ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"09" вересня 2013 р. Справа № Б8/116-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/116-12

за заявою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві, ідентифікаційний код юридичної особи: 22200584, місцезнаходження: 09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд. 23,

до боржника, - акціонерного товариства відкритого типу «Білоцерківська швейна фабрика», ідентифікаційний код: 02970464, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Ковальський, буд. 5,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

ліквідатор Банкрута: арбітражний керуючий Климов О.Ю., який діє на підставі ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АД № 077518, виданої Міністерством юстиції України 07 вересня 2012 року та постанови господарського суду Київської області від 12 листопада 2012 року у справі № Б8/116-12;

Кредитор 2 - Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області ДПС, ідентифікаційний код: 19421230, місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 12;

Кредитор 3 - Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття, ідентифікаційний код: 22199887, місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, буд. 36;

Заявник 4 - Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», ідентифікаційний код: 04654336, місцезнаходження: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3;

за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

від Ініціюючого кредитора: Кашуба І.В., яка діє на підставі довіреності від 18 квітня 2013 року №8213/08;

від Банкрута: не з'явився;

від Кредиторів 2, 3: не з'явились;

від Заявника 4: Колесник Т.А, яка діє на підставі довіреності від 04 липня 2013 року №49;

ліквідатор Банкрута: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/116-12 за заявою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві (ідентифікаційний код: 22200584, місцезнаходження: 09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд. 23) (Ініціюючий кредитор) про банкрутство боржника - акціонерного товариства відкритого типу «Білоцерківська швейна фабрика» (ідентифікаційний код: 02970464, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Ковальський, буд. 5) (Банкрут), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 31 жовтня 2012 року, якою було призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12 листопада 2012 року; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом: «Закон про банкрутство»); вирішено інші процедурні питання у справі.

Постановою господарського суду Київської області від 12 листопада 2012 року визнано безспірні грошові вимоги кредитора - Управління Пенсійного фонду України; визнано банкрутом акціонерне товариство відкритого типу «Білоцерківська швейна фабрика» (ідентифікаційний код: 02970464) відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Климова О.Ю.; призначено засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 25 березня 2013 року; вирішено інші процедурні питання у справі.

29 січня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС (ідентифікаційний код: 19421230, місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 12) (Кредитор 2) надійшла заява № 129/10/10 від 16 січня 2013 року (вх. № 1677 від 29 січня 2013 року) про визнання кредитором по справі № Б8/116-12 з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 31 січня 2013 року призначена до розгляду в судовому засіданні на 10 червня 2013 року.

Від Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття (ідентифікаційний код: 22199887, місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, буд. 36) (Кредитор 3) 29 січня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява № 66-02 від 22 січня 2013 року (вх. № 1638 від 28 січня 2013 року) «Кредиторські вимоги на 15 897,05 грн.» з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 31 січня 2013 року призначена до розгляду в судовому засіданні на 10 червня 2013 року.

01 лютого 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ліквідатора Банкрута надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи б/н, б/д (вх. №1911 від 01 лютого 2013 року) з доданим до нього примірником газети «Голос України» № 6 (5506) від 11 січня 2013 року.

05 лютого 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (ідентифікаційний код: 04654336, місцезнаходження: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3) (Заявник 4) надійшла заява № 152 від 31 січня 2013 року (вх. № 2075 від 05 лютого 2013 року) про визнання кредитором по справі № Б8/116-12 з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 07 лютого 2013 року призначена до розгляду в судовому засіданні на 10 червня 2013 року.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області 19 березня 2013 року від ліквідатора Банкрута надійшов проміжний звіт № 303/13 від 14 березня 2013 року (вх. № 7888 від 19 березня 2013 року) з доданими документами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25 березня 2013 року відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута у справі №Б8/116-12 на 09 вересня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10 червня 2013 року визнано вимоги кредиторів Боржника - акціонерного товариства відкритого типу «Білоцерківська швейна фабрика», а саме: Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС у сумі 5 947,65 грн. заборгованості зі сплати податків, та у сумі 4 013,53 грн. пені; Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття у сумі 15 897,05 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10 червня 2013 року розгляд заяви Заявника 4 № 152 від 31 січня 2013 року про визнання кредитором по справі №Б8/116-12 відкладено на 09 вересня 2013 року.

06 вересня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ліквідатора Банкрута надійшла заява від 06 вересня 2013 року №454/13 (вх. №19020 від 06 вересня 2013 року), у якій ліквідатор Банкрута повідомляє, що на даний час не надійшло декілька відповідей від організацій та установ, та враховуючи, що у ліквідатора Банкрута не має жодних фінансово-господарських документів боржника, тому аналіз господарської діяльності боржника та виявлення майна, що могло б увійти до ліквідаційної маси потребує більше часу, ніж надано судом, у зв'язку з чим ліквідатор Банкрута просить суд просить продовжити процедуру ліквідації Банкрута строком на шість місяців.

09 вересня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 4 надійшов лист від 06 вересня 2013 року №266 (вх. №19096 від 09 вересня 2013 року) з доданими документами.

