Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.
Суддя-доповідач - Василенко Л. А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2013 року справа №812/8079/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі № 812/8079/13-а за позовом Державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування вимоги, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року позов Державного підприємства «Антрацит» (далі ДП «Антрацит») до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області (далі УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області) про скасування вимоги № Ю-793 від 6 серпня 2013 року задоволено у повному обсязі, а саме: скасовано вимогу УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № Ю-793 від 6 серпня 2013 року про сплату недоїмки. Стягнуто на користь ДП «Антрацит» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) (а. с. 204-208).
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду через порушення норм матеріального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше страхування, отже не може поширюватися і на недоїмку, складовою якої є нарахований єдиний внесок на виплачену заробітну плату, тобто дія мораторію не поширюється на вимоги щодо нарахованих сум єдиного внеску (а. с. 213, 214).
Відповідно до ст.197 ч.1 п.2 КАС України судом апеляційної інстанції справу розглянуто в письмовому провадженні.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП «Антрацит» зареєстроване у якості юридичної особи 30.04.2003 року виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області (а. с. 23). «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Антрацит» з правовим статусом суб'єкта - без права юридичної особи.
ДП «Антрацит» зареєстроване в УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області як платник внесків та згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску. Базовим звітним періодом для відокремленого підрозділу Державного підприємства «Антрацит» є календарний місяць.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до звіту про суми нарахованого єдиного внеску вказаного відокремленого підрозділу ДП «Антрацит» за січень 2013 року платником нарахована до сплати сума єдиного внеску. Вказана сума нарахованого єдиного внеску за січень 2013 року повністю сплачена, що підтверджується постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року по справі №812/3875/13-а (а. с. 51-52).
Відповідно до звіту про суми нарахованого єдиного внеску вказаного відокремленого підрозділу ДП «Антрацит» за лютий 2013 року платником нарахована до сплати сума єдиного внеску. Вказана сума нарахованого єдиного внеску за лютий 2013 року повністю сплачена, що підтверджується постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року по справі № 812/3875/13-а (а. с. 51-52).
Відповідно до звіту про суми нарахованого єдиного внеску Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Антрацит» за березень 2013 року платником нарахована до сплати сума єдиного внеску в розмірі 461410, 45 грн. (а. с. 100-105).
Платіжними дорученнями №181 від 18.03.2013 року на загальну суму 1440,00 грн., №295 від 29.03.2013 року на загальну суму 459538,78 грн. та №296 від 29.04.2013 року на загальну суму 431,68 грн. позивачем сплачений єдиний внесок за березень 2013 року, що зазначено у розділі «Призначення платежу» (а. с. 106-108).
Відповідно до звіту про суми нарахованого єдиного внеску Відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Антрацит» за квітень 2013 року платником нарахована до сплати сума єдиного внеску в розмірі 469641,19 грн. (а. с. 109-114).
Платіжними дорученнями №374 від 31.05.2013 року на загальну суму 374 989,98 грн., №359 від 20.05.2013 року на загальну суму 93747,49 грн., №334 від 13.05.2013 року на загальну суму 94,13 грн., №396 від 31.05.2013 року на загальну суму 809,59 грн. позивачем сплачений єдиний внесок за квітень 2013 року, що зазначено у розділі «Призначення платежу» (а. с. 115-117).
Відокремленим підрозділом «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Антрацит» було надано до УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіт про суми нарахованого єдиного внеску за травень 2013 року (а. с. 74-78).
Відповідно до звіту за травень 2013 року ВП «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» ДП «Антрацит» нараховано до сплати у травні 2013 року єдиний внесок у розмірі 455 537,15 грн.
Платіжними дорученнями №470 від 27.06.2013 року на загальну суму 545,64 грн., №459 від 27.06.2013 року на загальну суму 367636,16 грн. та №437 від 14.06.2013 року на загальну суму 91355,36 грн. позивачем сплачений єдиний внесок за травень 2013 року, що зазначено у розділі «Призначення платежу» (а. с. 80-82).
Відокремленим підрозділом «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Антрацит» було надано до УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіт про суми нарахованого єдиного внеску 05.07.2013 року - за червень 2013 року (а. с. 10-15).
Відповідно до звіту за червень 2013 року ВП «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» ДП «Антрацит» нараховано до сплати у червні 2013 року єдиний внесок у розмірі 445093,64 грн.
Платіжними дорученнями №528 від 29.07.2013 року на загальну суму 444 468, 25 грн. та №534 від 29.07.2013 року позивачем сплачений єдиний внесок за червень 2013 року, що зазначено у розділі «Призначення платежу» (а. с. 16-17).
