УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2013 року Справа № 876/12303/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,
з участю секретаря Рак Х.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремспецбуд» до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-
в с т а н о в и в:
ТзОВ «Ремспецбуд» звернувся в суд з адміністративним позовом до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 03.08.2012 року №0000122301 та від 16.10.2012 року №0000162301.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Старосамбірської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області від 03.08.2012 року №0000122301 та від 16.10.2012 року №0000162301.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Самбірська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Представники ТзОВ «Ремспецбуд» в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили, просять постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року залишити без змін.
Представник Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що працівниками Старосамбірської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Ремспецбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 р. по 31.03.12 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10 р. по 31.03.12 р., за результатами якої складено акт від 20.07.12 №942/22-00/32839190 (далі-Акт перевірки). На підставі Акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.08.2012 року №0000122301 та від 16.10.2012 року №0000162301.
Як вбачається з акта перевірки, в порушення пп.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) ТзОВ "Ремспецбуд" завищено валові витрати за 4 квартал 2010 року на 304715 грн., та в порушення п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на 267 013 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011 року на 204 406 грн., за 4 квартал 2011 року на 62 607 гривень.
Перевіркою встановлено, що згідно з Декларацією з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, поданої ТзОВ «Ремспецбуд» до Старосамбірської МДПІ в рядку 06 відображено скориговані валові витрати в сумі 7 602 479 грн. в тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 4 906 147 грн., по рядку 04.1 відображено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 6 846 087 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року з сумі 4 464 262 гривень. Проведеною перевіркою встановлено, що товариством зайво віднесено до складу витрат на придбання товарів витрати в сумі 304715 гривень Так, відповідно до накладних на придбання товарів, актів отриманих робіт (послуг) встановлено, що товариством протягом 4 кварталу 2010 року понесено витрати в сумі 4159547 грн., що підтверджується даними бухгалтерського обліку (Д-т рах. 20), а в Декларації з податку на прибуток за 2010 рік по рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) відображено витрати 6846087, в т.ч. за 4 в сумі 4 464 262 гривень. Витрати в сумі 304715.0 грн. не підтверджені первинними документами (накладними, рахунками-фактур, актами приймання та іншими документами), які б містили відомості про господарські операції, пов'язані з виробничим процесом. Інших документів, які б підтверджували факт понесених витрат за період 4 кварталу 2010 року товариством до перевірки не надано.
Судом встановлено, що висновки Акта перевірки базувались на включенні у складі валових витрат лише витрат на придбання матеріальних цінностей, що облікуються на рахунку бухгалтерського обліку 20 «Виробничі запаси» на суму 4 159 547 грн. При цьому, не врахованими у складі валових залишились накладні витрати (витрати пов'язані з утриманням і експлуатацією машин та устаткування, на оренду виробничих приміщень, на сплату електроенергії, транспортні витрати), що облікуються на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».
Правомірність врахування цих витрат передбачена п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутком підприємств», згідно з яким суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цього ж Закону.
Таким чином, всього валові витрати підприємства за 2010 рік (рядок 04.1) складають 4464262, 0 грн.; з них валові витрати за 9 місяців 2010 р. включені шляхом подання коригуючої декларації за 9 міс. 2010 в листопаді 2010 р. складають 153056,0 грн., матеріальні виробничі запаси (Дт 20 рах.) складають 4103870,0 грн.; накладні витрати, пов'язані з господарською діяльністю (Дт 91 рах.) складають 207371,0 грн.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено структуру валових затрат 04.1. за 4 квартал 2010 року та підтверджено суму валових витрат, включених у декларацію.
Відтак, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що не включення відповідачем при складанні Акта перевірки до складу валових витрат інших витрат, крім витрат на придбання виробничих запасів, привело до не врахування їх при розрахунку.
Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено, що згідно з поданими до перевірки документами, а саме: журналами-ордерами по бухгалтерському рахунку 631, головною книгою Товариством відображено отримання послуг від ТзОВ "Драмторг" та від ПП «Трасат». Однак, акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), підписані ТзОВ "Драмтог", ПП «Трасат» та ТзОВ «Ремспецбуд» не містять інформації про зміст наданих послуг, про фактично понесені витрати на здійснення зазначених послуг, пред'явлені до перевірки документи не містять інформації про економічний ефект для підприємства від їхвикористання, відсутні дані про державні номерні знаки та номерні знаки спецтехніки, якою надавались послуги автокрана, екскаватора, автомобіля бортового, бульдозера, автогрейдера. Отже, понесені витрати на придбання зазначених послуг не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання послуг. У зв'язку з цим, відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами, до складу валових витрат.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що товариством віднесено до складу податкового кредиту 40881,0 грн. податку на додану вартість з вартості послуг автокрана, екскаватора, автомобіля бортового, згідно з податковими накладними від 19.08.11 №322 на суму ПДВ - 36949,0 грн., від 25.08.11 №332 на суму ПДВ -3932,0 грн., отриманими від ТзОВ «Драмторг», та 12521,0 грн. податку на додану вартості з вартості послуг екскаватора, бульдозера, автогрейдера, послуг по перевезенню грунту, згідно з податковою накладною від 19.10.11 №688 на суму ПДВ - 12521,0 грн., отриманою від ПП «Трасат», оскільки надання вказаних послуг не оформлене документами, що підтверджують фактичне виконання вказаних послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання вказаних послуг у господарській діяльності. Зазначені порушення спричинили заниження податку на додану вартість на загальну суму 72 290 грн., у тому числі за серпень 2011 року в сумі 40 881 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Ремспецбуд» та ТзОВ «Шляхове будівництво «Альтком» уклали контракт субпідряду №292/06-11 від 24.06.2011 року, згідно з умовами якого ТзОВ «Ремспецбуд» як субпідрядник бере на себе зобов'язання переважно власними силами і засобами виконати роботи по об'єкту «Реконструкція аеродрому Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів». Характер будівництва - реконструкція, а саме: електропостачання відповідно до затвердженої проектної документації і в обумовлений контрактом строк. Генпідрядник - ТзОВ «Шляхове будівництво «Альтком» зобов'язується надати субпідряднику будмайданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, при необхідності забезпечити будівельними матеріалами, прийняти роботи і повністю сплатити вартість фактично виконаних робіт.
Судом встановлено, що на виконання умов зазначеного вище договору, позивачем укладено договір №135/01 про надання послуг від 03.10.2011 року з ПП «Трасат», згідно з яким ПП «Трасат» приймає на себе зобов'язання надати ТзОВ "Ремспецбуд» для виконання робіт авто техніку з екскаваторниками /водіями та договір №08/01 на надання послуг авто техніки від 01.08.2011 року з ТзОВ «Драмторг», відповідно до якого ТзОВ «Драмторг» надає ТзОВ «Ремспецбуд» авто техніку з водієм.
Виконання зазначених договорів підтверджено актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності покликань представника відповідача на ухвали Господасрького суду Львівської області від 23.10.12 р. №5015/3117/12 та від 10.09.12 р. №5015/2633/12, оскільки станом на час існування господарських відносин між позивачем з ТзОВ «Драмторг» та ПП «Трасат» щодо останніх не було порушено процедури банкрутства.
Щодо відсутності у ТзОВ «Драмторг» та ПП «Трасат» транспортних засобів, то відповідачем не доведено що згадані підприємства не мали у користуванні транспортних засобів та спецтехніки, а також відповідачем не доведено зареєстрованих за цими підприємствами транспортних засобів та спецтехніки у інших, окрім Львівської області, областях України.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, зареєстрованого в Мінюсті Україні від 05.06.95 р. за N 164/704 (надалі Положення).
