ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 922/2524/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачаАндрощук Є.К., представник за дов. від 21.06.2013р.

відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат"

на постановувід 15.10.2013 року Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 922/2524/13 господарського суду Харківської області

за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

до Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат"

простягнення 13 365,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 13 365,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у накладній.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.08.2013 року (суддя Смірнова О.В.) позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача штраф у сумі 4 000,00 грн. та відповідні витрати по сплаті судового збору. В стягненні 9 365,00 грн. штрафу відмовлено.

За апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року (головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.) в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 9 365,00 грн. скасовано, позовні вимоги в цій частині задоволено. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована відсутністю правових підстав для зміни розміру штрафу, передбаченого статтями 118 та 122 Статуту залізниць України.

Приватне акціонерне товариство "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою № 15/1408 від 01.11.2013 року, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року та залишивши в силі рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2013 року.

Скаржник вважає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме, статті 233 Господарського кодексу України, статей 118, 122 Статуту залізниць України, оскільки вантаж перевозився з України до Білорусії за накладною СМГС, тому штраф повинен визначатися і стягуватись згідно § 3 статті 12 "Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення".

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи спір стосується стягнення штрафу у сумі 13 365,00 грн. за невірне зазначення маси вантажу у накладній № 43410109 (а.с.12), по якій у жовтні 2012 року відповідачем було відправлено зі станції Кварцовий Південної залізниці на станцію Брест - Східний Білоруської залізниці вагон № 65717852 з вантажем - пісок кварцовий, маса якого становить нетто 69 000 кг.

По прибуттю на станцію Ворожба Південно-Західної залізниці та одночасному зважуванні на динамічних тензометричних вагах вагону № 65717852 була виявлена невідповідність маси вантажу, даним перевізних документів, а саме перенавантаження маси вантажу понад вантажопідйомність вагону на 6000 кг.

Зазначене порушення було підтверджено працівниками станції Ворожба та складено акти загальної форми № 804-Ю (а.с. 15) та № 664-П (а.с. 16) від 14.10.2012 року та від 15.10.2012 року відповідно, на підставі чого спірний вагон був відчеплений для контрольного переважування на статичних вагах, якими встановлено перевантаження маси вантажу на 7 520 кг. більше зазначеної в перевізному документі та більше вантажопідйомності вагону № 65717852.

За даним фактом перевантаження маси вантажу на 7 520 кг. було складено комерційний акт № серії Б № 025127/27 від 16.10.2012 року, із зазначенням відомостей про усунення порушення шляхом відвантаження надлишку вантажу.

Задовольняючи позовні вимоги частково місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до частин 5, 6 статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачає, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтями 2, 5, 6 Статуту передбачено, що Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом; на підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені "Правила перевезень вантажів", які є обов'язковими для всіх юридичних осіб; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Пунктом 1.1 розділу 4 Правил оформлення документів, а також статтями 23, 24 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 " Правил оформлення перевізних документів" своїм підписом підтверджує представник відправника; вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Частина 1 статті 24 Статуту залізниць України визначає, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Стаття 122 Статуту залізниць України встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач за неправильне зазначення в накладній маси вантажу нарахував відповідачеві штраф згідно статті 118 Статуту залізниць України у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 13 365,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одночасно, приписами статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вказана норма кореспондується з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги обставини викладені у клопотанні про зменшення суми нарахованого позивачем штрафу, а також, враховуючи важке фінансове становище, господарський суд першої інстанції зменшив штраф до 4 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції в частині зменшення суми штрафу не погодився з господарським судом першої інстанції в зв'язку з тим, що суд не мав права зменшувати штраф передбачений статтями 188 та 122 Статуту, оскільки цим змінюється розмір штрафу.

Такий висновок є помилковим, оскільки зменшення суми, яка підлягає стягненню ні яким чином не впливає на розмір неустойки, встановлений Статутом залізниць України.

Більш того, право суду зменшувати неустойку є втіленням принципів цивільного законодавства, заснованих, в тому числі, на забезпеченні судового захисту цивільних прав та інтересів на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

Крім того, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача про скрутний фінансовий стан підприємства, в зв'язку з відсутністю доказів та конкретних обставин, які б свідчили про винятковість даного випадку.

При цьому, в порушення приписів пункту 8 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не навів мотивів за якими він не погодився з доводами місцевого суду, який врахував, що відповідач вжив всіх необхідних заходів щодо усунення недоліків виявлених позивачем, 16.10.2012 року на станції "Ворожба" працівники відповідача отримали надлишок вантажу, відповідач має пристрочену бюджетну заборгованість в сумі 4,6 млн. грн., обсяг видобутку сировини знизився на 45%, кількість працівників скорочена на 73%, позивачем не понесено додаткових витрат та не було завдано збитків, про що відповідач надав докази (а.с. 79-83).

Оскільки суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а суд апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростував, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що рішення в частині зменшення суми штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача скасовано безпідставно.

Також, судом апеляційної інстанції не враховано та не виправлено помилку господарського суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин норм національного законодавства, в той час як спір виник з міжнародного перевезення, до якого, враховуючи встановлені попередніми судами обставини, підлягає застосуванню § 3 статті 12 "Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення".

Але це не впливає на суть прийнятого попередніми судами рішень, а також на можливість зменшення суми, яка підлягає стягненню, оскільки статтею 36 Угоди передбачено, що за відсутності у даній Угоді, тарифах та службовій інструкції необхідних положень, застосовуються положення внутрішніх правил сторони, учасниці даної Угоди.

Отже, "Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення" не містить заборони щодо зменшення штрафу.

Більш того, статтею 233 Господарського кодексу України, яка стосується штрафних санкцій, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання незалежно від виду господарської діяльності може бути застосовано до штрафів передбачених "Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення".

За таких обставин, враховуючи мотиви, викладені у даній постанові, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2013 року залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 6 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у справі № 922/2524/13 господарського суду Харківської області скасувати.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2013 року у справі № 922/2524/13 залишити в силі.

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити.

Стягнути з Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033, п/р № 26002001504 в АБ "Експрес-Банк" м. Києва, МФО 322959, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" (63209, Харківська область, Нововодолазький район, с. Новоселівка, вул. Піщана, буд. 2, код ЄДРПОУ 30773938, п/р 26008707213920 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) в рахунок відшкодування судових витрат понесених відповідачем у зв'язку з оплатою касаційної скарги судовим збором 860,25 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач