не був відключений від мереж ЦО і ГВП, а у відповідності до чинного законодавства відключення квартири від мережі централізованого опалення можливе тільки при відключенні всього багатоквартирного будинку, а тому позивачу правомірно відмовлено в задоволенні вищевказаної заяви.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

Ст. 13 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування віднесено затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачання, затвердження проектів містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, схем теплопостачання та іншої містобудівної документації; здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог; встановлення тарифів на теплову енергію, що надається підприємствами та організаціями комунальної власності.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

Згідно зі ст.152 Житлового кодексу України переобладнання жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадиться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради.

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року (зі змінами і доповненнями від 31 липня 2007 року) затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води і водовідведення, в яких передбачено, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється; відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою програмою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку, розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових приміщень житлових будинків від мереж центрального опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 передбачено, що відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Згідно з п.2.1 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

П.2.2 вказаного Порядку передбачено, що комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї.

Відповідно до пункту 2.2.2 Порядку, підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є невиконання умов, визначених у пунктах 2.1 та 2.2 цього Порядку.

У пункті 2.2.3 Положення зазначено, що якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність відмови відповідача у наданні ОСОБА_1 дозволу на відключення її квартири від централізованого опалення і встановлення у ній індивідуального опалення, оскільки питання про відключення від системи централізованого теплопостачання може здійснюватись лише на підставі вирішення на загальних зборах мешканців будинку питання щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення, а також у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою програмою органом місцевого самоврядування.

Колегія суддів критично оцінює покликання апелянта на чинення перешкод ОСОБА_1 у здійсненні права власності та порушення її прав, як споживача послуг, оскільки такі покликання виходять за межі предмету даної адміністративної справи, яка стосується перевірки законності прийняття суб'єктом владних повноважень рішення при здійсненні ним управлінських функцій.

Крім того, колегія суддів не вбачає достатніх правових підстав для неврахування при вирішенні справи вимог вищевказаних підзаконних нормативно-правових актів, які є спеціальними актами у відповідній сфері, прийняті компетентними органами державної влади, зареєстровані Міністерством юстиції України, є чинним та у встановленому законом порядку не скасовані, а отже підлягають неухильному дотриманню та виконанню.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2010 року у справі № 2а-350/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець

Повний текст ухвали виготовлено 17.12.2013 року.