ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2013Справа № 901/3423/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю КРЦ «Сілікон»

про стягнення 11 819,57 грн.

Суддя С.А. Чумаченко

Представники сторін:

від позивача - Барієва Е.Р., довіреність № 144-Д від 29.05.2013, юрисконсульт відділу з правового забезпечення діяльності районних відділення енергозбуту департаменту з правового забезпечення продажу ПАТ «ДТЕК Крименерго»;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю КРЦ «Сілікон» про стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 6 202,50 грн., 3% річних у розмірі 37,87 грн., пені у розмірі 189,35 грн. та заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії у розмірі 5 299,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.02.2004 між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії № 5107, відповідно до пункту 1 якого енергопостачальник поставляє електричну енергію, а відповідач оплачує її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами про порушення Правил користування електричною енергією) згідно з умовами цього договору та додатками до нього, які є його невід'ємними частинами. Позивач належним чином виконував свої обов'язки за укладеним договором, проте відповідач не виконав свій обов'язок щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої активної електричної енергії, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість, що і стало підставою для звернення позивача із позовною заявою до суду.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи продовжувався в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

В процесі розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог у зв'язку з перерахуванням суми пені. Таким чином, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КРЦ «Сілікон» заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 6 202,50 грн., 3% річних у розмірі 31,18 грн., пеню у розмірі 286,62 грн. та заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії у розмірі 5 299,27 грн.

Ухвалою від 25.11.2013 суд прийняв заяву Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» про збільшення розміру позовних вимог.

Таким чином, суд продовжує розглядати позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КРЦ «Сілікон» 11 819,57 грн., у тому числі заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 6 202,50 грн., 3% річних у розмірі 31,18 грн., пеня у розмірі 286,62 грн. та заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії у розмірі 5 299,27 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав та просив задовольнити збільшені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином за адресою юридичної реєстрації, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 628752 від 04.12.2013, проте процесуальні документи, зокрема, ухвала про порушення провадження у справі від 15.10.2013 була повернула до суду з позначкою поштового відділення «за зазначеною адресою не значиться».

Згідно положень постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю КРЦ «Сілікон» був повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи, однак правами, наданими сторонам статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представника сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.02.2004 між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю КРЦ «Сілікон» (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 5107 (а.с. 42-45).

Згідно статуту, затвердженого 25.06.2012 річними загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Крименерго», протоколом річних загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Крименерго» від 25.06.2012, Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго», про що було зроблено відповідний запис у першому абзаці загальних положень статуту. Крім того, абзацом 2 статуту визначено, що Товариство є правонаступником майна, прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Крименерго».

Відповідно до пункту 1 договору постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умов цього договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.

Пунктом 2 договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення усіх питань, які не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Постачальник та споживач зобов'язались виконувати умови даного договору (пункт 2.1.1. та 2.2.1. договору).

Постачальник зобов'язується постачати споживчу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених у відповідності з розділом 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного договору (додаток № 1 «Об'єми поставки електричної енергії споживачу та субспоживачу»); згідно з категорією надійності струмоприймачів споживача у відповідності з Правилами встановлення електроустановок (далі - ПВЕ) та гарантованого рівня надійності електропоставки згідно фактичної категорії, визначеної додатком № 6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; з дотриманням встановлених показників якості електричної енергії в межах відхилень, обумовлених у договорі між постачальником та ДП «Енергоринок» (пункт 2.1.2 договору).

Споживач, в свою чергу, зобов'язується дотримуватися режиму споживання електроенергії згідно з умовами розділу 5 цього договору (пункт 2.2.2).

Пунктом 2.2.3 договору встановлено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електроенергії та інші нарахування згідно з умовами Додатку № 4.1 або № 4.2 «Порядок розрахунків».

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електроенергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з поставки електроенергії за врегульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором (пункт 3.1.1 договору).

Відповідно до пункту 3.1.3 договору постачальник має право визначати в порядку, визначеному розділом 5 цього договору, величини споживання електричної енергії та потужності.

Згідно з пунктом 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням строків, встановлених додатком № 4.1, № 4.2 «Порядок розрахунків», споживач зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені підлягає сплаті на підставі виставленого рахунку на поточний рахунок постачальника.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначеної згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується зі споживачів з приєднаною потужністю 150 кВА та більше (пункт 4.2.2 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електроенергії та потужності на наступний рік, споживач, не пізніше 15 листопада поточного року, надає постачальнику відомості про розмірі очікуваного споживання електроенергії (додаток № 1 «Обсяги поставки електроенергії споживачу та субспоживачу»).

Порядок визначення межової величини споживання електроенергії обумовлюється у додатку № 4.1, № 4.2 «Порядок розрахунків» до цього договору (пункт 5.2 договору).

Згідно з пунктом 7.2 договору перевірка стану розрахунків за електроенергію здійснюється за розрахунковий період щомісячно та оформлюється двостороннім «Актом звірки» між споживачем та постачальником, який споживач зобов'язаний повернути підписаним до наступного розрахункового періоду.

