К/С № К-15813/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2008 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Костенка М.І.
Нечитайла О.М.
Сергейчука О.А.
при секретарі Ільченко О.М.
за участю представників
позивача: Хлівненка П.В.
відповідача: Шевченка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД"
на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.11.2005 р.
у справі № 70/12-05
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД"
в особі Білоцерківської філії
до 1. Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області;
2. Білоцерківського відділення управління державного казначейства України;
3. Білоцерківської міської Ради
про повернення надмірно сплаченої плати за торові патенти, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.06.2005 р. позов задоволено частково. Стягнуто з місцевого бюджету Білоцерківської міської ради через відділення Державного казначейства в місті Біла Церква на користь ТОВ «Сінніс ЛТД» в особі Білоцерківської філії ТОВ «Сінніс ЛТД» 75667,21грн. надмірно сплаченої за перший і другий квартали 2004 року плати за торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу. Стягнуто з Білоцерківської ОДПІ на користь ТОВ «Сінніс ЛТД» 756,67грн. витрат по сплаті державного мита, 85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судове рішення мотивовано тим, що позивач надмірно сплатив до бюджету плату за торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за перший, другий та третій квартали 2004 року у сумі 104987,21 грн., оскільки він зобов’язаний був сплачувати вказані торгові патенти у 2004 році, виходячи з їх вартості, встановленої ч. 3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», за ставками, які діяли у 2003 році. Закон України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», яким було збільшено вартість торгового патенту, набрав чинності з 01.01.2004р., тому, беручи до уваги положення Закону України «Про систему оподаткування» та Бюджетного кодексу України, суд дійшов висновку, що норми цього Закону про збільшення вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу не можуть застосовуватися у 2004 році. В частині стягнення надмірно сплаченої плати за торговий патент за третій квартал 2004 року провадження у справі припинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, оскільки позивач не надав доказів звернення до відповідача із заявою у відповідності до вимог п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Провадження у справі в частині визнання нарахування Білоцерківською ОДПІ плати за торгові патенти на послуги у сфері грального бізнесу у подвійному розмірі незаконними припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК, як спір, що не підлягає вирішенню у господарських судах.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.11.2005 р. рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Скасовуючи рішення та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, сплачуючи вартість торговий патентів на надання послуг у сфері грального бізнесу за перший, другий, третій квартали 2004 року мав керуватися приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», оскільки Конституційний суд України не приймав рішення про визнання неконституційним вказаного Закону. Враховуючи положення ст. 20 ГК України, ст.ст. 1, 2, 12, 21 ГПК України суд першої інстанції не повинен був припиняти провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним нарахування Білоцерківською ОДПІ плати за торгові патенти у подвійному розмірі відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» і мав розглянути даний спір по суті.
ТОВ «Сінніс, ЛТД» подало касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.11.2005 р. та залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2005р. Вважає, що при винесенні постанови судом апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального права, а саме: ст.ст. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про систему оподаткування», п.п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України, а також посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме: п. 5 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України. Наголошує на тому, що ст. 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», якою була збільшена вартість торгових патентів на надання послуг у сфері грального бізнесу, який набрав чинності з 01.01.2004р., не може застосовуватися у 2004 році виходячи із приписів Закону України «Про систему оподаткування» та Бюджетного кодексу України. Зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» щодо збільшення вартості торгових патентів можуть застосовуватися лише з початку нового бюджетного року, як це передбачено Законом України «Про систему оподаткування» та Бюджетного кодексу України, тобто з початку 2005 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи касаційної скарги та просив задовольнити її вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції – без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.
Частиною 3 статті 5 Закону України № 98/96-ВР вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік).
Статтею 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27.11.2003 р. № 1344-IV у 2004 році збільшено вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною четвертою статті 4 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" стосовно вартості торгового патенту цифри "320" замінити цифрами "960". Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри "1400", "64000", "48000", "2000", "600", "2400" замінити відповідно цифрами "2800", "128000", "96000", "4000", "1200", "4800".
Закон № 1344- IV введено в дію з 01.01.2004 р.
Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
На час вирішення спору Закон № 1344- IV не визнано неконституційним.
Суд першої інстанції помилково обґрунтував свої висновки неможливістю застосування ставок, встановлених бюджетним законом на бюджетний рік, посилаючись на неузгодженість таких змін із загальними принципами оподаткування, встановленими Законом України "Про систему оподаткування".
Надавши перевагу Закону України "Про систему оподаткування", який у спірних відносинах є загальним, порушив правила застосування норм матеріального права. Перевагу ж має спеціальний закон, у даному випадку, Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та Закон України "Про державний бюджет України на 2004 рік", яким внесені зміни щодо ставок торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Закон про Державний бюджет України встановлює, зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини. Виходячи із зазначеного, цим законом може зупинятися дія окремих положень податкових законів, змінюватися ставки податків, зборів (обов’язкових платежів) та інше.
Згідно із частиною 5 статті 5 Закону України № 98/96-ВР оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб’єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.
Суб’єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.
Таким чином, абзац 3 частини 5 статті 5 Закону України Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР звільнення від обов’язку додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість, ставить у залежність від обов’язкової умови: проведення суб’єктом підприємницької діяльності попередньої оплати вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту.
Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становить 60 календарних місяців (частина 4 статті 5 Закону № 98/96-ВР).
Оскільки позивач не сплачував вартість патентів за весь строк їх дії, то починаючи з 01.01.2004 р. він зобов’язаний був сплачувати їх вартість шляхом внесення одноразової плати за 3 місяці за ставками, передбаченими ч. 3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР в редакції Закону України «Про Державний бюджет України» від 27.11.2003 р. № 1344-IV.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції визнає такою, що ґрунтується на приписах законодавства постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконним нарахування плати за торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у подвійному розмірі та повернення із бюджету надмірно сплачених коштів за торгові патенти за другий, третій квартали 2004 року.
Разом з тим, не можна визнати законною та обґрунтованою постанову суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог за перший квартал 2004 року.
Здійснюючи оплату вартості торгового патенту на операції з надання послуг у сфері грального бізнесу за перший квартал 2004 року у грудні 2003 року, що узгоджується з приписами ч. 5 статті 5 Закону України № 98/96-ВР, у позивача не виникло обов’язку сплачувати вартість патентів за ставками, встановленими ч. 3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР в редакції Закону України «Про Державний бюджет України» від 27.11.2003 р. № 1344-IV.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27.11.2003 р. № 1344-IV, яким внесено зміни до ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР, введений в дію з 01.01.2004 р., тобто саме з цього моменту у суб’єкта підприємницької діяльності виникає обов’язок сплачувати вартість патентів на операції з надання послуг у сфері грального бізнесу за визначеними ним ставками.
Така позиція відповідає конституційному принципу, закріпленому у статті 58 Конституції України, за яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 стосовно юридичних осіб вказав, що надання зворотної дії в часі може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті, чого у даному випадку немає.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення справи щодо сплати вартості патентів за перший квартал 2004 року і направити справу на новий розгляд у цій частині до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, встановити вартість патентів, яка підлягала сплаті позивачем за перший квартал 2004 року за ставками, які діяли у 2003 році, та встановити, чи мала місце переплата, і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.11.2005 р. в частині відмови у задоволенні позову ТОВ «Сінніс, ЛТД» в особі Білоцерківської філії до Білоцерківської ОДПІ Київської області, Білоцерківського відділення Управління державного казначейства, Білоцерківської міської ради в особі фінансового управління про визнання незаконним нарахування Білоцерківською ОДПІ Київської області плати за торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у подвійному розмірі та зобов’язання Білоцерківського відділення Управління державного казначейства у Київській області повернути із бюджету на розрахунковий рахунок позивача надмірно сплачені кошти за торгові патенти на надання послуг у сфері грального бізнесу за перший квартал 2004 року скасувати, а справу направити до Господарського суду Київської області в цій частині на новий розгляд.
В частині відмови у задоволенні зазначеного позову щодо вимог за другий та третій квартали 2004 року постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.11.2005 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді Л.В. Ланченко
М.І. Костенко
О.М. Нечитайло
О.А.Сергейчук