СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 901/2171/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Градової О.Г.,

суддів Євдокімова І.В.,

Воронцової Н.В.,

за участю представників сторін:

прокурор, Пархоменко Д.П., посвідчення № 015521 від 06.03.13,

позивач, Фонд майна Автономної Республіки Крим - Губарєва С.А., довіреність № 69-Д від 27.12.12,

відповідач, Заозерненська селищна рада - Кудеревко Н.С., довіреність № 531/02-15 від 12.09.13,

3-тя особа, Головне Управління Внутрішніх військ Міністерства Внутрішніх Справ України - Мельник Ю.В., довіреність № 3/20-225 від 24.12.12,

3-тя особа, публічне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" - не з'явилася,

3-тя особа, Дитячий оздоровчий табір "Меркурій" - не з'явилася,

3-тя особа, товариство з обмеженою відповідальністю "Черномор-Інвест" - Мазоренко В.Д., довіреність б/н від 02.09.13,

розглянувши апеляційну скаргу заступника Євпаторійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 14 листопада 2013 року у справі № 901/2171/13

за позовом заступника Євпаторійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України (вул. Пушкіна, 35, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)

в особі Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, Сімферополь, 95015)

до Заозерненської селищної ради (вул. Алея Дружби, 50, Заозерне, м. Євпаторія, 97493)

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Головне Управління Внутрішніх військ Міністерства Внутрішніх Справ України (вул. Народного Ополчення, 9 а, Київ 151, 03151)

публічне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" (пр. Хіміків, 76, Черкаси, Черкаська область, 18013)

Дитячий оздоровчий табір "Меркурій" (вул. Алея Дружби, 45, Заозерне, Євпаторія, 97493)

товариство з обмеженою відповідальністю "Черномор-Інвест" (вул. Кашуби, 10, Харків, 61034)

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням місцевого господарського суду відмовлено у позові (з урахуванням заяви про зміну предмету позову - а.с. 86-87, 112 т. 1) про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про вилучення земельної ділянки у дитячого оздоровчого табору "Меркурій" та надання її в постійне користування публічному акціонерному товариству "Черкаське хімволокно" (а.с. 17-29 т. 2).

Рішення суду мотивовано тим, що селищна рада прийняла спірне рішення в межах своїх повноважень на підставі наданого клопотання та проекту землеустрою, відчуження земельної ділянки не було, вона була передана в користування; у дитячого оздоровчого табору "Меркурій" не було правовстановлюючих документів на земельну ділянку, її межі не були встановлені в натурі, а тому не доведений факт правомірності користування дитячим табором земельною ділянкою, частина якої за спірним рішенням селищної ради передана в користування публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно", а тому права позивача не порушені; без поважної причини порушено строк позовної давності, який слідує застосовувати за приписами Цивільного кодексу РСР.

Заступником Євпаторійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України подано апеляційну скаргу, якою прокурор просить судове рішення скасувати, позов задовольнити тому, що рішення прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права та при порушенні норм процесуального права (а.с. 54-55 т. 2).

З відзивів на апеляційну скаргу слідує, що публічне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно", товариство з обмеженою відповідальністю "Черномор-Інвест", Заозерненська селищна рада не згідні з доводами апеляційної скарги та просять залишити рішення першої інстанції без змін з наступних підстав:

- товариство з обмеженою відповідальністю "Черномор-Інвест" - тому, що не надано правовстановлюючих документів про право дитячого оздоровчого табору "Меркурій" на користування земельною ділянкою, частина якої була за спірним рішенням ради вилучена та передана в користування іншої особи за проектом землеустрою (а.с. 65-69 т. 2);

- публічне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" - тому, що заявник апеляційної скарги не навів підстав для перегляду судового рішення в апеляційному порядку (а.с. 70-71 т. 2);

- Заозерненська селищна рада - тому, що заявник апеляційної скарги не навів доказів порушення судом першої інстанції норм процесуального права; не були встановлені межі земельної ділянки, яка в 1958 році була надана в користування для будівництва піонерського табору; не має правовстановлюючого документу на право постійного користування земельною ділянкою дитячим табором; згода вищестоящих органів управління дитячим табором на вилучення земельної ділянки не була потрібна тому, що дитячий табір не мав статусу землекористувача; прокурором пропущений строк позовної давності (а.с. 88-89 т. 2).

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, Фонд майна Автономної Республіки Крим та Головне Управління Внутрішніх військ Міністерства Внутрішніх Справ України погодилися з апеляційною скаргою, відповідач та товариство з обмеженою відповідальністю "Черномор-Інвест" з апеляційною скаргою не погодилися з підстав, які викладені в відзивах.

Публічне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" та дитячий оздоровчий табір "Меркурій" не скористалися правом на участь в судовому засіданні їх представників, про час та місце засідання сповіщені ухвалою суду, копія якої завчасно направлена на їх адреси рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, яка отримана 12 грудня 2013 року, що підтверджує поштове повідомлення (а.с. 64 т. 2). Поштова кореспонденція, яка направлена на адресу дитячого оздоровчого табору "Меркурій", не була вручена під час доставки 14 грудня 2013 року, що вбачається з результату пошуку поштових відправлень на веб-сайті "ukrposhta.com" (а.с. 99-100 т. 2). Апеляційний господарський суд, прийнявши до уваги те, що явка третіх осіб не визнана обов'язковою, у справі достатньо доказів для розгляду справи, сторони та інші особи належним чином сповіщенні про час та місце засідання, заяв від осіб, які не з'явилися до судового засідання, про відкладення розгляду справи до суду не надійшло, ухвалив: розглянути справу без участі в судовому засіданні осіб, які не з'явилися.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 83-87, 91-98 т. 2) та встановив наступне.

30 вересня 1999 року здійснена реєстрація юридичної особи - державного підприємства дитячий оздоровчий табір "Меркурій" Національної гвардії України (ІНН 01557667), станом на 07 липня 2000 року ця юридична особа була підприємством, що знаходилося у власності Автономної Республіки Крим і відносилося до сфери управління внутрішніх військ, що підтверджується Статутами 1999 та 2000 років (а.с. 16-24, 98-100 т. 1), постановою Кабінету Міністрів України № 157 від 07 лютого 1996 року (а.с. 30 т. 1), постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21 квітня 1999 року № 466-2/99 та № 991-2/2000 від 15 березня 2000 року (а.с. 28, 31, 32 т. 1), актом від 10 січня 2000 року про передачу дитячого оздоровчого табору "Меркурій" (а.с. 243 т. 1), свідоцтвом про державну перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (а.с. 25 т. 1).

07 липня 2000 року 18 сесії XXIII скликання Заозерненської селищної ради було прийнято два рішення - про проект рішення (а.с. 14, 120 т. 1) та рішення (а.с. 14, 96 т. 1) щодо земельної ділянки по вул. 60 років СРСР, 27 в смт. Заозерне. Предметом спору є рішення, копія якого на а.с. 96 чи 121 т. 1, яким вирішено:

- пункт 1: вилучити з земель дитячого оздоровчого табору "Меркурій", смт. Заозерне по вул. 60 років СРСР, 27, земельну ділянку площею 7468,54 кв.м. та передати її в запас земель Заозерненської селищної ради,

- пункт 2: залишити в користуванні дитячого оздоровчого табору "Меркурій" земельну ділянку площею 48.700 кв.м. за адресою: смт. Заозерне, вул. 60 років СРСР, 27,

- пункт 3: затвердити проект відводу та технічної документації (а.с. 34-44 т. 1) по перенесенню меж земельної ділянки в натуру загальною площею 7468,54 кв.м. в смт. Заозерне по вул. 60 років СРСР, 27, для будівництва спального корпусу на 249 місць,

- пункт 4: надати відкритому акціонерному товариству "Черкаське хімволокно" в постійне користування земельну ділянку з земель Заозерненської селищної ради площею 7468,54 кв.м. для будівництва та обслуговування спального корпусу на 249 місць в смт. Заозерне, вул. 60 років СРСР, 27а,

- пунктами 5 та 6 покладені певні обов'язки на орган земельних ресурсів та постійну комісію селищної ради щодо виконання цього рішення.

Спірне рішення місцевої ради було прийнято на підставі письмового клопотання директора табору, яке не погоджувалося з органом управління (а.с. 15 т. 1), Статуту цього табору 1999 року (а.с. 16-20 т. 1), проекту відводу та технічної документації по перенесенню меж земельної ділянки в натуру загальною площею 48.700,14 кв.м. в смт. Заозерне по вул. 60 років СРСР, 27, (а.с. 34-44 т. 1), з яких вбачається, що раніше табору була надана земельна ділянка площею 48.511,79 кв.м., в подальшому 7.468,54 кв.м. (а.с. 43 т. 1) вилучені для надання відкритому акціонерному товариству "Черкаське хімволокно" .

При цьому, з проекту відводу та технічної документації по перенесенню меж земельної ділянки в натуру слідує, що висновок державної землевпорядної документації є негативним через відсутність креслення відводу земельної ділянки, яка відводиться, акту обстеження ділянки, в технічному звіті відсутній журнал польових замірювань, в документах не вказано відповідної назви підприємства, проект був замовлений до отримання дозволу на розробку (а.с. 44 т. 1). Відмітка про усунення вказаних порушень документації на вказаному висновку державної експертизи відсутня.

