АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/11404/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/4367/2013

Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М.

Доповідач Карнаух П. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді: Карнауха П.М.

Суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

при секретарі: Ткаченко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Карнауха П.М., -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи з 06.09.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., посилаючись на відсутність в нього матеріальної можливості щомісячно сплачувати аліменти в розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до необхідності частково задоволення апеляційної скарги та зміни рішення з підстав, визначених п. 3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України - невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин.

Як убачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідно до свідоцтва про шлюб сторони перебувають в шлюбі з 29.12.1995 року, від якого мають неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Визначаючи розмір аліментів, судом першої інстанції взято до уваги те, що відповідач господарська діяльність відповідача поєднана із отриманням прибутків, які значно перевищують розмір аліментів, які просить стягнути позивачка, тому визначив розмір аліментів в 5000 грн.

З вказаними висновками не в повній мірі погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).

Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і бать ка. Причому обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Вірно встановивши характер спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для покладення на відповідача обов'язку утримувати свою неповнолітню доньку.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для зменшення розміру стягнутих аліментів заслуговують на увагу.

Так, положеннями ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, які обставини підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів, зокрема стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є засновником ряду господарських товариств (а.с.22-32), більшість з яких здійснює господарську діяльність та отримують доходи. Окрім того, в його власності перебуває як житлове, так і нежитлове нерухоме майно (а.с.42-44,46-64).

В період з 21.04.2009р. по 05.07.2013р. відповідач перебував в СІЗО № 23 м. Полтави, має ряд хронічних захворювань, на його утриманні знаходиться хвора мати, в період з 01.01.2013р. по 30.06.2013р. доходів не отримував (а.с.81-85).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в розмірі 3000 грн. (а.с.66).

Оцінюючи в сукупності вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру стягнутих місцевим судом аліментів на утримання неповнолітньої доньки з 5000 грн. до 3000 грн. щомісячно, що відповідатиме загальним засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України) та буде дотримано справедливий баланс інтересів обох сторін, виходячи із пріоритету інтересів дитини.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та необхідності зміни судового рішення в частині зменшення розміру стягнутих аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч. 1 п. 3,4, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2013 року в частині визначення розміру аліментів змінити.

Зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - з 5000 грн. до 3000 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Карнаух П.М.

Судді: Дряниця Ю.В.

Пилипчук Л.І.

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Карнаух П.М.