ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.06.2006 Справа № 30/70
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач),
суддів Чохи Л.В., Павловського П.П.
при секретарі: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений
від відповідача -Осаволюк Р.В., довіреність від 17.08.2005
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства "Скорпіон" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2006р. у справі № 30/70
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до фермерського господарства "Скорпіон", с.Червоний ранок Широківського району Дніпропетровської області
про стягнення 55000грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2006р. у справі №30/70 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до фермерського господарства “Скорпіон” про стягнення 55000грн. задоволено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати як незаконне, необґрунтоване та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:
- в порушення п.3 ч.2 ст. 54 ГПК України позивачем не зазначена ціна позову;
- судом проігноровано вимоги п.3 ст.57 ГПК України щодо наявності документів, які б підтверджували сплату державного мита за позовну заяву у встановленому порядку та розмірі, також в супереч ст. 65 ГПК України дані докази не були витребувані, а клопотання відповідача про надання позивачем додаткових доказів, котрі б свідчили про сплату державного мита залишені поза увагою;
- судом не враховано, що відповідно до п. 4.5. договорів від 12.07.2005р. та 14.07.2005р. „за несвоєчасність фінансових розрахунків Замовник несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки”, а так як облікова ставка НБУ підлягає постійним змінам та коливанням і договорами не встановлено який конкретно процент облікової ставки НБУ при обчисленні пені слід застосовувати (що діяла на момент заборгованості чи на момент подання позову), то конкретного розміру пені не встановлено, тому згідно п.2.1. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994р. „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань” якщо у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої ст.1,2 ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня стягненню не підлягає.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим розглянути скаргу у його відсутність за наявними в матеріалах справи документами.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Із матеріалів справи вбачається, що 12 липня 2005 року між фермерським господарством „Скорпіон” (замовник) та приватним підприємцем ОСОБА_1(виконавець) укладено договір на виконання зернозбиральних робіт, предметом якого є роботи по збиранню зернових культур на землях замовника в період жнив 2005 року (а.с.10-11).
Відповідно до п.2.1 договору виконавець проводить роботи по збиранню зернових культур у замовника власними зернозбиральними машинами, з врахуваннями їх технічних характеристик, в об'ємі 1000га.
Замовник зобов'язувався розрахуватися з виконавцем за виконані роботи, сплативши 180грн. за 1га зібраної площі, в тому числі податок на додану вартість 30грн. (п.3.1 договору).
Строк проведення розрахунку до 29 липня 2005 року (п.3.2 договору). Розрахунок проводиться замовником на основі акту виконаних робіт, підписаного сторонами по закінченню робіт (п.3.3 договору).
14 липня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про виконання зернозбиральних робіт, згідно п.2.1 якого виконавець проводить роботи по збиранню зернових культур (гороху) у замовника власними зернозбиральними машинами в кількості 300га (а.с.12-13).
Вартість виконаних робіт - 350грн. за 1га зібраної площі, в тому числі податок на додану вартість 58,33грн. (п.3.1 договору).
Строк проведення розрахунку за цим договором встановлено до 01.08.2005 року (п.3.2 договору). Розрахунок проводиться на основі акту виконаних робіт, підписаного сторонами після закінчення робіт (п.3.3 договору).
Позивачем згідно договорів від 12.07.2005 року та від 14.07.2005 року надані послуги по обмолоту зернових культур та гороху на загальну суму 90690,73грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (а.с.14).
Відповідач повинен провести розрахунки за договорами в строк до 29.07.2005 року та до 01.08.2005 року відповідно.
Відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних робіт виконані частково в сумі 35690,73грн., що підтвердили сторони, склавши акт звірки розрахунків (а.с.16).
Заборгованість відповідача на день звернення з позовом до суду становила (90690,73-35690,73) 55000грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідач, в порушення умов пункту 3.2 договорів, зобов'язання по оплаті виконаних робіт в строк до 29.07.2005 року та до 01.08.2005 року не виконав, тому суд вірно стягнув заборгованість в сумі 55000грн.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України).
Згідно пункту 4.5 договорів за несвоєчасність фінансових розрахунків замовник несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, що розраховується від кількості неоформленого, неоплаченого або непереданого замовником зерна.
Позивач просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасні розрахунки в розмірі 5050,19грн. за період з 01.08.2005 року по 31.01.2006 року.
З урахуванням облікової ставки НБУ, яка діяла в зазначений період, суд вірно визначив розмір пені в сумі 5178,68грн.
Однак у зв'язку з тим, що позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені за період з 01.08.2005 року по 31.01.2006 року в сумі 5050,19грн. і це не погіршує становище відповідача, суд вірно стягнув пеню в межах позову.
Доводи відповідача, що відсутність у договорах конкретного розміру пені є підставою для відмови в її стягненні, не можуть бути прийняті до уваги в силу вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.
Таким чином, підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.
Надмірно сплачене державне мито за перегляд справи в апеляційному порядку платіжним дорученням №45 від 17 квітня 2006р. в сумі (302-300,25) 1,75грн. підлягає поверненню скаржникові відповідно до ст.8 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито”.
Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2006р. у справі №30/70 залишити без змін, а апеляційну скаргу фермерського господарства “Скорпіон” -без задоволення.
Повернути скаржникові надмірно сплачене державне мито в сумі 1,75грн. відповідно до ст.8 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито”.
Видачу довідки про повернення зайво сплаченого державного мита доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді Л.В.Чоха
П.П.Павловський