Складений акт без зазначення встановлення меж земельної ділянки 48.700,14 кв.м. (а.с. 42 т. 1).

До цього, вказана земельна ділянка була надана в постійне користування за наступними документами:

24 липня 1958 року Виконавчим комітетом Евпаторійської міської ради депутатів трудящих за рішенням № 549 здійснений відвід під будівництво піонерського табору на 240 місць земельної ділянки площею 6 га, яка суміжна з санаторієм "Чайка" (а.с. 10 т. 1),

21 червня 1966 року складений акт про ввід в експлуатацію пансіонату "Меркурій" по вул. 60 років СРСР (а.с. 12-13 т. 1).

Після прийняття відповідачем спірного рішення, 17 травня 2004 року земельна ділянка площею 0,7469 га за кадастровим №01109453000:01:003:0025, яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, 43, Заозерненською селищною радою продана відкритому акціонерному товариству "Черкаське хімволокно" (а.с. 180-181, 128-144 т. 1), яке 27 вересня 2006 року за договором купівлі-продажу продало цю земельну ділянку товариству з обмеженою відповідальністю "Черномор-Інвест" (а.с. 167-175 т. 1). Ці правочини посвідчені нотаріально та здійснена державна реєстрація цих правочинів, останнього - 27 вересня 2006 року за № 1599850 в Державному реєстрі правочинів. Такі обставини підтверджуються договором купівлі-продажу та витягом з відповідного реєстру (а.с. 83-87 т. 2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 27 Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року № 561-XII (який діяв на час прийняття спірного рішення селищної ради та змінами та цю дату) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі добровільної відмови від земельної ділянки. Частина 5 вказаної статті встановлювала, що припинення права користування землею у такому випадку проводилося у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів.

Порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою регулювали статті 29, 31 та 34 вказаного Кодексу. Зокрема:

- припинення права користування здійснюється за заявою землекористувача на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів (частина 1 статті 29),

- вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів (частина 1 статті 31),

- вилучення земель провадиться за рішенням селищної Ради народних депутатів: із земель сіл і селищ для усіх потреб, за винятком випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу (вилучення особливо цінних продуктивних земель, а також земель, зайнятих природними та історико-культурними об'єктами) (частина 2 статті 31);

- підприємства, установи і організації, заінтересовані у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування попередньо погодити із власниками землі і землекористувачами та місцевими Радами народних депутатів, а також спеціально уповноваженими на те органами державного управління по охороні і використанню земель місце розташування об'єкта, розмір ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх інших об'єктів, умови проживання населення і охорону навколишнього середовища (частина 1 статті 34);

- підприємство, установа і організація погоджують найбільш доцільне місце розташування об'єкта, розміри намічуваної для вилучення земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) із власником землі або землекористувачем, районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом охорони культурної спадщини, органом архітектури і подають відповідні матеріали до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає їх і погоджує місце розташування того об'єкта, під який має право вилучати земельну ділянку (частина 9 статті 34);

- матеріали попереднього погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з проекту районного планування або проекту планіровки та забудови міста, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Вказуються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення (частина 14 статті 34).

Вказані норми закону не встановлюють вимог щодо погодження клопотання підприємства, установи і організації (землекористувачів), заінтересовані у вилученні (викупі) земельних ділянок, погоджувати таке клопотання з органом управління таких підприємств, установ і організацій.

Апеляційний господарський суд вважає помилкою позицію прокурора та позивача про те, що така вимога для землекористувача - дитячого оздоровчого табору "Меркурій", була встановлена пунктами 1.1 та 4, 5 його Статуту 1999 року, пунктом 4 Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1477 від 30 липня 1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 серпня 1999 року за № 573/3866.

Дійсно, такі вимоги щодо порядку відчуження державного майна у вказаних нормах законодавства були.

Однак дитячий оздоровчий табір "Меркурій" не відчужував основні засоби, що є державною власністю, тому, що відповідно до пункту 1 вказаного Положення надані поняття термінів, а саме:

- майно це матеріальні цінності, які, відповідно до чинного законодавства, віднесені до основних засобів (фондів), а дитячий оздоровчий табір "Меркурій" не мав в основних засобах земельної ділянки;

- відчуження майна - передача права власності на державне майно, яке перебуває на балансі суб'єктів підприємницької діяльності, іншим юридичним чи фізичним особам шляхом його продажу за грошові кошти; дитячий оздоровчий табір "Меркурій" не продавав за гроші земельну ділянку, така земельна ділянка не перебувала на балансі цього табору; відмова від права користування земельною ділянкою здійснена не на користь інших юридичних чи фізичних осіб, а на користь місцевої ради

Пункт 2 вказаного Положення встановлював, що чинність цього Положення поширюється на майно, яке віднесене до основних засобів (фондів) та перебуває на балансі державних підприємств на правах повного господарського відання, оперативного управління, державного майна інших суб'єктів підприємницької діяльності та державного майна, наданого в оренду. А, як встановлено, майно дитячого оздоровчого табору "Меркурій" віднесено до майна Автономної Республіки Крим.