Проте, УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області 06.08.2013 року винесено позивачеві вимогу про сплату недоїмки №Ю-793 з єдиного внеску у сумі 843185,53 грн., що рахуються за відокремленим підрозділом Антрацитівський ремонтно-механічний завод» ДП «Антрацит» станом на 01.08.2013 року, виходячи з недоплаченого внеску за травень та повністю не сплаченого внеску за червень 2013 року, оскільки внески за травень та червень 2013 року було спрямовано на погашення недоїмки за попередні місяці 2013 року після порушення справи про банкрутство (а. с. 9).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 року у справі №913/124/13-г порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Антрацит» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а. с. 24).
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем безпідставно видано вказану вимогу.
Спірним питання, яке підлягає з'ясуванню у справі є наявність у органу Пенсійного фонду права на здійснення зарахування сплачених, після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів особою, відносно якої порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, сум єдиного внеску в рахунок погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені, які виникли до дати введення мораторію.
Частиною 4 статті 25 Закону № 2464 встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно з частиною 6 статті 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Отже, зарахування в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені сплачених сум єдиного внеску у разі наявності у платника заборгованості є обов'язком органу Пенсійного фонду.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що положення цього Закону у даній справі, повинні застосовуватися з урахуванням тієї обставини, що відносно ДП «Антрацит» ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 року в справі №913/124/13-г порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно частини 1 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Частина 3 статті 19 вищезазначеного Закону містить норму відповідно до якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
Статтею 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (частина 1).
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Тобто, під час дії мораторію зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, в тому числі щодо сплати єдиного внеску, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Відповідно до акту звірки розрахунків по загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та єдиному соціальному внеску між УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі та відокремленим підрозділом «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» ДП «Антрацит» за відокремленим підрозділом, станом на 01.08.2013 року значиться недоїмка в розмірі 843185,53 грн. (а. с. 50).
Встановлено, що вказана заборгованість позивача з єдиного внеску утворилася у зв'язку з здійсненням відповідачем зарахування сплачених позивачем коштів у лютому та березні 2013 року поточних платежів за січень та лютий 2013 року у рахунок погашення заборгованості, яка виникла за попередній період до порушення справи про банкрутство, тобто до 9 січня 2013 року, що потягло за собою виникнення заборгованості за січень та лютий 2013 року.
Зарахування сплачених позивачем сум єдиного внеску як поточних платежів за січень та лютий 2013 року в рахунок наявної заборгованості, штрафів та пені за періоди до введення в дію мораторію, є заходом, спрямованим на забезпечення виконання позивачем зобов'язань щодо сплати єдиного внеску, термін виконання яких настав до введення в дію мораторію, таке зарахування після введення в дію мораторію ухвалою господарського суду від 09.01.2013 року є протиправним. Зазначені обставини підтверджуються постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року по справі № 812/3875/13-а (а. с. 51-52).
Встановлені обставини, підтверджують, що відповідач штучно створив поточну заборгованість за січень та лютий 2013 року, і у подальшому кожен поточний місячний платіж, який сплачувався позивачем у повному обсязі, зараховувався в рахунок погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені створеної таким чином за попередній місяць, при тому, що в платіжних документах позивачем зазначалося цільове призначення платежів. Внаслідок таких протиправних дій відповідача відповідно кожен поточний місяць залишався не оплаченим, у тому числі таким чином відповідачем визначена і заборгованість за травень та червень 2013 року, що стало підставою для винесення оскаржуваної вимоги.
На підставі встановлених обставин і наведених норм законів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що станом на дату винесення оскаржуваної вимоги заборгованість з єдиного внеску, яка підлягає сплаті в умовах дії мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до положень статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» ДП «Антрацит» відсутня, а тому відсутні підстави для сформування вимоги позивачу про погашення заборгованості з поточних платежів на травень та червень 2013 року. УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області спрямовувало сплачувані позивачем кошти в рахунок погашення не поточної заборгованості, а заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені, які виникли до введення мораторію 09.01.2013 року, що заборонено діючим законодавством України, та у наступний період за рахунок штучно створеної заборгованості у поточних місяцях.
Доводи відповідача, що ця недоїмка створилася з недоплаченого внеску за травень та повністю не сплаченого внеску за червень 2013 року є неспроможними, оскільки платіж за червень 2013 року відповідачем безпідставно було спрямовано на погашення заборгованості за попередні місяці.
Крім того, відповідно до частини 3 пункту 10.11 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 у разі проведення такого зарахування орган Пенсійного фонду протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця повинен скласти повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.
Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу, під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.
Доказів надіслання або вручення позивачу повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, відповідачем у судовому засіданні надано не було.
З огляду на викладене, суд першої інстанції вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального законів, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 195 ч.1, ст.197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст.200 ч.1, ст.205 ч.1, ст.206, ст.212, ст.254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі № 812/8079/13-а за позовом Державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування вимоги залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Л.А. Василенко
Судді М.М. Гімон
О.В. Карпушова