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документа, встановлені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.99 р. (далі Закон N 996-XIV). Згідно з цими вимогами документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати, понесені ним витрати з придбання послуг для виконання робіт з екскаваторниками /водіями, надання послуг . Отже, позивач вправі підтвердити наявність понесених ним витрат не лише товарно-транспортними накладними, але і іншими первинними документами такими, як: акт наданих послуг, видаткові накладні, адже витрати позивачем можуть формуватись не лише по події з надання послуг, але і по події - перерахування коштів в оплату таких послуг.
Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, який вважає безпідставними та необґрунтованими висновки відповідача, наведені в Акті перевірки та у запереченнях відповідача на позовну заяву, про те, що акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), підписані ТзОВ "Драмторг", ПП „Трасат" та ТзОВ „Ремспецбуд" не містять інформації про зміст наданих послуг, про фактично понесені витрати на здійснення зазначених послуг, пред'явлені до перевірки документи не містять інформації про економічний ефект для підприємства від їх використання, відсутні дані про державні номерні знаки та номерні знаки спецтехніки, якою надавались послуги автокрана, екскаватора, автомобіля бортового, бульдозера, автогрейдера, понесені витрати на придбання зазначених послуг не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання послуг…відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт,послуг), не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами, до складу валових витрат.
Досліджені судом акти виконаних робіт, податкові накладні, якими підтверджено факти виконання робіт (надання послуг) позивачу містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів. Отже, первинні документи, надані позивачем податковому органу для перевірки вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідають, а тому є належними і допустимими доказами, що фіксують господарські операції та які є підставою для включення зазначених у них сум до складу валових витрат з податку на прибуток підприємств.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, орендована техніка була використана під час виконання позивачем робіт по Контракту субпідряду №292/06-11 від 24.06.2011р., укладеному з ТОВ «Шляхове будівництво Альтком» та доказами факту використання вищевказаної техніки є включення цих витрат в частині витрат, пов'язаних з експлуатацією машин і механізмів, в Акти виконаних робіт (типова форма КБ-2-в) ТОВ «Шляхове будівництво Альтком» та підтверджених підписом генпідрядника про відповідність суми даних витрат нормам ДБН.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та наявність у позивача передбачених законодавством підстав для віднесення сум за цими операціями до складу валових витрат. У зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивачем правомірно, у відповідності з приписами чинного законодавство віднесено до складу валових витрат витрати та віднесено до складу податкового кредиту по наведених вище контрагентах.
Відповідачем нараховано позивачеві податкові зобов'язання з ПДВ в розмірі 18 888,00 грн. на суму списаної безнадійної кредиторської заборгованості 113 329,00 грн. за грудень 2011 р.
Судом встановлено, що вся сума списаної кредиторської заборгованості вже включена у складі інших доходів (п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України) та оподаткована податком на прибуток.
Відповідно до п.192.1. ст.192 Податкового Кодексу України, яку застосовано відповідачем, в разі зміни компенсації вартості товару, включаючи наступний перегляд цін в сторону зменшення суми податкового кредиту у одержувача товарів, робіт, послуг та сума податкових зобов'язань продавця підлягають коригуванню.
Оскільки у позивача відбулась інша за суттю та формою операція, що не є переглядом компенсації вартості товару, а саме операція по списанню кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про невірне застосування відповідачем зазначеної норми.
Згадана операція підпадає під регулювання абз. "а" пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, відповідно до якої заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю. Відповідно до пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Судом встановлено, що вся сума списаної кредиторської заборгованості вже включена у складі інших доходів (стаття 135.5.4.) та оподаткована податком на прибуток.
Відтак, застосовуючи п.192.1. ст.192 Податкового Кодексу України, відповідач спричиняє подвійне оподаткування позивача, що суперечить чинному законодавству України.
Таким чином, виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції,, що спірні податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205,207,254 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі № 2а-10670/12/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді В.Я.Качмар
О.І.Мікула