Таким чином, порядок припинення права користування земельною ділянкою на підставі добровільної відмови землекористувача в частині подання клопотання про припинення права користування частиною земельної ділянки без погодження з органом управління землекористувача порушений не був. За іншими підставами, в тому числі, через наявність негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації, прокурор не заявляв, судом першої інстанції позовні вимоги з такими підставами для визнання рішення ради недійсним не розглядалися.

Відповідно до пункту 4.9 Положення про представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим в районі, місті, затвердженого постановою Уряду Криму від 02 листопада 1995 року № 325 (з змінами на 20 липня 2000 року), вказаний орган мав право готувати за участю місцевих органів по землеустрою рішення про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва, приватизації (оренді) земельних ділянок, відведених в установленому порядку для будівництва цих об'єктів, і представляти їх для розгляду Фонду.

Вказане Положення втратило чинність на підставі постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 01 березня 2011 року N 82.

На час звернення з позовом та розгляду цієї справі судами 1 та 2 інстанцій діє Положення про Фонд майна Автономної Республіки Крим, затверджене постановою № 82 від 01 березня 2011 року Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (в редакції постанови № 110 від 25 квітня 2012 року), за яким Фонд майна Автономної Республіки Крим не має повноважень щодо приватизації земельних ділянок чи інших повноважень щодо розпорядження земельними ділянками, в тому числі не має повноважень погоджувати землекористувачам - підприємствам, що належать до сфери Автономної Республіки Крим, клопотань (інших документів) на добровільну відмову від землі.

З наведеного слідує, що як на час прийняття селищною радою спірного рішення, так і на час звернення з позовом та розгляду справи судом першої інстанції, вказане спірне рішення селищної ради не порушувало цивільних прав та захищуваних законом інтересів позивача - Фонду майна Автономної Республіки Крим. А тому підстав задовольняти позов в інтересах цієї особи у суду першої інстанції не було.

Апеляційний господарський суд вважає помилкою позицію відповідача та висновки суду першої інстанції про "відсутність статусу землекористувача" у дитячого оздоровчого табору "Меркурій" з наступного.

Відповідно до пункту 8 постанови Верховної Ради України "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі" від 13 березня 1992 року № 2200-XII (з змінами) підприємства, установи, організації, яким було надано в установленому порядку земельні ділянки у постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного кодексу України.

Згідно з пунктом 6 постанови Верховної Ради Української РСР "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року № 563-XII підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української РСР, повинні оформити право власності або право користування землею. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 це можливо здійснити безстроково.

З наведеного слідує, що дитячий оздоровчий табір "Меркурій" мав в користуванні земельну ділянку, яка надана до введення в дію Земельного кодексу Української РСР, а тому безстроково має право на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Апеляційний господарський суд вважає, що по даній справі не слід застосовувати строк позовної давності тому, що такий строк встановлюється (як статтею 71 Цивільного кодексу Української РСР так і статтею 256 Цивільного кодексу України) як строк для захисту в судовому порядку порушеного цивільного права. А по даній справі не встановлено порушення цивільного права позивача.

На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування судового рішення не має.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника Євпаторійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2013 року у справі № 901/2171/13 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Г. Градова

Судді І.В. Євдокімов

Н.В. Воронцова

Розсилка:

1. заступник Євпаторійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України (вул. Пушкіна, 35, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)

2. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, Сімферополь, 95015)

3. Заозерненська селищна рада (вул. Алея Дружби, 50, Заозерне, м. Євпаторія, 97493)

4. Головне Управління Внутрішніх військ Міністерства Внутрішніх Справ України (вул. Народного Ополчення, 9 а, Київ 151, 03151)

5. публічне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" (пр. Хіміків, 76, Черкаси, Черкаська область, 18013)

6. Дитячий оздоровчий табір "Меркурій" (вул. Алея Дружби, 45, Заозерне, Євпаторія, 97493)

7. товариство з обмеженою відповідальністю "Черномор-Інвест" (вул. Кабуши, 10, Харків, 61034)