АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/2471/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/4005/2013 Головуючий у 1-й інстанції Іващенко Ю. А.

Доповідач Обідіна О. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Панченка О.О., Прядкіної О.В.

При секретарі : Нестеренко А.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається та стягнення аліментів за минулий час,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 жовтня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається та стягнення аліментів за минулий час задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, працюючого приватним підприємцем, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 студентки інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 1 вересня 2013 року на період навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, працюючого приватним підприємцем, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 студентки ТОВ «Академії адвокатури України» в розмірі 150 грн. за період з 27 червня 2013 року по 30 червня 2013 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі, вважаючи безпідставною відмову суду в задоволенні вимоги про стягнення аліментів за минулий час.

Також апеляційну скаргу подав ОСОБА_2, який просить рішення в частині визначення розміру аліментів змінити, зменшивши їх з 1500 грн. до 100 грн. посилаючись на відсутність в нього матеріальної можливості щомісячно сплачувати аліменти в розмірі 1500 грн.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та про часткове задоволення скарги ОСОБА_2

Згідно п.3 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками повнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

На час подання позову до суду донька сторін була студенткою 4 курсу денної форми навчання Академії адвокатури України, де закінчила навчання 1 липня 2013 року. Стипендії в даному навчальному закладі не отримувала. Вартість навчання в Академії за 4 роки становила 59200 грн., з них 55800 грн. були сплачені позивачем.

До досягнення донькою повноліття відповідач сплачував аліменти на її утримання.

31 липня 2013 року між позивачем та Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка укладено договір про надання освітньої послуги (навчання) студенту ОСОБА_3 за рахунок коштів замовника ОСОБА_1 За умовами вказаного договору Інститут бере зобов'язання здійснити навчання студента - ОСОБА_3 на денній формі навчання, освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст за спеціальністю міжнародне право. Строк навчання з 1 вересня 2013 року по 30 червня 2013 року, вартість навчання становить 30000 грн.

У зв'язку з навчанням доньки в м. Києві позивач також оплачує її проживання в приватній квартирі згідно до умов договору найму житлового приміщення .

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що донька сторін, яка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, фактично перебуває лише на утриманні матері, а відповідач має можливість надавати їй матеріальну допомогу. Визначаючи розмір аліментів, судом першої інстанції взято до уваги те, що відповідач є приватним підприємцем, має постійний дохід від заняття підприємницької діяльності, на його утриманні інші особи не перебувають, тому визначив розмір аліментів в 1500 грн.

Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення аліментів за минулий час, суд першої інстанції зазначив, що вказана вимога фактично позивачем є недоведеною, оскільки жодних доказів на підтвердження факту вживання позивачем заходів щодо одержання аліментів за навчання доньки впродовж 2010-2013 р.р., як це передбачено положенням ст. 191 СК України, суду не надано.

З вказаними висновками не в повній мірі погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Вірно встановивши характер спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для покладення на відповідача обов'язку утримувати свою повнолітню доньку, яка продовжує навчання та потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги, яку останній має можливість надавати.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для зменшення розміру аліментів заслуговують на увагу.

Так, положеннями ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, які обставини підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів, зокрема стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що батьки ОСОБА_3 є приватними підприємцями, зокрема СГД ОСОБА_2 згідно декларації платника єдиного податку задекларував за 2012 рік дохід в розмірі 82740 грн. (без урахування податків, інших обов'язкових платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності). Приватний підприємець ОСОБА_1 також має стабільний дохід в сфері роздрібної торгівлі харчовими продуктами та послуг.

Одночасно встановлено, що у відповідача є інша рідна донька, якій він надає матеріальну допомогу також у зв'язку з її навчанням.

Донька сторін ОСОБА_3 з 2001 року і поданий час отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника (30.01.2001 року помер її рідний батько ).

Оцінюючи в сукупності вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання, з 1500 грн. до 1000 грн. щомісячно, що відповідатиме загальним засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності будь-яких доказів по доведенню обставин, визначених положеннями ч.2 ст. 191 СК України.

Оскільки такі докази позивачем суду першої інстанції не надані, як не надані вони і апеляційній інстанції, підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та постановлення нового рішення про задоволення позову в частині стягнення аліментів за минулий час - не має.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_1 та про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4 щодо зміни судового рішення в частині зменшення розміру аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 жовтня 2013 року в частині визначення розміру аліментів змінити.

Зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 - 1500 грн. до 1000 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

С У Д Д І :

З оригіналом згідно.