К/С № К-21553/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.03.2008 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Голубєвої Г.К.
Маринчак Н.Є.
Нечитайла О.М.
Сергейчука О.А.
при секретарі Ільченко О.М.
за участю представників
відповідача: Лугинець І.І., Синчанського С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
на постанову Господарського суду міста Києва від 26.12.2005 р.
та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2006 р.
у справі № 32/523
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Петролеум"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду м. Києва від 26.12.2005 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2006р., позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.08.2005 р. №0000532316/2 в частині визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 903801 грн., у тому числі 602534 грн. основного платежу та застосування штрафних санкцій у розмірі 301267 грн. В решті позову відмовлено.
ДПІ у Печерському районі м. Києва подала касаційну скаргу, якою просить
скасувати вказані судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме: п.п.6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 81 Митного кодексу України та ст.ст. 26, 70, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
ТОВ «Укр-Петролеум» у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу просить скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції – без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що актом комплексної планової документальної перевірки від 29.03.2005 р. № 14/1/23-16/30264203 щодо дотримання ТОВ «Укр-Петролеум» вимог податкового законодавства за період з 01.07.2002 р. по 30.06.2004 р. зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 6.1.1. п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97, яке полягало у застосуванні нульової ставки податку на додану вартість до обсягів реалізації товарів в сумі 3012667,95 грн. Податкова інспекція вважає, що задекларований в р. 2.1 Декларації з податку на додану вартість обсяг реалізації підлягає оподаткуванню згідно п. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» за ставкою 20 %. Свою позицію мотивує «безтоварністю» експортних операцій, зазначаючи, що діяльність компанії «R.S.N. & F.LLC» (США), на адресу якої експортовано продукцію (труби н/ж) за договором комісії позивача з ПП «Металпром», призупинено у зв’язку із застосуванням санкцій за порушення податкового законодавства США. ТОВ «Дельта-Айл», у якого позивач придбав експортовану продукцію, визнано банкрутом.
Вказаним актом перевірки також зафіксовано порушення позивачем ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у необґрунтованому віднесенні до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання послуг із забезпечення міжнародного роумінгу, вартість яких віднесена до складу валових витрат з порушенням вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР. Податкова інспекція виходила з того, що на момент перевірки відсутні документи, що свідчать про знаходження співробітників ТОВ «Укр-Петролеум» у закордонному відрядженні, пов’язаному з фінансово-господарською діяльністю товариства.
На підставі акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000532316/2 від 17.08.2005 р. про визначення позивачеві податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 904395,00 грн., в тому числі 602930,00 грн. основного платежу та 301465,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
05.02.2005р. між ТОВ «Укр-Петролеум» (комітент) та ПП «Металлопром» (комісіонер) було укладено договір комісії № М07/01, за умовами якого ТОВ «Укр-Петролеум» доручило, а ПП «Металлопром» зобов’язалося за дорученням комітента за винагороду здійснювати від свого імені за рахунок комітента реалізацію нерезидентам України товарів, які належать комітенту, укладати договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах комітента; укладати договори (митного оформлення товарів) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтво про визнання підприємства декларантом; здійснювати інші дії, пов’язані з вищезазначеними операціями, необхідні для виконання доручень комітента.
Відповідно до додатку № 1 від 05.02.2004р. до договору комісії № М07/01 від 05.02.2004р. ТОВ «Укр-Петролеум» доручило, а ПП «Металлопром» зобов’язалося продати на експорт трубу 10х18Н10Т-ВД (ЭП502-ВД) ТУ У 27.2-8-74-2003 ф 14x1,2 (1610 кг) в кількості 4225.400 п.м. за ціною не нижче 133,74 доларів США за 1 п.м.
Вказана продукція придбана позивачем у ТОВ «Дельта-Ойл» згідно договору купівлі-продажу № 02-05/УП від 05.02.2004,відповідно до умов якого ТОВ «Дельта-Ойл» зобов’язалось продати, а позивач прийняти та оплатити продукцію згідно з додатком № 1 трубу 10х18Н10Т-ВД (ЭП502-ВД)ТУ У 27.2-8-74-2003 ф 14x1,2 в кількості 4225.400 п.м. за ціною 710,50 грн. на суму 3602576,04 грн., в т.ч. ПДВ - 600429,34 грн. На виконання вказаного договору ТОВ «Укр-Петролеум» отримало від ТОВ «Дельта-Ойл» за накладною № 402-05/3 від 05.02.2004 трубу 10х18Н10Т-ВД (ЭП502-ВД)ТУ У 27.2-8-74-2003 ф 14x1,2 в кількості 4225.400 п.м. за ціною 710,50 грн. на суму 3602576,04 грн., в т.ч. ПДВ - 600429,34 грн. ТОВ "Укр-Петролеум» оплатило отриманий товар 29.04.2004 платіжним дорученням № 5 на суму 3015384,45грн. та 11.05.2004 на суму 587191,59 грн. ТОВ "Дельта - Ойл" відобразило в декларації з податку на додану вартість обсяг реалізації у розмірі 3602576,04 грн. та віднесло до зобов’язань суму ПДВ у розмірі 600429,34 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 24.09.2004р. у справі №43/713 ТОВ «Дельта-Ойл» визнано банкрутом, а ухвалою від 01.11.2004р. ТОВ «Дельта-Ойл» ліквідовано у зв’язку з банкрутством.
За актом приймання-передачі № 1 до договору комісії № М07/01 від 05.02.2004 труба 10х18Н10Т-ВД (ЭП502-ВД)ТУ У 27.2-8-74-2003 ф 14x1,2 в кількості 4225.400 п.м. позивачем передана комісіонеру - ПП «Металлопром».
На виконання договору комісії ПП «Металлопром» реалізувало труби н/ж 10х18Р10Т-ВД на загальну суму 3012667,95 грн. нерезиденту - компанії «R.S.N. & F.LLC» (США).
30.04.2004р. сторони договору комісії № М07/01 від 05.02.2004 підписали акт виконаних робіт № 36 та звіт комісіонера, яким комісіонер підтвердив відправку товару за межі митної території України відповідно до ВМД №703010000/4/101795 від 19.04.2004р. на загальну суму в валюті 565865,57 дол. США. Понесені витрати, комісійна винагорода та винагорода за делькредере склали 8 755,51 грн.
Визнаючи недійсним податкове повідомлення-рішення в частині визначення позивачеві податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 903801 грн., у тому числі 602534 грн. основного платежу та 301267 грн. штрафних санкцій, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ліквідація ТОВ "Дельта - Ойл" у зв'язку з визнанням банкрутом не спростовує факту виконання договору купівлі - продажу № 02-05/УП від 05.02.2004р., укладеного між ТОВ "Дельта - Ойл" та ТОВ "Укр-Петролеум", оскільки господарські операції з позивачем передували банкрутству ТОВ "Дельта - Ойл". Доказів про виявлення факту порушення митних правил позивачем суду відповідачем не надано. Факт здійснення експорту продукції підтверджується вантажною митною декларацією від 19.04.2004 р. № 70301/4/101795, яка складена у відповідності до вимог «Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації», затвердженої наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997р. із змінами та доповненнями, факт перетину митного кордону України товару підтверджено також листом Маріупольської митниці від 04.11.2005 р. № 11-19/19/6508. Доказів визнання недійсними у встановленому порядку контракту № 45/03 від 26.03.2004 р., укладеного між ТОВ «Металлопром» та фірмою «R.S.N. & F.LLC» (США), договору комісії від 05.02.2004 р. № М07/01, а також вантажно-митної декларації до суду не надано. Рішення суду у господарській чи цивільній справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійсненої позивачем господарської операції відповідачем не надано. Не надано також доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. ВАТ «Промекономбанк» підтверджено факт отримання ПП «Металопром» грошових коштів від «R.S.N. & F.LLC» (США) за укладеними контрактами, а ТОВ «Фортуна-банк» повідомлено про перерахування з рахунку ПП «Металопром» коштів на користь ТОВ «Укр-Петролеум» за договором комісії. За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість застосування позивачем на підставі п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» нульової ставки з податку на додану вартість при експорті товарів.
Суд касаційної інстанції не може визнати обґрунтованими судові рішення, оскільки вважає, що вони ухвалені судами без повного та всебічного з’ясування обставин у справі.
Як зазначає податкова інспекція у касаційній скарзі та вбачається з матеріалів справи, Національне бюро Інтерполу листом від 29.07.2004 р. №ІР/4015/04/СЗЗ/14050/ЕС/А7/3 повідомило, що компанія «R.S.N. & F.LLC» (США), яка є покупцем експортованого товару, була зареєстрована в країні 23.07.1996р. за №199600312227, але з 11.05.1999 р. її діяльність було призупинено у зв’язку із застосуванням санкцій за порушення податкового законодавства США.
Податкова інспекція посилається на лист державної митної служби України від 28.03.2005р.№ 25/3-43/3085-ЕП про те, що в перелік кодів товарів згідно УКТ ЗЕД, що використовуються як індикатори ризику при здійсненні «сумнівних» експортних операцій, входить труба нержавіюча безшовна з корозійностійкої сталі, ТУ 14-3-299-76 за кодом 7304419000, тобто, як зазначає податкова інспекція, товар, який був предметом договору комісії, укладеного між ТОВ «Укр-Петролеум» (комітент) та ПП «Металпром» (комісіонер).
За приписами п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією, тобто декларація має бути оформлена у відповідності до вимог законодавства.
Таким законодавством є «Положення про вантажну митну декларацію», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574, яке визначає форми вантажної митної декларації та встановлює порядок її подання, «Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації», затверджена наказом Державної митної служби України від 09.07.97 р. № 307 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 24.09.97 р. за № 443/2247, та «Порядок заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі», затверджений наказом Державної митної служби України від 30.06.1998 р. № 380 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.07.1998 р. за № 469/2909,
Згідно із п. 2.1 «Порядку вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі», затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.06.1998 р. № 380 у графі 8 - "Одержувач/Імпортер" - зазначаються відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту).
Якщо умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) передбачено доставку товару на адресу нерезидента, що не є стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), то в графі наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) і вчиняється запис "Див. на звороті", а відомості про безпосереднього одержувача товару зазначаються на зворотному боці вантажної митної декларації.
Згідно відомостей вантажно-митної декларації одержувачем товару є філіал компанії «R.S.N. & F.LLC», Естонія.
Як вбачається з листа Національного бюро Інтерполу від 09.08.2004 р. № ІР/4014/04/СЗЗ/14807/ЕС/А7/3, проведеною перевіркою виявлено відсутність будь-якої інформації стосовно філіалу компанії «R.S.N. & F.LLC»,який є отримувачем експортованого товару, на території Естонії.
Окрім того, в матеріалах справи єлист Управління Служби безпеки України у м. Києві від 27.01.2006 р. №51/2/1/1-40642, в якому зазначено, що компанія «R.S.N. & F.LLC» була зареєстрована 23.07.1996 р. в штаті Вайомінг за №199600312227. Станом на 01.01.2006 р. компанія «R.S.N. & F.LLC»припинила своє існування, а її юридичну справу в штаті Вайомінг закрито.
Згідно листа Департаменту Податків і Митниці Естонії від 01.03.2004 р. №11.2-10/94-1 філіал фірми «R.S.N. & F.LLC» за адресою: Таллін, вул.Ліннамяе 8 не зареєстрований. За вказаною адресою розташований житловий будинок. Представником фірми «R.S.N. & F.LLC» за довіреністю для здійснення дій на території Естонії був Федір Рвачов. В банку гр. Рвачов відкрив від вказаної фірми розрахунковий рахунок і стверджував, що найближчим часом філіал буде зареєстрований, однак встановлено, що на сьогоднішній день філіал компанії «R.S.N. & F.LLC» в Естонії не зареєстрований.
Листом Адміністрації Державної прикордонної служби від 03.05.2006 р. № 0.253-8349/0/6-06 повідомлено, що транспортний засіб р.н. 2*39856АА/27592АА-А, який зазначений у вантажно-митній декларації, за період з 01.04.2004 р. по теперішній час державний кордон України не перетинав.
Викладені вище обставини ставлять під сумнів висновки судів попередніх інстанцій про відсутність при здійсненні експортної операції порушень митних правил та про достовірність факту здійснення експорту товару за вказаною судами вантажно-митною декларацією. Дійшовши таких висновків, суди не надали належної оцінки зазначеним обставинам, не навели доводів, за яких вони залишені поза увагою.
За умови достовірного встановлення обставин щодо відсутності реальності операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, вантажну митну декларацію не можна визнати такою, що дає виключні підстави для висновку про здійснення експортної операції, навіть якої не було.
У такому випадку митну вантажну декларацію не можна визнавати належним чином оформленою, яка б засвідчувала правомірність оподаткування таких операцій податком на додану вартість за нульовою ставкою.
Допущені судами попередніх інстанцій вищевказані порушення не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, який згідно із ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З огляду на викладене, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити частково.
Постанову Господарського суду міста Києва від 26.12.2005 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2006 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м.Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді Г.К. Голубєва
Н.Є. Маринчак
О.М. Нечитайло
О.А. Сергейчук