09 вересня 2013 року в судові засідання для розгляду заяви з вимогами до Банкрута Заявника 4 та для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута з'явились Ініціюючий кредитор та Заявник 4, які надали пояснення у справі. Інші учасники провадження в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд належним чином не повідомили.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до матеріалів справи, публікацію оголошення про визнання акціонерного товариства відкритого типу «Білоцерківська швейна фабрика» (ідентифікаційний код: 02970464, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Ковальський, буд. 5) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснено в газеті «Голос України» № 6 (5506) від 11 січня 2013 року.

Провадження знаходиться в процедурі ліквідації Банкрута, в якій на 09 вересня 2013 року призначено судові засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута та для розгляду заяви Заявника 4 з вимогами до Банкрута.

Відповідно до ч. 2 ст. 4№ Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом: «Закон про банкрутство»), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 п.п. 2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 (надалі за текстом: «Рекомендації»), у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 4№ ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону Україну «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Частиною 2 п. 46 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» визначено, що відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону заяви цих кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена Законом, тобто тим господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. За змістом абзацу третього частини шостої статті 14 Закону вимоги цих кредиторів встановлюються згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

В п. 47 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» вказано, що за змістом абзацу другого частини шостої статті 14 Закону кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, мають право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.п. 8.10. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 червня 2004 року №04-5/1193, вимоги кредиторів до боржника, щодо визнання яких розпорядником майна чи іншими кредиторами подані заперечення, розглядаються господарським судом з викликом боржника, кредитора, вимоги якого оспорюються та інших кредиторів, що заявили заперечення стосовно цих вимог. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково. Про визнання чи відмову у визнанні вимог кожного кредитора судом виноситься ухвала.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у абз. 3 ч. 4 ст. 14 передбачає, що за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку.

Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Керуючись нормами ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, абз. 2 ч. 5 ст. 31 Закону про банкрутство, на підставі наявних доказів у справі, в тому числі на підставі наданих на підставі проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника ліквідатором Банкрута у справі відомостей та пояснень, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити: виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського чуду України від 04 червня 2004 року №05-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, п.п. 3.1.1., кредиторами у справі про банкрутство можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, які мають у встановленому порядку підтверджені відповідними доказами грошові вимоги до боржника, вимоги щодо виплати заробітної плати, а також щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); згідно абз. 2 п.п. 4.3. зазначених Рекомендацій, у вирішенні питання про визначення розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарські суди мають враховувати, що частина 7 статті 1 закону визначає грошове зобов'язання як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Детально дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що наявних в справі доказів, документів достатньо для прийняття рішення про визнання чи відхилення вимог Заявника 4 повністю чи частково.

В ході детального дослідження вимог Заявника 4 - Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», викладених в заяві № 152 від 31 січня 2013 року про визнання кредитором по справі № Б8/116-12, на підставі поданих Заявником 4 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Банкрута та документів на їх підтвердження, суд дійшов наступних висновків.

В своїй заяві 152 від 31 січня 2013 року про визнання кредитором по справі № Б8/116-12 Заявник 4 просить суд: прийняти кредиторські вимоги Заявника 4 до Банкрута на загальну суму 8 521,32 грн. при розгляді справи про банкрутство останнього; визнати кредиторські вимоги Заявника 4 до Банкрута в повному обсязі; внести кредиторські вимоги Заявника 4 до реєстру вимог кредиторів.

Розглянувши заяву Заявника 4 - Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (ідентифікаційний код: 04654336, місцезнаходження: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3), яким в заяві № 152 від 31 січня 2013 року про визнання кредитором по справі № Б8/116-12 заявлено вимоги до Банкрута у вигляді заборгованості за теплову енергію у сумі 8 301,32 грн. (вісім тисяч триста одна гривня 32 коп.), державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) згідно рішення господарського суду Київської області від 17 серпня 2005 року у справі №157/16-2005, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) згідно рішення господарського суду Київської області від 17 серпня 2005 року у справі №157/16-2005, що виникла, як стверджує Заявник 4, в зв'язку з неналежним виконанням Банкрутом зобов'язань за договорами від 01 січня 2000 року б/н та від 15 жовтня 2002 року №868 щодо сплати грошових коштів за теплову енергію, що підтверджується матеріалами справи, зокрема рішенням господарського суду Київської області від 17 серпня 2005 року у справі №157/16-2005.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Доказів оплати заборгованості перед Заявником 4 Банкрутом не надано.

Детально дослідивши матеріали справи, перевіривши надані Заявником 4 докази, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 4 є обґрунтованими, доведеними суду за допомогою належних та допустимих доказів, у зв'язку з чим, вимоги Заявника 4 підлягають визнанню судом у заявлених сумах.

Крім того, судом встановлено, що за подання заяви № 152 від 31 січня 2013 року про визнання кредитором по справі № Б8/116-12 Заявником 4 сплачено судовий збір у розмірі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.).

Згідно ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У зв'язку з цим, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд визнає вимоги Заявника 4 до Банкрута у вигляді заборгованості за теплову енергію у сумі 8 301,32 грн. (вісім тисяч триста одна гривня 32 коп.), державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.), які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, судового збору сплаченого Заявником 4 у справі № Б8/116-12 в сумі 1 147,00 грн., які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Окрім того в заяві № 152 від 31 січня 2013 року про визнання кредитором по справі №Б8/116-12 Заявник 4 просить суд внести кредиторські вимоги Заявника 4 до реєстру вимог кредиторів.

Розглянувши вказані вимоги Заявника 4 суд відмовляє в їх задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Згідно ст. 41 Закону про банкрутство, відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Особливості відносин пов'язаних з банкрутством відсутнього боржника визначені ст. 52 Закону про банкрутство, відповідно до ч. 2 якої, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство, ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Таким чином, до особливостей процедури банкрутства відсутнього боржника, належить перехід від розгляду судом заяви про порушення справи про банкрутство, за умови наявності встановлених Законом підстав, - до ліквідаційної процедури. Аналіз норми, що визначає особливості процедури банкрутства відсутнього боржника, вказує на відсутність в даній процедурі стадії розпорядження майном Боржника, що становить особливість процедури, визначеної ст. 52 Закону про банкрутство (на якій відбувається розгляд судом реєстру кредиторів боржника, його затвердження, внаслідок чого формується комітет кредиторів боржника). Таким чином, до особливостей процедури, визначеної ст. 52 Закону про банкрутство належить відсутність стадії розпорядження майном боржника.

Отже, відносини пов'язані з банкрутством відсутнього боржника, що належать до окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються згідно ч. 3 ст. 5, ст. ст. 41 Закону про банкрутство - з урахуванням особливостей встановлених ст. 52 Закону про банкрутство. Станом на поточну дату провадження у справі перебуває на стадії ліквідації, на якій, відповідно до Закону про банкрутство не передбачені законодавством процесуальних дій по затвердженню судом реєстру кредиторів боржника, а особа боржника відповідно, перебуває у статусі Банкрута з відповідним колом прав та обов'язків, відмінним від статусу боржника на стадії розпорядження майном боржника.

Поряд з цим, детально дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, відповідно до п. 1№ розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, - в редакції Закону від 02 жовтня 2012 року № 5405-VI), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону про банкрутство, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Судом встановлено, що станом на поточну дату (09 вересня 2013 року), ліквідаційна процедура у справі про банкрутство №Б8/116-12 не завершена, не завершені дії ліквідатора Банкрута по формуванню ліквідаційної маси та задоволенню вимог кредиторів Банкрута, в матеріалах справи відсутні остаточний звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута, що унеможливлює розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута у призначену дату.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство, строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

Ліквідаційну процедуру у справі відкрито постановою господарського суду Київської області від 12 листопада 2012 року. Отже строк ліквідаційної процедури згідно ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство у справі спливає 13 листопада 2013 року.

Врахувавши вищевикладене, в зв'язку з неявкою в судове засідання ліквідатора Банкрута, Банкрута та Кредиторів 2, 3, в зв'язку з не завершенням ліквідаційної процедури у справі та в зв'язку з тим, що проведення у призначену дату судового засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута є неможливим в зв'язку з відсутністю в матеріалах справи остаточного звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута, суд дійшов висновку про продовження строку, встановленого ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство на шість місяців у справі № Б8/116-12 та відкладення судового засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на іншу дату.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 5, 14, 22, 31, 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 22, 28, 32, 33, 34, 35, 36, 41, 43, 49, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 124 Конституції України, ст. ст. 525, 526 та інших зазначених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Постановою Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15, Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 червня 2004 року №05-5/1193, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (ідентифікаційний код: 04654336, місцезнаходження: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3) №152 від 31 січня 2013 року (вх. №2075 від 05 лютого 2013 року) про визнання кредитором по справі № Б8/116-12 задовольнити частково, а саме задовольнити в частині визнання кредиторських вимог в сумі 8 521,32 грн., в іншій частині вимог - відмовити.

Визнати вимоги Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (ідентифікаційний код: 04654336, місцезнаходження: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3) у сумі 8 301,32 грн. (вісім тисяч триста одна гривня 32 коп.) заборгованості за теплову енергію, у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита та у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів; судового збору сплаченого Заявником 4 у справі № Б8/116-12 в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

2. Продовжити строк, встановлений ч. 2 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у справі № Б8/116-12 на шість місяців.

Задовольнити клопотання ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Климова О.Ю. про продовження процедури ліквідації у справі, викладене у заяві від 06 вересня 2013 року №454/13 (вх. №19020 від 06.09.2013 року).

3. Відкласти судове засідання для розгляду звіту ліквідатора Банкрута та ліквідаційного балансу Банкрута на 18 листопада 2013 року на 15 год. 20 хв., яке відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань № 2).

4. Зобов'язати ліквідатора Банкрута надати суду до 13 листопада 2013 року остаточний звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута; виконати обов'язки, покладені на ліквідатора у справі про банкрутство Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та виконати вимоги постанови господарського суду Київської області від 12 листопада 2012 року у цій справі в невиконаній частині.

Копію ухвали надіслати: учасникам провадження у справі про банкрутство.

Суддя Скутельник П.Ф.