Справа №22-ц /775/10916/2013 Головуючий у 1 інстанції: Домарєв О.В. Категорія: 24 Доповідач Лісовий О.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого ЛІСОВОГО О.О.
Суддів: КІЯНОВОЇ С.В., ІВАНОВОЇ А. П.
При секретарі ЛЮЛІНІЙ Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»
на заочне рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 04 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
В С Т А Н О В И В:
Заочним рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 04 жовтня 2013 року у задоволені позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» /далі Банк/ просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що суд при ухваленні рішення порушив норми діючого матеріального законодавства, в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку у зв'язку зі спливом строків позовної давності невірно застосував положення норми матеріального права, а саме: застосував строк позовної давності з власної ініціативи, що є порушенням, крім того суд не перевірив наявність факту переривання строку позовної давності, також судом не було застосовано норми матеріального права, які підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин.
Банк звернувшись в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначив, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №DOM7RB31061449 від 06.09.2006 року за умовами якого останній отримав споживчий кредит у розмірі 4 992,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 06.09. 2007 року.
Відповідач своїх зобов'язань перед Банком не виконав, у зв'язку з чим станом на 21.08.2013 року відповідач має заборгованість у розмірі 40 821,05 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Окрім того, Банк просить стягнути судовий збір у розмірі 408 грн. 21коп.
Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір , згідно якого банк надав відповідачу строковий кредит у сумі 4 992, 00 на строк 12 місяців по 06.09. 2007 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а відповідач зобов'язалась погашати заборгованість перед банком по наданому кредиту та нарахованим відсоткам, що було встановлено заявою позичальника № DN4KP30900968 від 06.09.2006 року/а.с . 5./
Станом на 21.08.2013 року сума заборгованості за кредитним договором становить 40 821,05 грн. яка складається з:
- заборгованості за кредитним договором -4 992,00 грн.
- заборгованості по процентам за користування кредитом - 14 315,26грн.;
- пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -19 093,74 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову Банку суд першої інстанції застосував строк позовної давності.
Відповідачка в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином.
Заслухавши доповідача, представника Банку, який просив задовольнити їх апеляційну скаргу, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін на підставі договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із ч.2 ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладання стягнення на заставлене майно, тощо).
Пунктом 7 ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється кредитодавцю вимагати повернення споживчого кредиту строк давності якого минув.
Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.31 постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5 враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Таким чином доводи апеляційної скарги Банку про застосування судом строку позовної давності з власної ініціативи безпідставні.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову і обґрунтовано відмовив позивачеві у його задоволенні за пропуском строку позовної давності, вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи, дав їм належну правову оцінку і зробив вірний висновок.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.
Заочне рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 04 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : Судді: