ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 136563/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 квітня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії в розмірах, передбачених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

в с т а н о в и в:

01 березня 2011 року (згідно зі штемпелем на конверті (а.с.10)) позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про зобов'язання перерахувати та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка віднесена до 4 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та доплати до пенсії як особі, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1986 року по 2011 рік.

Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 квітня 2011 у справі №2-а-6588/11/1916 адміністративний позов задоволено частково. Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії як постраждалому 4 категорії від Чорнобильської катастрофи з 1986 року по 15 вересня 2010 року залишено без розгляду. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії 2,3,4, нараховувати доплату до пенсії і додаткову пенсію із дотриманням вимог ст.ст. 39,51, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати починаючи з 16 вересня 2010 року, та додаткової пенсії у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком починаючи з 16 вересня 2010 року з урахуванням виплачених сум до виникнення обставин, з якими Закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин. Постанову допущено до негайного виконання.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норма матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд відповідно до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, та є непрацюючим пенсіонером.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають положення ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказані постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Ч. 3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. У частині другій цієї статті вказано, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Також, необхідно зазначити, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин необхідно застосовувати шестимісячний строк звернення до суду визначений ст.ст.99, 100 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин).

Позивач пропустив строк звернення до суду та не надав доказів того, що ним був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин, тому, з огляду на наведене, позовні вимоги в частині виплат за період з 1986 року по 31 серпня 2010 року включно необхідно залишити без розгляду.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі, віднесеній до категорії 4, відповідно до ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01 вересня 2010 року до виникнення обставин, з якими Закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ч.6 ст. 183-2 КАС України встановлено вимоги до особливостей змісту постанови суду, що приймається у порядку скороченого провадження. Водночас загальні вимоги до відповідної постанови суду визначені статтею 163 КАС України, яка застосовується при ухваленні судових рішень у порядку статті 183-2 КАС України в частині, що не суперечить останній. Тому, постанова суду за результатами розгляду справи у порядку скороченого провадження повинна містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Зокрема, ст. 163 КАС України передбачено, що у мотивувальній частині постанови зазначаються встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів, та мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, всупереч п.2, 3 ч.1 ст. 163 КАС України в оскаржуваній постанові суду першої інстанції відсутня описова та мотивувальна частина.

Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обов'язку відповідача виконати постанову негайно, оскільки звертаючи до негайного виконання постанови щодо присудження виплати пенсії, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, які були прийняті в порядку скороченого провадження, суд повинен був застосовувати положення п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, який є спеціальним для даної категорії справ, відповідно до якого постанови суду про присудження виплати пенсії, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів підлягають негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

За таких обставин судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу вимог ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, та прийняття нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч. 2 ст.205, 207, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі Тернопільської області про зобов'язання перерахувати та виплатити доплату до пенсії та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 1986 року по 31 серпня 2010 року включно - залишити без розгляду.

Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 квітня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум починаючи з 01 вересня 2010 року до виникнення обставин, з якими Закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити зазначену постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.І. Мікула

Судді: В.Я. Качмар

А.Р. Курилець