Судове рішення 804/14058/13-а від 25.12.2013

Судове рішення #34416180

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 р. Справа № 804/14058/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Бринзі О.В. Коваль Н.А. Дякіна Л.О., Мосіна М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Криворізький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області в особі підрозділу Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції про визнання протиправними дій та скасування частково вимоги від 03.10.2013р. № 250-15/2816, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2013 року Держане підприємство «Криворізький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» звернувся з позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області в особі підрозділу Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції та, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 25.11.2013р., просить:

1. Визнати дії начальника Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області протиправними та незаконними в частині прийняття необґрунтованого та неправомірного рішення, викладеного в листі від 03.10.2013р. №250-15/2816 «Про усунення порушень, виявлених в ході ревізії»;

2. Скасувати вимоги, викладені в листі від 03.10.2013р. № 250-15/2816:

- про стягнення з Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгіпромнагляду, або з особи, яка допустила порушення, грошові кошти в сумі 376532,33 грн., що складають вартість ремонту наданих в оренду приміщень;

- про стягнення з Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгіпромнагляду, або з особи, яка допустила порушення, грошові кошти в сумі 31200,02 грн., що складають вартість майна (палива);

- про стягнення з осіб, якими допущено порушення щодо нарахування та не пред'явлення до сплати пені за несвоєчасне виконання зобов'язання замовниками, по якій минув термін позовної давності стягнення на загальну суму 16422,33 грн.;

- про посилення контролю за дотриманням умов постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008р. № 943 «Про економію державних коштів»;

- про стягнення з осіб, якими допущено порушення щодо правильності списання паливно-мастильних матеріалів кошти в сумі 31865,89 грн.;

