К/С № К-24826/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.06.2008 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Сергейчука О.А.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова
на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2006 р.
у справі № 5/2584-9/372
за позовом Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»
до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Львівської області від 18.01.-27.01.2006р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2006 р., позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова № 0003511510/0/14311429/10955 від 07.06.2005 р. Повернуто ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» 81,60 грн. надмірно сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ДПІ у Франківському районі м. Львова подала касаційну скаргу, якою, з урахуванням уточнень та доповнень до неї, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим повідомленням-рішенням № 0003511510/0/14311429/10955 від 07.06.2005 р. за затримку на 91 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в сумі 133499,28 грн. на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ до позивача застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 66749,64 грн. за платежем: податок на прибуток підприємств, організацій, що перебувають у державній власності.
Станом на 01.05.2003 р. у позивача існувала бюджетна заборгованість з податку на додану вартість в сумі 327384 грн.
12.05.2003 р. позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за підсумками діяльності протягом першого кварталу 2003 року, згідно із якою сума податкового зобов’язання становила 133500 грн.
У відповідності з вимогами п. 6.5 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом ДПА України та Державного казначейства України від 02.07.1997 р. № 209/72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 р. за № 489/5680, позивач 13.05.2003 р. подав податковому органу заяву № 910/4-69 від 12.05.2003 р. про перерахування переплати з податку на додану вартість зарахувати в рахунок погашення податкових зобов’язань з податку на прибуток.
Однак, штрафні санкції застосовані до позивача за несплату сум зобов’язання з податку на прибуток, який повинен бути погашений внаслідок зарахування переплати з податку на додану вартість.
За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за несплату заборгованості, яка фактично не існувала, є правильними.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за правильне касаційну скаргу залишити без задоволення, а законні та обґрунтовані судові рішення – без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 18.01.-27.01.2006 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2006 р. – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.А. Сергейчук
О.І. Степашко