Додатки до даного договору, а саме: № 1, 2, 3.1, 4.2, 6, 7, 10, 12 (в тому числі обопільно узгоджені сторонами графіки погашення заборгованості та акт аварійного та технологічного бронювання, при наявності), а також письмові повідомлення про встановлення договірних величин споживання електроенергії та потужності, є невід'ємними частинами даного договору (пункт 9.1 договору).

Пунктом 9.5 договору сторони узгодили, що цей договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31 грудня 2004 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Цей договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або його перегляд.

Додатком № 4 до договору про поставку електричної енергії № 5107 від 04.02.2004 визначений порядок розрахунків для споживачів, які здійснюють передплату за спожиту електроенергію (а.с. 14).

Так, пунктом 1 додатку № 4 до договору встановлено, що розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються у відповідності з пунктом 6.6 ПКЕЕ. Розрахункова дата (день, коли споживач надає «Акт про об'єми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» (Додаток № 2 до договору, далі - «Акт»), а постачальник виставляє кінцевий розрахунок) встановлюється 30 числа кожного місяця. Відповідно, розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Показання розрахункових засобів обліку у відповідності з «Переліком об'єктів та точок комерційного обліку» фіксуються 30 числа кожного місяця та оформлюються «Актом» у двох екземплярах, по одному для кожної сторони. «Акт» оформляється споживачем.

Споживач до 25 числа поточного розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) об'єму споживання електричної енергії. Вказаний платіж здійснюється виключно за виставленим постачальником рахунком, розрахованим на підставі заявленого (очікуваного) об'єму споживання електричної енергії та тарифу поточного місяця. В день надання «Акту» постачальник надає споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії. В разі неповної передплати за минулий розрахунковий період, різниця між сумою передплати і вартістю фактично спожитої електроенергії повинна бути оплачена протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку(пункт 2 додатку № 4 до договору).

Згідно положень пункту 5 додатку № 4 до договору перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підведення підсумків розрахункового період, про що складається відповідний акт. Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. Споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість величини перевищення, у відповідності зі статтею 26 Закону України «Про електроенергетику».

Відповідно до пункту 6 додатку № 4 до договору у випадку несвоєчасної оплати обумовленим даним Порядком платежів, постачальник електроенергії здійснює споживачу нарахування за час прострочення: пені в розмірі подвійної облікової стави НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування; 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Рахунки на оплату за перевищення межової величини споживання електроенергії та/або потужності, за перетоки реактивної електроенергії, пеню, 3% річних, інфляційні нарахування виставляються постачальником електроенергії окремо та надаються споживачу. Зазначені рахунки повинні бути оплачені споживачем протягом періоду, вказаного безпосередньо у рахунку (пункт 8 додатку № 4 до договору).

Додатком № 1 до договору «Об'єми поставки електричної енергії споживачу та субспоживачам» були встановлені договірні величини споживання еклектичної енергії споживача на 2013 рік (а.с. 93).

На виконання умов укладеного договору позивачем - Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Крименерго» поставлялась електрична енергія відповідачу, про що був складений відповідний акт про об'єми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії (додаток № 2 до договору), підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю КРЦ «Сілікон» без зауважень, та виставлені на оплату рахунки-накладні на загальну суму 6 507,26 грн.: № 5107/44/0413А1 від 30.04.2013 на суму 3 691,73 грн. (а.с. 18), № 5107/44/0513А1 від 30.05.2013 на суму 2 793,67 грн. (а.с. 16), № 5107/44/0613А1 від 30.06.2013 на суму 21,86 грн. (а.с. 15), які були спрямовані на адресу відповідача поштою (а.с. 72, 74-76).

Вищевказані рахунки-накладні були оплачені відповідачем лише частково, на суму 304,76 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної та повної оплати спожитої активної електроенергії, за ним виникла заборгованість за період з 31.03.2013 по 31.07.2013 у загальному розмірі 6 202,50 грн., яка станом на сьогоднішній день залишається непогашеною.

Крім того, згідно актів про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період з 31.03.2013 по 30.05.2013 споживач перевищив встановлені договором об'єми споживання електричної енергії в загальному розмірі на 5 295 кВт/год, що у грошовому еквіваленті складає 5 299,27 грн. (а.с. 17, 19).

Позивачем були виставлені на оплату та спрямовані поштою на адресу відповідача відповідні рахунки-накладні: № 5107/44/0413Л1 від 30.04.2013 на суму 3 023,84 грн., № 5107/44/0513Л1 від 30.05.2013 на суму 2 275,43 грн. (а.с. 17, 19).

Проте, відповідач не оплатив отримані ним рахунки-накладні, у зв'язку з чим станом на сьогоднішній день за ним існує заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за період з 31.03.2013 по 30.05.2013 у загальному розмірі 5 299,27 грн.

Дана заборгованість відповідачем не оплачена.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу користування електричною енергією, у зв'язку з чим підлягають регулюванню, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 02 серпня 1996 року за № 417/1442.

Законом України «Про електроенергетику» встановлено, що електроенергетика є галуззю економіки України, а державна політика в електроенергетиці базується на принципах забезпечення стабільного фінансового положення електроенергетики, а також відповідальності енергопостачальників та енергоспоживачів.

Статтею 218 Господарського кодексу України закріплені підстави господарсько-правової відповідальності, а саме зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією.

Так, частиною другою пункту 1.1 Правил користування електричною енергією визначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричною енергією, договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричній енергії і споживачем величина об'єму електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.

Підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії. За наявності фінансової можливості та за погодженням з постачальником електричної енергії зазначені підприємства, установи та організації можуть здійснювати попередню оплату вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії.

Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період.

Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем (пункт 6.6. Правил користування електричною енергією).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушенням в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування електричною енергією.

Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Згідно з пунктом 4.2 Правил користування електричною енергією, відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії.

Відповідно до пункту 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електроенергії та потужності на наступний рік, споживач, не пізніше 15 листопада поточного року, надає постачальнику відомості про розмірі очікуваного споживання електроенергії (додаток № 1 «Обсяги поставки електроенергії споживачу та субспоживачу»).

На підставі вищезазначених пунктів Правил користування електричною енергією та договору, відповідачу були встановлені обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 2013 рік, що, в свою чергу, було оформлено відповідним Додатком № 1 до договору про поставку електроенергії.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі електричної енергії у випадку споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Згідно з пунктом. 6.13 Правил користування електричною енергією у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії.

Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії (пункт 6.41 Правил користування електричною енергією).

Згідно з умовами додатку № 4 до договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Відповідно до пункту 8 додатку № 4 до договору рахунки на оплату за перевищення межової величини споживання електроенергії та/або потужності, за перетоки реактивної електроенергії, пеню, 3% річних, інфляційні нарахування повинні бути оплачені споживачем протягом періоду, вказаного безпосередньо у рахунку.

Згідно актів про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період з 31.03.2013 по 30.05.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю КРЦ «Сілікон» замість заявлених величин було спожито 5 400 кВт/год.

Таким чином, величина перевищення склала 5 295 кВт/год, що у грошовому еквіваленті, згідно долучених до матеріалів справи рахунків-накладних, складає 5 299,27 грн.

Відповідно до пункту 6.16 Правил користування електричної енергії, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Пунктами 6.11, 6.12 Правил користування електричною енергією встановлено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії.

Відповідно до пункту 10.2 Правил користування електричною енергією, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю КРЦ «Сілікон» електрична енергія споживалась, але не була оплачена в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату) (стаття 530 Цивільного Кодексу України).

Згідно до статті 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (стаття 276 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 277 Господарського кодексу України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт постачання позивачем електричної енергії відповідачу та порушення останнім договірних обсягів споживання електричної енергії.

Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

З огляду на вищевикладене, вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю КРЦ «Сілікон» заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 6 202,50 грн. та заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 5 299,27 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КРЦ «Сілікон» пені за період з 17.05.2013 по 31.08.2013 у розмірі 286,62 грн. та 3% річних за період з 17.05.2013 по 31.08.2013 в сумі 31,18 грн.

Відповідно до вимог статті 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань установленням окремого виду відповідальності.

Так, відповідно до пункту 6 додатку № 4 до договору у випадку несвоєчасної оплати обумовленим даним Порядком платежів, постачальник електроенергії здійснює споживачу нарахування за час прострочення: пені в розмірі подвійної облікової стави НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування; 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 230 Господарського кодексу встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Системний аналіз положень діючого законодавства, що регулює питання стягнення з боржника пені, зокрема, частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», свідчить про те, що платником пені може виступати лише особа, що несе грошові зобов'язання перед своїм контрагентом.

Статтею 230 Господарського кодексу встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що користування чужими грошовими коштами - це не тільки зобов'язання, основним предметом яких є надання грошових коштів у тимчасове користування (позика, кредит, банківський вклад тощо), але і випадки прострочення сплати грошей за будь-яким оплатним зобов'язанням і виключення із даного правила, тобто звільнення боржника від сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, може бути встановлено тільки договором між фізичними особами, а юридичні особи не можуть бути звільнені від цього зобов'язання.

Судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок суми 3% річних складений вірно, відповідно до вимог діючого законодавства України, проте розрахунок пені складено не вірно.

За розрахунком суду суми пені за період з 17.05.2013 по 31.08.2013 складає 145,48 грн.

З огляду на вищевикладене, суд частково задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КРЦ «Сілікон» заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 6 202,50 грн., заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії у розмірі 5 299,27 грн., 3% річних у розмірі 31,18 грн. та пені у розмірі 145,48 грн.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КРЦ «Сілікон» пені у розмірі 141,14 грн.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 19.12.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 23.12.2013.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КРЦ «Сілікон» на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» 11 678,43 грн., у тому числі заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 6 202,50 грн., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії у розмірі 5 299,27 грн., 3% річних у розмірі 31,18 грн., пеня у розмірі 145,48 грн., а також судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А. Чумаченко