- про стягнення з осіб, якими допущено порушення щодо визначення норм списання бензину коштів в сумі 16000,55 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2010р. по 31.05.2013р. за результатами якої складено акт від 18.09.2012р. № 850-51/017 та 03.10.2013р. начальником Криворізької ОДФІ було надіслано позивачеві листа за №250-15/2816 «Про усунення порушень, виявлених у ході ревізії» з вимогами про усунення порушень, з якими позивач не погоджується частково та вважає дії відповідача протиправними в частині п.2, п.3, п.5, п.6, п.7, п.8 вказаної вимоги відповідача посилаючись на те, що позивачем ( по п.2 вимоги) не було допущено порушення п.1 ст.18-1 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», яким визначено,що поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором, оскільки ремонт приміщень ІІ і Ш поверхів приміщень, які належать позивачеві, здійснював позивач власним коштом та згідно внесених змін до договору оренди нерухомого майна від 14.02.2013р. №47.13 саме позивач як орендодавець брав на себе зобов'язання здійснювати всі види ремонтів, в т.ч. і поточний та капітальний. Також, позивач вважає, що не мало місця і порушення, викладене у п.3 вимоги, в частині не укладання договорів на поставку палива між позивачем та Криворізьким теруправлінням та в частині проведення господарської операції з відпуску пального без належного оформлення видаткових накладних, яке було надано даному підприємству в борг талонами на 1170л -12198 грн., що спричинило нестачу палива у позивача в кількості 4170,0 л на суму 43398,02 грн. (з ПДВ),оскільки передача у борг пального відбувалася у кількісному виразі талонами без зазначення вартості, а тому і повернення повинно бути здійснено також талонами на пальне, за ціною, яка буде діяти на момент повернення, тому відсутні видаткові накладні та довіреності на відпуск. Позивач не погоджується також і п.5 вимоги щодо не нарахування пені та не пред'явлення її до сплати за несвоєчасне виконання зобов'язання замовниками на загальну суму 16422,33 грн., оскільки вважає, що дане порушення не мало місця, так як нарахування пені є правом однієї із сторін договору у відповідності до вимог ст. 509 ЦК України та позивач з метою збереження відносин з діловими партнерами не нарахував пеню та не стягував її в судовому порядку з ТОВ «Медпром» та ТОВ «Ремжелдортранс», а тому висновки в акті ревізії про внесення пені у склад одержаних доходів є помилковими. Позивач зазначає, що не мало місця і порушення, викладене у п.6 та п.7 вимоги, щодо правильності списання паливно-мастильних матеріалів та по визначенню норм списання бензину на загальну суму 16000,55 грн. у тому числі по автомобілю Skoda Oktavia -12040,13 грн., на автомобіль Renault Kanqoo -3960,42 грн., так як наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 10.02.1998р. № 43 право встановлення конкретних величин коефіцієнтів коригування норм витрат пального надається керівнику підприємства, вказаний наказ є обов'язковим для виконання лише для підприємств, установ і організацій, які входять до сфери управління Мінтрансу, крім того, стосовно норми пального для автомобіля Skoda Oktavia на суму 5498,61 грн. перевіряючими застосований п.173 (7,5л на 100 км), тоді як автомобіль має модель двигуна АКL, яка є ідентичною моделі АЕН, при цьому, модель двигуна AVU та маса автомобіля, яка зазначена у п.173, не відповідає фактичним даним автомобіля зазначеним у свідоцтві про реєстрацію автомобіля. Не мали місця і порушення, викладені у п.8 щодо посилення контролю позивачем за дотриманням умов постанови КМУ від 22.10.2008р. №943 «Про економію державних коштів», оскільки позивач не одержував державних коштів, п.2.1 Статуту не передбачено бюджетного фінансування, окрім того, позивач зазначає, що придбання нового службового вантажопасажирського автомобіля для виробничих потреб підприємства у грудні 2012р. здійснювалось за рахунок власних коштів підприємства, а не за рахунок державних коштів, а тому вказана постанова КМУ не поширювалась в даному випадку на позивача, при цьому, питання щодо придбання вказаного автомобіля було погоджено з головою Держгіпромнагляду України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечують, просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі посилаючись на те, що позовні вимоги позивача щодо визнання дій начальника Криворізької ОДФІ протиправними та незаконними в частині неналежного розгляду заперечень на акт ревізії від 18.09.2013р. є необґрунтованими, оскільки заперечення були розглянуті у порядку та у строки відповідно до Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006р. № 550 та позивачеві 03.10.2013р. надано вмотивований висновок. Щодо п.2 оскаржуваної вимоги відповідач вказує на те, що за умовами укладеного договору, позивач не брав на себе зобов'язання здійснювати ремонт приміщень, що знаходяться у оренді у Криворізького гірничопромислового ТУ Держгіпромнагляду, зміни до договору щодо ремонту орендованого приміщення позивачем були вже внесені 17.09.2013р. додатковою угодою №1, тоді як ремонт був проведений у період з 04.04.2012р. по 31.05.2013р., тобто до внесення вказаних змін до договору та не спростовує факту незаконного витрачання позивачем коштів на ремонт приміщень, наданих в оренду іншій юридичній особі; стосовно п.3 оскаржуваної вимоги, то встановлено порушення позивачем ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» внаслідок не відображення в облікових регістрах бухгалтерського обліку господарських операцій з відпуску пального іншій особі, підприємством внесено недостовірні дані до фінансової звітності в результаті чого встановлено відсутність талонів на бензин, які обліковуються в бухгалтерському обліку підприємства, але фактично передані іншій юридичній особі без укладення договору, оформлення видаткових накладних та не відображенням заборгованості в обліку, що є нестачею, яка частково відшкодована в ході ревізії в сумі 12198,0 грн., залишок нестачі склав 31200,02 грн., що підлягає відшкодуванню; щодо п.5 вимоги, відповідач зазначає, що відповідальність сторін ( у тому числі застосування штрафів, пені) за невиконання або неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань є однією з істотних (обов'язкових) умов типового договору, визначених положеннями ЦК України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом. Відповідно до ст.231 ГК України, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання державного сектора економіки штрафні санкції застосовуються у вигляді пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено порушення прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, а тому в акті ревізії суму недоотриманих доходів (пені) визначено як матеріальну шкоду (збитки), які завдані підприємству в сумі 115529,53 грн., при цьому, в ході ревізії боржники в добровільному порядку визнали нараховані суми штрафних санкцій та перерахували більшу частину боргу на рахунок позивача, залишок не усуненого порушення складає 16422,33 грн.; щодо вимог п.6 та п.7, то відповідач зазначає, що наказами позивача про норми витрат пального для автомобільних засобів від 15.01.2010р. № 7, від 13.04.2011р. № 26, які складені на підставі норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом № 43 визначено, що метою є економне витрачання паливно-мастильних матеріалів підприємства. Але виконання мети економного витрачання палива внаслідок відсутності єдиного підходу до формування норм фактично не підтверджено встановленими у наказах підприємства нормами витрат пального, а саме: при застосуванні підвищуючих коефіцієнтів в максимальних розмірах, а саме: при роботі в умовах міста - 10%, при роботі в зимових умовах - на 5%; при роботі з використання систем охолодження -5%, цілком виключено понижуючий коефіцієнт при роботі за межами міста у розмірі до 15% до лінійної норми. Вищезазначене не відповідає умовам наказу № 43, свідчить про нераціональний підхід підприємства до формування норм витрат та призвело до зайвого списання палива у період з 01.01.2010р. до 01.03.2012р. на загальну суму 19720,12 грн., окрім того, п.172 Таблиці А.2.3 Додатку 1 наказу №43 визначення лінійних норм передбачено для автомобіля Skoda Oktavia, у якого технічні параметри складають: об'єм двигуна - 1595 куб.см. споряджена/повна маса -1205/1790, не відповідає технічним характеристикам цього автомобілю, яким користується позивач; є безпідставним, на думку відповідача, і посилання позивача про відсутність необхідності дотримання умов Постанови КМУ від 22.10.2008р. № 943 «Про економію державних коштів», оскільки дія зазначеної постанови поширюється на позивача, який підпорядкований Державному комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, відноситься до органів державної влади та використовує кошти державного бюджету.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 25.11.2013р.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Криворізькою об'єднаною фінансовою інспекцією у період з 25.06.2013р. по 18.09.2013р. проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Криворізький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» за період з 01.01.2010р. по 31.05.2013р. про що складено відповідний акт ревізії за № 850-51/017 за яким встановлено ряд порушень норм чинного цивільного, господарського законодавства України (а.с.24-37).

03.10.2013р. Криворізькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією відносно позивача було прийнято вимогу № 850-15/2816 «Про усунення порушень, виявлених у ході ревізії», в якій пред'являлися позивачеві наступні вимоги, а саме:

1. Опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб, в тому числі шляхом прийняття управлінських рішень.

2. Ревізією правомірності здійснення витрат встановлено покриття витрат іншої юридичної особи на загальну суму 376532,33 грн. внаслідок витрачання коштів на поточний ремонт приміщень, наданих підприємством в оренду Криворізькому гірничопромисловому територіальному управлінню Держгірпромнагляду чим порушеноч.1 ст.776 ЦК України, п.1 ст.18-1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.1 ст.3, п.3 ст.8, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.11 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786 у зв'язку з чим:

Стягнути з Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду вартість ремонту наданих в оренду приміщень з подальшим перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

Стягнути кошти з осіб, якими допущено порушення, відповідно до законодавства України.

Порушення усунути в термін до 03.11.2013р.

3. Ревізією з питання стану збереження державного майна встановлено нестачу палива на загальну суму 31200,02 грн. (з ПДВ), яке обліковується в бухгалтерському обліку підприємства, але фактично передано іншій юридичній особі без укладення договору, оформлення видаткових накладних та не відображенням заборгованості в обліку, що є порушенням п.1 ст.3, п.1, п.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у зв'язку з чим:

Стягнути з Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду шляхом повернення підприємству відпущених у борг талонів на паливо.

Стягнути кошти з осіб, якими допущено порушення, відповідно до вимог законодавства України.

Порушення усунути у термін до 03.11.2013р.

5. Ревізією питання своєчасності проведення розрахунків за виконані роботи встановлено недоотримання підприємством доходів на загальну суму 16422,33 грн. внаслідок не нарахування та не пред'явлення до сплати пені за несвоєчасне виконання зобов'язання замовниками, по якій минув термін позовної давності стягнення, що є порушенням ст.ст.509,610 ЦК України, п.5,8,21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України у зв'язку з чим:

Стягнути кошти з осіб, якими допущено порушення, відповідно до законодавства України.

Порушення усунути у термін до 03.11.2013р.

6. Ревізією законності здійснення та достовірності витрат встановлено, що в порушення п.1 ст.3, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, п.3.2.1 наказу Міністерства транспорту України від 10.02.98р. № 43 при встановленні коефіцієнтів до базових лінійних норм не застосовані понижуючі коефіцієнти при роботі автотранспорту за межами приміської зони, внаслідок чого зайво списано палива на загальну сум 31865,89 грн. у зв'язку з чим:

Стягнути кошти з осіб, якими допущено порушення, відповідно до законодавства України.

Порушення усунути у термін до 03.11.2013р.

7. Ревізією законності здійснення витрат встановлено, що в порушення п.1 ст.3, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, п.1.2 наказу Міністерства транспорту України від 10.02.98р. №43 при визначенні норм списання бензину на автомобілі Renault Kanqoo та Skoda Oktavia підприємством завищено лінійні норми витрат пального, що призвело до зайвого списання бензину на загальну суму 16000,55 грн. у зв'язку з чим:

Стягнути кошти з осіб, якими допущено порушення, відповідно до законодавства України.

Порушення усунути у термін до 03.11.2013р.

8.Посилити контроль за дотриманням умов постанови Кабінету Міністрів України «Про економію державних коштів» від 22.10.2008р. №943 (а.с.11-13).

Позивач не погоджується з вищевказаною вимогою в частині п.2, п.3, п.5, п.6, п.7, п.8 оскаржуваної вимоги та діями начальника Криворізької ОДФІ в Дніпропетровській області в частині прийняття рішення, викладеного в листі від 03.10.2013р. про усунення порушень, виявлених у ході ревізії, вважає їх протиправними та незаконними і просить її скасувати.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню про скасування в частині п.2, п.5, п.7 (частково), п.8 оспорюваної вимоги відповідача від 03.10.2013р., виходячи з наступних підстав.

Щодо позовних вимог позивача про скасування п.2 вимоги про стягнення з Криворізького гірничопромислового ТУ Держгірпромнагляду, або з особи, яка допустила порушення, грошових коштів в сумі 376532,33 грн., що складають вартість ремонту наданих в оренду приміщень, то в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи, позивач є власником нежитлових будівель і споруб, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Коротченка, будинок 1К, що підтверджується копією витягу про державну реєстрацію прав від 20.03.2012р. (а.с.97).

Також, 20.06.2012р. позивач придбав у ТОВ «Торговий дім «Кривбасрудзбут» 48/100 частини нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Коротченка, 1К (окремо розташована триповерхова будівля літ.3, загальною площею 4097,2 кв.м.), що підтверджується копією договору купівлі-продажу ВРС № 373974 (а.с.103-106).

04.04.2012р. між позивачем (Орендодавцем) та Криворізьким територіальним управлінням Держгірпромнагляду України» був укладений договір оренди нерухомого майна №80.12 за умовами якого позивач передав вказаному підприємству в строкове платне користування нерухоме майно, яке складається із службових приміщень загальною площею 699,09 кв.м., розміщених на другому та третьому поверсі триповерхової будівлі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Коротченка,1К, що знаходиться на балансі орендодавця (позивача).

За умовами вказаного договору серед прав орендаря, п.5.1.7 розділу 5 договору, орендареві надано і право за попереднім письмовим погодженням з позивачем здійснювати поліпшення майна (реконструкцію, технічне переозброєння), які стануть його частиною і не зможуть бути відокремлені без шкоди для нього.

Аналогічного змісту був укладений і договір оренди нерухомого майна № 47.13 від 25.03.2013р. (а.с.98-101).

У ході судового розгляду справи судом було встановлено та також і підтверджується актом ревізії, що позивач у період з 04.04.2012р. по 31.05.2013р. самостійно здійснив поточний ремонт вищенаведених нежитлових приміщень, які знаходяться в оренді у Криворізького ТУ Держгіпромнагляду України», на загальну суму 376532,33 грн.

Відповідач вважає, що позивачем не було дотримано п.1 ст.18-1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», яким встановлено, що поточний ремонт майна переданого в оренду проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором, в результаті чого позивачем було зайво витрачено коштів на поточний ремонт приміщень, наданих в оренду на загальну суму 376532,33 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) завданих підприємству (а.с.26-27).

Однак, такі висновки відповідача не ґрунтуються на нормах Конституції та законах України з огляду на те, що позивач є власником вищевказаного орендованого приміщення та згідно до вимог ст. 41 Конституції України власник майна має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

За приписами ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом - ст.322 ЦК України.

Згідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

П.1 ст. 13, п.1 ст.14 ЦК України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту умов вищенаведеного укладеного договору, умовами договору оренди майна орендареві надано право на проведення поточного ремонту за згодою орендодавця, а не обов'язок здійснити такий ремонт.

Згідно норм чинного цивільного законодавства України саме на власника майна покладено обов'язок утримання майна у належному технічному стані та не заборонено власнику майна здійснювати ремонт своїх приміщень, які перебувають у оренді у іншої юридичної особи.

Також, судом встановлено та підтверджено і представниками відповідача той факт, що державних коштів на вказаний поточний ремонт приміщень не виділялося.

Приймаючи до уваги викладене, з урахуванням того, що орендар не брав на себе зобов'язань щодо проведення поточного ремонту орендованих приміщень, а тому не зобов'язаний його проводити, фактично поточний ремонт було здійснено позивачем власним коштом, що підтверджено матеріалами справи і представниками відповідача в судовому засіданні, у зв'язку з чим є безпідставними посилання відповідача на стягнення вказаної суми з Криворізького ТУ Держгіпромнагляду України за проведення позивачем поточного ремонту приміщень, що належать позивачеві.

Отже, суд приходить до висновку, що п.2 оспорюваної вимоги суперечить нормам Конституції України, нормам Цивільного кодексу України, а тому підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог про скасування п.5 вимоги про стягнення з осіб, якими допущено порушення щодо не нарахування та не пред'явлення до сплати пені за несвоєчасне виконання зобов'язань замовниками, по якій минув термін позовної давності на загальну суму 16422,33 грн., то в цій частині позовні вимоги позивача також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, відповідачем у ході проведення перевірки було зроблено висновок про недоотримання підприємством доходів в сумі 115529,53 грн. внаслідок не нарахування та не пред'явлення до сплати позивачем пені за несвоєчасне виконання зобов'язання замовниками - ТОВ «Ремжелдортранс», ТОВ «Медпром», по якій минув термін позовної давності стягнення, що є порушенням ст.509,610 ЦК України.

Однак, за змістом ст. 509 ЦК України передбачено право кредитора вимагати від боржника виконання його обов'язку з нарахуванням неустойки (штрафу, пені).

За приписами п.п.135.5.2 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України до інших доходів включаються суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду.

Оскільки вказана у акті ревізії пеня не була фактично отримана або узгоджена за рішенням сторін, то є безпідставним внесення сум такої пені у склад неодержаних доходів.

Таким чином, з аналізу наведених норм видно, що нарахування пені і пред'явлення її до сплати боржнику є правом, а не обов'язком суб'єкта господарювання, та в кожному конкретному випадку суб'єкт господарювання вирішує для себе самостійно необхідність стягнення пені чи штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань іншою особою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що п.5 вимоги відповідача щодо стягнення з осіб, якими допущено не нарахування та не пред'явлення до сплати пені за несвоєчасне виконання зобов'язань замовниками на загальну суму 16422,33 грн. є протиправними та такими, що суперечать нормам Конституції та законам України, а тому підлягають скасуванню.

При цьому, судом враховується і той факт, що замовниками частково перерахована сума пені на користь позивача, однак зазначена обставина не може служити доказом правомірності та законності прийняття оспорюваної вимоги в цій частині.

Щодо позовної вимоги про скасування п.7 вимоги відповідача, то в цій частині позовних вимог пункт 7 вимоги підлягає частковому задоволенню лише що стосується визначення норм списання бензину по автомобілю Skoda Oktavia на суму 5498,61 грн., виходячи з наступного.

У ході проведення перевірки, працівниками відповідача зроблені висновки про те, що позивачем допущено порушення по визначенню норм списання бензину на загальну суму 16000,55 грн., в тому числі на автомобіль Skoda Oktavia - 12040,13 грн., на автомобіль Renault Kanqoo -3960,42 грн., а саме: відповідно до п.173 Таблиці А.2.3 Додатку 1 до наказу Міністерства транспорту України від 10.02.98 № 43 для автомобіля Skoda Oktavia об'ємом двигуна 1595 куб.см передбачена норма 7,5л на 100 кв., тоді як фактично бензин списувався за лінійною нормою 9,0л на 100 км, у зв'язку з чим відбулося завищення лінійної норми за період з 01.03.2012р. по 31.05.2013р. зайво списано бензину в кількості 1124,0805 л на загальну суму 12040,13 грн. з урахуванням ПДВ.

Однак такі висновки відповідача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, виходячи з наступного.

В Додатку 1 Таблиці А.2.3 до наказу Міністерства транспорту України від 10.02.98р. № 43 застосовано норми пального для автомобіля Skoda Oktavia на суму 5498,61 грн., визначені п.173 (7,5л на 100 км), хоча автомобіль, який експлуатується на підприємстві підпадає під п.172 (8,1л на 100км), оскільки автомобіль має модель двигуна АКL, ця модель ідентична моделі двигуна АVU та маса автомобіля, яка зазначена в п.173 не відповідає фактичним даним автомобіля, зазначеним у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (споряджена/повна маса - 1190/ 1765) - (а.с.54-57).

Зазначене вказує на те, що позивачем правильно визначено лінійні норми списання бензину по автомобілю Skoda Oktavia за п.172 Додатку 1 Таблиці А.2.3 до наказу Міністерства транспорту України від 10.02.98р. № 43.

В той же час, судом не приймається до уваги те, що позивач не повинен керуватися вказаним наказом, оскільки вказане твердження спростовується наданими доказами про те, що позивач все ж таки використовував вказаний наказ № 43 під час списання бензину та прийняті ним накази по підприємству були складені саме на підставі норм визначених у наказі № 43.

З огляду на викладене п.7 вимоги підлягає частковому скасуванню, в частині що стосується визначення норм списання бензину по автомобілю Skoda Oktavia на суму 5498,61 грн.

Щодо скасування п.8 вимоги відповідача щодо посилення контролю за дотриманням умов постанови КМУ від 22.10.2008р. № 943 «Про економію державних коштів», то в цій частині вимогу відповідача слід також скасувати, виходячи з наступного.

Підставою для прийняття такої вимоги стало те, що ревізією було встановлено, що підприємством у грудні 2012р. було придбано автомобіль Volks Wagen T5 GP на суму 292791,77 грн. чим не дотримано вимоги постанови КМУ від 22.10.2008р. № 943 «Про економію державних коштів»,оскільки п.1 вказаної постанови придбання автотранспорту припинено до 01.01.2014р.

Так, згідно Закону України №5044-УІ від 04.07.2012р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» його дія поширюється на підприємства, визначені у пункті 21 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 цього Закону.

Постановою КМУ від 22.10.2008р. №943 «Про економію державних коштів» в редакції постанови КМУ від 05.03.2012р. №194 затверджені заходи щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, підприємств, установ та організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, які використовують кошти державного бюджету.

Відповідно до п.2.1 Статуту ДП «Криворізький ЕТЦ Держгірпромнагляду України» створено з метою забезпечення науково-технічної підтримки державного нагляду за охороною праці та промислового безпекою, проведення робіт та надання послуг, на які не передбачено бюджетного фінансування.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що придбання вищевказаного автомобіля для виробничих потреб підприємства у грудні 2012р. здійснювалось за рахунок коштів підприємства, а не за рахунок державних коштів, а тому на час купівлі вказаного автомобіля дія постанови № 943 на позивача не поширювалася.

Що стосується позовних вимог про скасування п.3 вимоги відповідача, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, п. 3 вказаної вимоги відповідача вказано, що ревізією встановлено нестачу палива на загальну суму 31200,02 грн. (з ПДВ), яке обліковується в бухгалтерському обліку підприємства, але фактично передано іншій юридичній особі без укладення договору, оформлення видаткових накладних та не відображенням заборгованості в обліку, що є порушенням п.1 ст.3, п.1,п.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у зв'язку з чим зобов'язано позивача стягнути з Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду шляхом повернення підприємству відпущених у борг талонів на паливо, а також стягнути кошти з осіб, якими допущено порушення, відповідно до законодавства України у термін до 03.11.2013р.

Підставою для таких висновків стало те, що ревізією було встановлено станом на 09.09.2013р. нестачу талонів бензину в кількості 4170 л на загальну суму 43398,02 грн., а саме: відповідно до даних бухгалтерського обліку рахується паливо, яке фактично відсутнє на підприємстві. Як пояснила матеріально відповідальна особа - механік Кононенко Р.О. на виконання письмових розпоряджень керівника підприємства він здійснив передачу в борг Криворізькому тер управлінню талонів на бензин у кількості: марки А-92-3210л, марки А-95-100л, на момент прийняття справ 01.03.2011р. в борг уже було передано 860л марки А-92, що підтверджено листами та актами. При цьому, зустрічною звіркою в Криворізькому теруправлінні за даними бухгалтерського обліку заборгованість за паливо з ДП «Криворізький ЕТЦ» не обліковується (а.с.32-33).

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів повинні складатися зведені облікові документи. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого МФУ від 24.05.1995р. № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

За приписами п.6 ст.45 Бюджетного кодексу України забороняється проведення розрахунків з бюджетом у не грошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Також, відповідно до п.п.3.5,3.7,3.9 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007р. № 2 акт про приймання матеріалів складається, якщо при оприбуткуванні запасів виявлено невідповідність якості та кількості запасів даним супроводжувальних документів, або, якщо запаси одержані безоплатно, або запаси передані на відповідальне зберігання.

Отже, за даними бухгалтерського обліку позивача на підприємстві рахується паливо, яке фактично відсутнє на підприємстві, що свідчить про його нестачу в кількості 4170,0 літрів на суму 43398,02 грн. (з ПДВ), при цьому, у ході ревізії вказане порушення частково було відшкодовано на суму 12198,0 грн. (з ПДВ) шляхом повернення Криворізьким теруправлінням талонів на паливо у кількості 1170л(а.с.34).

За викладених обставин, суд приходить до висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства України в даній частині позовних вимог з огляду на те, що нормами чинного законодавства не передбачено передачу державним підприємством у борг талонів на бензин іншому підприємству, а тому в частині п.3 вимоги є обґрунтованими та законними, прийнятими відповідно до вимог чинного законодавства України.

Щодо позовних вимог позивача про скасування п.6 вимоги відповідача, то в цій частині позовних вимог також слід відмовити, виходячи з наступного.

Так, у п.6 вимоги відповідача зазначено, що ревізіє встановлено порушення п.1 ст.3, п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, п.3.2.1 наказу Міністерства транспорту України від 10.02.98р. №43 при встановленні коефіцієнтів до базових лінійних норм не застосовані понижуючі коефіцієнти при роботі автотранспорту за межами приміської зони, внаслідок чого зайво списано палива на загальну суму 31865,89 грн. у зв'язку з чим зобов'язано позивача стягнути кошти з винних осіб,якими допущено порушення, відповідно до законодавства України у термін до 03.11.2013р.

Підставами для прийняття такої вимоги стало те, що списання палива на підприємстві проводиться відповідно до лінійних норм, встановлених відповідно до наказів підприємства від 15.01.2010р. № 7, від 13.04.2011р. № 26 «Щодо норм витрат пального для автотранспортних засобів», які складені на підставі Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98р. № 43 ( далі - Наказ № 43).

У відповідності до вказаного Наказу № 43 базові лінійні норми витрат пального, визначених в наказах підприємства, збільшуються на підвищуючі коефіцієнти в наступних випадках, а саме: при роботі в умовах міста - 10%, при роботі в зимових умовах - на 5%, при роботі з використанням систем охолодження - 5%.

Ревізією з даного питання було встановлено, що при встановленні коефіцієнтів до базових лінійних норм не застосовані понижуючі коефіцієнти при роботі автотранспорту за межами приміської зони (населених пунктів в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 24.01.2013р. № 35) на 15%, як це передбачено вищезазначеною нормою, внаслідок чого списано бензину по 11 автомобілях на загальну суму 31865,89 грн.

Як зазначено відповідальною особою, при розробці норм на 2010-2011р.р. було враховано ступінь зносу рухомого складу, а також тн, що автомобілі експлуатуються постійно при навантаженні не менше 70%, тому при розробці норм витрат пального у межах міста був встановлений підвищуючий коефіцієнт 10% (п.3.1.4), а знижуючий коефіцієнт роботи за межами приміської зони не враховувався згідно примітки пункту 3.2. В новій редакції наказу, яка діє з 01.03.2012р., використано примітку 3 пункту 3.2, а оскільки позивач не є спеціалізованим транспортним підприємством, то було використано право, надане наказом № 43, встановлювати конкретні значення коефіцієнтів наказом по підприємству.

Однак, позивачем не було враховано, що в примітці 3.2 Наказу № 43 зазначено,що у випадку експлуатації автомобілю в приміській зоні,поправочні коефіцієнти 3.1.4,3.2.1, 3.2.2 не застосовуються, що не стосується роботи автотранспорту за межами приміської зони.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги відповідача, викладені у п.6 є обґрунтованими, а тому не підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про скасування п.7 вимоги в частині визначення норм списання бензину на автомобіль Renault Kanqoo на суму 3960,42 грн., то вони не підлягають задоволенню, виходячи з того, що позивачем не було наведено будь-якого обґрунтування щодо даних позовних вимог ні у позові, ні в уточненому позові, ні у ході судового розгляду справи з урахуванням вимог ст. 69,71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, судом враховується те, що позивачем вказані позовні вимоги у судовому засіданні 20.11.2013р. визнавалися та позивач просив скасувати вимогу п.7 лише в частині визначення норм списання бензину на автомобіль Skoda Oktavia.

Представник позивача у судовому засіданні 25.11.2013р. не зміг надати обґрунтованих пояснень щодо невизнання позовних вимог у цій частині у судовому засідання уже 25.11.2013р. та не навів жодних обґрунтованих підстав для скасування вимоги відповідача в цій частині, а також не надав і відповідних доказів.

Не можуть бути прийняті до уваги і посилання позивача на те, що наказ № 43 не є обов'язковим до виконання позивачем, оскільки позивач не входить до сфери управління Мінстрансу з огляду на те, що фактично, як вбачається із матеріалів справи, всі накази по списанню палива були прийняті на підприємстві з урахуванням вимог наказу № 43, тобто позивач ним керувався у своїй роботі.

Також не підлягають і задоволенню позовні вимоги позивача щодо визнання дій начальника Криворізької ОДФІ в Дніпропетровській області в частині прийняття рішення, викладеного в листі від 03.10.2013р. № 250-15/2816 протиправними та незаконними з огляду на те, що представник позивача ні у позові, ні в судовому засіданні не зміг пояснити у чому саме полягає протиправність та незаконність дій начальника Криворізької ОДПІ та які норми чинного законодавства порушені під час прийняття оспорюваного рішення.

До того ж, слід зазначити, що обраний позивачем у такий спосіб захист порушеного права не призводить до його захисту, оскільки, дії начальника фінансової інспекції щодо прийняття рішення не носять для позивача будь-яких правових наслідків обов'язкових для виконання.

В даному випадку, відповідачем як суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення, яке є обов'язковим для виконання позивачем та яке і може бути предметом спору, оскільки вказане рішення (акт індивідуальної дії) породжує у позивача правові наслідки щодо обов'язкового його виконання, а тому саме обрання такого способу захисту права як скасування такого рішення є належним та достатнім способом захисту прав та обов'язків позивача у відповідності до вимог ст.ст. 2, 17, 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір щодо правомірності прийнятої відповідачем вимоги, суд виходить із того, що у відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є : верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України.

Представниками відповідача у ході судового розгляду справи не доведено належними та обґрунтованими доказами правомірність прийняття п.2, п.5, п.7 (в частині), п.8 вимоги від 03.10.2013р. № 250-15/2816, у зв'язку з чим в цій частині вимоги відповідачем прийняті не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, в задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин, судові витрати підлягають частковому стягненню з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 630 грн. 66 коп.

При цьому, слід зазначити,що повний текст постанови був виготовлений 12.12.2013р. у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному у період з 02.12.2013р. по 11.12.2013р.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Криворізький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області в особі підрозділу Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції про визнання протиправними дій та скасування частково вимоги від 03.10.2013р. №250-15/2816 - задовольнити частково.

Скасувати вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області в особі підрозділу Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції від 03.10.2013р. №250-15/2816 частково, а саме:

- пункт 2 вимоги щодо стягнення з Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду, або особи, яка допустила порушення, грошові кошти в сумі 376532,33 грн., що складають вартість ремонту наданих в оренду приміщень;

- пункт 5 вимоги щодо стягнення з осіб, якими допущено порушення щодо не нарахування та не пред'явлення до сплати пені за несвоєчасне виконання зобов'язання замовниками, по якій минув термін позовної давності стягнення на загальну суму 16422,33 грн.;

- пункт 7 вимоги в частині стягнення з осіб, якими допущено порушення щодо визначення норм списання бензину на суму 5498,61 грн.;

- пункт 8 вимоги щодо посилення контролю за дотриманням умов постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008р. № 943 «Про економію державних коштів».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Криворізький експортно-технічний центр Держгірпромнагляду України» (50063, м. Кривий Ріг, вул.Коротченка,1к, ЄДРПОУ 31223828) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 630 грн. 66 коп. ( шістсот тридцять грн.66 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений - 12.12.2013р.

Суддя С.О. Конєва

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація