К/С № К-12577/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2008 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Сергейчука О.А.
Степашка О.І.
при секретарі Ільченко О.М.
за участю представників
позивача: Страхової В.К.
відповідача: Гінтєр К.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.08.2005р.
у справі № 20-5/101
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільного підприємства технопарку «Корабел»
до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі мста Севастополя
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 23.06.2005 р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.08.2005 р, позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя №0000192622/0/3739 від 01.12.2004 р. про визначення ТОВ «Спільне підприємство технопарку «Корабел» податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 26817,18 грн., з яких 17878,12 грн. основного платежу та 8939,06 грн. штрафних санкцій. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя №0000202622/0/3740 від 01.12.2004 р. про встановлення завищення ТОВ «Спільне підприємство технопарку «Корабел» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 20090,20 грн. Стягнуто з ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя на користь ТОВ «Спільне підприємство технопарку «Корабел» витрати на сплату державного мита в сумі 85,00 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Судові рішення мотивовані правомірністю оподаткування наданих послуг з ремонту т/х «Ольвія» податком на додану вартість за нульовою ставкою на підставі п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», як до операцій з продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.
ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та відмовити у задоволенні позову. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: п.п. 6.1.1 п. 6.1, п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 та п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 32 Кодексу торгівельного мореплавства України, п. 25, п. 27 Порядку ведення державного суднового реєстру України і Суднової книги України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.1997 р. №1069, ст.ст. 91, 92 Конвенції Організації об’єднаних націй по морському праву, підписаної Україною 10.12.1982 р. і ратифікованої Законом України від 03.06.1999 р. № 728-ХІV.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що актом № 213/26-216/30628492 від 29.11.2004р. позапланової виїзної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства про податок на додану вартість при здійсненні ремонтних робіт т/х «Ольвія» за період з 01.04.2003 р. по 31.05.2004 р. зафіксовано порушення вимог п.п. 6.1.6 п. 6.1, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у ненарахуванні та несплаті суми податку на додану вартість у квітні 2004 року у розмірі 17878,12 грн., що зумовило завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у травні 2004 р. на 20090,20 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя винесла податкові повідомлення-рішення № 0000192622/0/3739 від 01.12.2004 р. про визначення ТОВ «СПТ «Корабел» податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 26817,18 грн., з яких: 17878,12 грн. основного платежу та 8939,06 грн. штрафних санкцій, та № 0000202622/0/3740 від 01.12.2004 р. про встановлення завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 20090,20 грн.
24.02.2003 р. власник судна – компанія «K&OShippingLtd.» (Монровія, Ліберія) на період з 18.03.2003 р. по 17.03.2005 р. надала приватному підприємству «В і В» (Україна, Одеса) в бербоут-чартер теплохід «Олвія» (прапор судна Ліберія).
28.03.2003 р. начальником Одеського морського торговельного порту надано свідоцтво № 03271 про право знаходження судна «Ольвія» під державним прапором України до 17.03.2005 р., однак сторони бербоут-чартера домовилися про припинення з 01.04.2004 р. бербоут-чартера і в цей же день судно повернуто власникові – компанії «K&OShippingLtd.» (Монровія, Ліберія).
Однак, з Державного судового реєстру України судно не виключено, свідоцтво про право знаходження під державним прапором України начальнику Одеського морського торговельного порту не повернуто.
Після повернення судна власникові, 02.04.2004 р. компанія «K&OShippingLtd.» (Монровія, Ліберія) уклала договір фрахтування судна з компанією DIONETINTERNATIONALLTD, зареєстрованою у Сполученому Королівстві, згідно із яким судовласник зобов’язався надати фрахтователю судно 03.06.2004р. у порту Сочі Російської Федерації для круїзів на 140 днів.
22.04.2004 р. Компанія «K&OShippingLtd.» (Монровія, Ліберія), як замовник, та ТОВ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремонт», як виконавець-1, та ТОВ «СПТ «Корабел», як виконавець-2, уклали контракт №402004/32 на надання послуг з ремонту т/х «Ольвія».
Про виконання та приймання судноремонтних робіт по контракту №402004/32 від 22.04.2004 р. складено акт від 25.05.2004 р., а також ТОВ «Судноремонтний комплекс», як виконавцем-1 по зазначеному контракту, оформлено вантажно-митну декларацію № 305262327031 від 25.05.2004 р.
Позивачем при здійсненні операцій з надання послуг у квітні 2004 року та травні 2004 року застосована нульова ставка з податку на додану вартість на підставі п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», як до операцій з продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.
Відповідно до п.п. 6.2.2. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час здійснення оподаткування операції з продажу послуг) податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.
Таким чином, визначальною умовою для оподаткування податком на додану вартість операцій з надання (продажу) таких послуг за нульовою ставкою є призначення послуг саме для використання та споживання за межами митної території України.
При чому, однією із ознак, за якою визначається належність послуг до таких, що будуть використані та спожиті за межами митної території України, є їх призначення саме для такого використання та споживання.
Вказана норма закону не ставить жодних інших умов, за яких послуги можуть вважатися призначеними для використання та споживання за межами митної території України.
Отже, при визначенні призначення послуг саме для використання та споживання за межами митної території України не має значення чи є одержувач (користувач, споживач) послуг резидентом чи нерезидентом України і тим паче, немає значення місце продажу (надання) таких послуг, як помилково вважає податкова інспекція.
З огляду на викладену позицію, суд касаційної інстанції відхиляє доводи податкової інспекції, викладені у касаційній скарзі, натомість погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вищевказані послуги були призначені саме для споживання за межами митної території України, що є визначальною умовою для оподаткування операцій з надання (продажу) таких послуг за нульовою ставкою податку на додану вартість у відповідності до вимог п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції чинній на час оподаткування таких операцій), більш того, послуги були використані та спожиті за межами митної території України.
Як було достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, зокрема більш детально судом апеляційної інстанції, металоконструкції та їхні частини, що були використані при ремонті по контракту від 22.04.2004 р. були експортовані другим виконавцем робіт – ТОВ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремонт» імпортеру – замовнику послуг з ремонту, компанії «K&OShippingLtd.», що підтверджується належним чином оформленою вантажною митною декларацією.
Вихід судна «Олвія» і фактичне вивезення вантажу відбулося 01.06.2004 р., про що 23.08.2004 р. експортеру був виданий п’ятий екземпляр митної декларації.
Контракт № 402004/32 від 22.04.2004 р. на ремонт т/х «Ольвія» був поставлений на контроль у банківський установі, як того вимагала Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 р. за № 338/3631, що також підтверджує те, що послуги були призначені для використання та споживання саме за межами митної території України.
За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних та обґрунтованих судових рішень судів попередніх інстанцій.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Севастополя від 23.06.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.08.2005 р. – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.А. Сергейчук
О.І. Степашко