Головуючий суду 1 інстанції - Ситнік О.І.
Доповідач - Орлов І.В.
Справа № 1207/14802/12
Провадження № 22ц/782/5193/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2013 року
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Орлова І.В.,
суддів: Масенка Д.Є., Коротких О.Г.,
при секретарі: Скоробогатовій Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» на рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 12 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Жовтневого районного суду міста Луганська від 12 листопада 2013 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі позивачі) задоволено частково. Визнано незаконними дії Луганських міських електричних мереж Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі ТОВ «ЛЕО» або відповідач) по відключенню 21.11.2012 року квартири АДРЕСА_1 від електропостачання; зобов'язано відповідача відновити електропостачання до вищевказаної квартири. У задоволенні вимог про стягнення з ТОВ «ЛЕО» моральної шкоди у розмірі 5.000,00 гривень відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЛЕО», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив: скасувати рішення в частині визнання незаконними дії відповідача по відключенню 21.11.2012 року квартири АДРЕСА_1 від електропостачання, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вищевказаних вимог відмовити.
В обґрунтування своїх доводів відповідач зазначив, що дії ТОВ «ЛЕО» на момент відключення квартири від електропостачання - 21.11.2012 року були правомірними та відповідали приписам пункту 53 Правил користування електричною енергією для населення. У тексті рішення суду відсутнє нормативне обґрунтування позиції суду з приводу обмеження стягнення коштів за чинним на той момент рішенням Жовтневого районного суду міста Луганська за строками давності, та не приведено посилань, чому до позивачів неможна було застосовувати положення пункту 53 цих Правил. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що представник позивачів - адвокат ОСОБА_4, здійснював представництво на підставі документів, які не були оформлені належним чином.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до статей 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд серед інших вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи вимоги про визнання дій з відключення квартири від електропостачання незаконними, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав доказів на спростування доводів представника позивачів відносно того, що відключення електропостачання мало місце без попередження та наявності заборгованості по сплаті за користування електроенергією.
Вказані висновки узгоджуються з обставинами справи. Так, матеріалами справи доведено, що на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Луганської міської ради 21 листопада 2011 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_5 та членам її сім'ї - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 в рівних частках (а.с.6). Право власності ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на вищевказане нерухоме майно 10.01.2012 року зареєстроване у встановленому законом порядку.
Особистий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім'я ОСОБА_7. За даними загальної картки, ведення якої здійснюється ТОВ «ЛЕО», станом на 01.12.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 переплата за спожиту електричну енергію становила 327 гривень 16 копійок. (а. с. 84)
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується даними фотокопії Свідоцтва про смерть від 23.04.1999 року.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду від 29 квітня 2009 року з ОСОБА_7, ОСОБА_2 на користь ТОВ «ЛЕО» стягнута сума заподіяного збитку у розмірі 965 гривень 02 копійки за самовільне підключення до мережі електропостачання після відключення, яке мало місце 04.08.2004 року.
21.11.2012 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 була відключена від електропостачання за несплату заборгованості у розмірі 965 гривень (а. с. 5).
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Луганська від 06 червня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 29 квітня 2009 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Луганська від 22.08.2013 року позовну заяву ТОВ «ЛЕО» до ОСОБА_7, ОСОБА_2 про стягнення збитків у розмірі 965 гривень 02копійки, залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 207 ЦПК України.
Відповідно до пункту 53 (в редакції Постанови КМ № 731 від 17.07.2009 року Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМ України від 26 липня 1999 року (далі Правила) … у разі відмови споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).
Матеріалами справи підтверджено, що відключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 від електропостачання 21.12.2012 року відбулося за відсутністю будь-якої документально підтвердженої грошової заборгованості позивачів перед ТОВ «ЛЕО». Про те, що така заборгованість існувала за судовим рішенням, - відповідач не довів. Доказів того, що заочне рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 29 квітня 2009 року (яке згодом було скасоване) станом на 21.12.2012 року знаходилося на примусовому виконанні, - немає. Постанова про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним рішенням, в матеріалах справи відсутня. Про можливе відключення від електропостачання, мешканці квартири не повідомлялися. Доказів про те, що ТОВ «ЛЕО» здійснювало такі попередження, - відповідач не надав. Доводи апелянта стосовно неналежного оформлення представництва, є несуттєвими та не спростовують правильність висновків суду.
Відповідно до статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суд з одних лише формальних міркувань.
Суд, вірно встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, правильно застосував правові норми та ухвалив законне і обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 12 листопада 2013 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: