АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10753/13 Справа № 199/8270/13 Головуючий у 1 й інстанції - Спаї В.В. Доповідач - Чубуков О.П.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Судді-головуючого: Чубукова О.П.

Суддів колегії: Михайловської С.Ю. та Єлізаренко І.А.

при секретарі Новицькій О.О.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями, -

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 травня 2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями - задоволено повністю.

17 вересня 2013 року Відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог Позивачу - відмовити в повному обсязі.

Вважає, що заочне рішення було прийняте з порушенням матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню.

Перевіривши законністъ та обгрунтованість рішення, доводи апеляційної скарги, судова колегія відмовляє в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

3 матеріалів справи вбачається наступне.

Як було встановлено судом, 13.12.2007 р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № СМ-SME302/256/2007, за яким позичальникові були надані у кредит грошові кошти в розмірі 49 605,00 доларів США; згідно п. 3 ч. 1 кредитного договору за користування кредитними коштами була встановлена фіксована процента ставка 4,4% річних зі строком повернення 13.12.2014 року; 13.12.2007 р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № СМ-SME302/255/2007, за яким позичальникові були надані у кредит грошові кошти в розмірі 350 395,00 доларів США; згідно п. 3 ч. 1 кредитного договору за користування кредитними коштами була встановлена фіксована процента ставка 15,23% річних зі строком повернення 13.12.2022 року; укладаючи дані кредитні договори сторони за ним погодили, що (п. 1.1 кредитного договору) в порядку, передбаченому цими договорами банк надає позичальнику кредит в розмірі та валюті, визначеній у частині №1 цих договорів, а позичальник приймає кредити, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманих кредитів, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, які визначені в цих договорах.

Утім, відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором № СМ-SME302/256/2007, та станом на 23.02.2010 р. розмір заборгованості складає 356 519,99 грн.

Разом з тим, між сторонами за договором, зазначеним вище, було погоджено право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначений банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором (в тому числі, а не виключно, встановлених п. 2.3.7 та ст. 3 цього договору) та/або умов договору поруки. Відповідно до положень п.п. 3.1.1 ч. 2 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% (одного відсотка) від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються i не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли приз вести до неправильного вирішення питання про підсудність справи.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив i оцінив обставини по справі надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин i закон, який їх регулює.

3 урахуванням вкладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає чинності з моменту її оголошення і з цього ж дня може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді колегії: