Головуючий суддя в 1 інстанції - Назаренко Г.В.

Доповідач: Принцевська В.П.

Категорія 24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Жданової В.С.

суддів: Принцевської В.П., Тимченко О.О.

при секретарі Баранчикові Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 04 листопада 2013 року у справі за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 04 листопада 2013 року позовні вимоги комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання задоволені.

З вказаним рішенням суду не погодилась ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не враховано, що відповідач зазначені послуги фактично не отримує у зв'язку із самовільним демонтажем радіаторів опалення, яке не порушує схему теплопостачання будинку, крім того, договір про надання зазначених послуг між сторонами не укладався.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти апеляційної скарги заперечив, просив у задоволені скарги відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 з 25 грудня 2008 року, зареєстрована в зазначеній квартирі з 31 січня 2009 року, отже є споживачкою теплової енергії в багатоквартирному будинку. 22 жовтня 2009 року відповідачкою в квартирі АДРЕСА_1 був здійснений самовільний демонтаж радіаторів системи центрального опалення в кількості 2 штук, про що вона письмово повідомила позивача 5 листопада 2009 року.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року (далі - Закон) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Згідно п. 5 ч. 3 ст. 21 Закону споживач зобов'язаний: оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до п.п. 24, 25, 26 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Перевіряючи доводи апелянта апеляційний суд дійшов висновку щодо їх безпідставності, оскільки статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи відповідача про те, що між ним та позивачем письмовий договір про надання послуг не укладався, не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Мешкаючи в багатоквартирному будинку, який має централізоване опалення та гаряче водопостачання, та фактично користуючись цими послугами з моменту набуття права власності на квартиру відповідач своїми діями підтвердив наявність між ним та позивачем фактичних договірних правовідносин, внаслідок яких у відповідача виникли обов'язки по сплаті фактично отриманих послуг.

Статтями 19, 21, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено укладання між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору.

Проте відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Ні ЦК України, ні ЖК України, ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ні «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» випадки, в яких недодержання сторонами письмової форми правочину про надання житлово-комунальних послуг, має наслідком його недійсність, не передбачені, а тому відсутність письмового договору між позивачем та відповідачем не свідчить про відсутність між ними договірних правовідносин щодо надання послуг з теплопостачання.

Доводи апелянта, щодо відсутності фактичного використання послуг з теплопостачання не заслуговують на увагу оскільки відповідачем порушено встановлений Правилами порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 04 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в момент проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий Судді