ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 83142/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни»,-

в с т а н о в и в:

08 серпня 2011 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «дітям війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2011 рік та нараховувати і здійснювати виплату протягом усього часу дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 серпня 2011 року, яка не оскаржувалась в апеляційному порядку, позовні вимоги за період з 01 січня 2011 року по 08 лютого 2011 року відповідно до ст. 100 КАС України залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 вересня 2011 року у справі №2а-3946/11 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення пенсії за період з 08 лютого 2011 року по 18 червня 2011 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області провести перерахунок та виплату недоплаченого підвищення пенсії ОСОБА_1, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 08 лютого 2011 року по 18 червня 2011 року з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є «дитиною війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, мав право на отримання підвищення виплачуваної йому управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області пенсії за віком.

Всупереч вимогам ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 цього Закону, на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» до внесення в нього змін не передбачено будь-яких обмежень щодо виплати надбавки передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно з п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року зазначено, що у 2011 році норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06 липня 2011 року № 745, яка набрала законної сили 23 липня 2011 року.

Вищенаведені нормативні акти на даний час є діючими і неконституційними не визнавались.

Таким чином, нарахування та виплата у 2011 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати передбачені, зокрема, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинні здійснюватися в порядку та розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 від 06 липня 2011 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з 08 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року включно.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

За таких обставин судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу вимог ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, та прийняття нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1,4 ч.1 ст.202, ч. 2 ст.205, 207, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області - задовольнити частково, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 вересня 2011 року у справі №2а-3946/11 - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни» - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області щодо не нарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 08 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року включно із врахуванням ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 08 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року включно із врахуванням ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: О.І. Мікула

Судді: В.Я. Качмар

А.Р. Курилець