Справа|річ| 107/8308/13-ц
Провадження 2/107/2387/13
РІШЕННЯ|розв'язання,вирішення,розв'язування|
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|частка|
11 грудня 2013 р.
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі головуючої
судді Кіт М.В.
при секретарі Лєсковій С.А.
розглянувши|розглядувати| у відкритому|відчиняти| судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов’язання виплати сум вкладу,
встановив:
У серпні до 02.01.1992 року він оформив вклади в Одеському відділенні|відокремленні| ощадбанку, які були переведені|перекладати,переказувати| в 2002 і 2008 роках у відділення|відокремлення| ощадбанку в м. Керчі. У зв'язку із знеціненням грошових коштів радянські рублі|карбованці| були переведені|перекладати,переказувати| в гривну по курсу 1 карбованець – 1,05 гривен. При зверненні|звертанні,обігу| в Керченське відділення|відокремлення| банку в червні 2012 року з метою отримання|здобуття| своїх заощаджень йому банком було відмовлено в їх видачі. При цьому банк послався на те, що повернення вкладникам грошових коштів з компенсаційних рахунків|лічби| проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України. Вважає|лічить| відмову відповідача про повернення його заощаджень незаконною, таким, що суперечить| Закону України «Про банки і банківську діяльність». Крім того, банк не нараховує на його вклади відсотки|проценти|, також порушуючи його права вкладника. Також банк уклав з|із| ним договір №246741 по банківському продукту «Національна картка|карточка|». Договір містить|утримує| умови, які порушують його права. Так банк зобов'язує|зобов'язав| його здійснювати оплату послуг банку за проведення операцій за рахунком|лічбі|. Проте|однак| банк йому послуг не надає|робить,виявляє,чинить|, встановив 0% річних на залишок|остачу| коштів на рахунку|лічбі| на відміну від інших банків, які пропонують відсотки|проценти| за зберігання грошових коштів. Банк, використовуючи своє монопольне положення|становище| на ринку банківських послуг, склав договір так, що позивач не може тепер пред'являти які-небудь претензії банку. На підставі ст. 57 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 1060, 1070, 1075 ЦК України просив|прохав| суд зобов'язати відповідача провести|виробляти,справляти| нарахування відсотків|процентів| на його банківський вклад № ч-114779| за весь період зберігання грошових коштів згідно процентної|відсоткової| ставки Національного банку України; провести|виробляти,справляти| виплату його вкладу з|із| нарахованими відсотками|процентами| на його вимогу; привести у відповідність вимогам ст.6, ст.627, п.1 ст.628 ЦК України договір про банківський продукт по «Національній карті».
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» позов не визнав та пояснив, що зобов’язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, встановлені Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України». Компенсація втрат від знецінення заощаджень проводиться за рахунок Державного бюджету України, для чого передбачаються відповідні кошти. Суми індексації зараховуються в установах Ощадного банку на позабалансові спеціальні компенсаційні рахунки, доход на ці рахунки не нараховується. Такі компенсаційні рахунки були відкрити на вклади ОСОБА_1 З 1 червня 2012 року відповідно до постанови КМУ № 346 від 23.04.2012 року громадян України проведена виплата компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року. Ощадбанк зараховує кошти, що надійшли на його рахунок, на рахунки громадян України, відомості про яких станом на 1 січня 2012 року внесено до реєстру вкладників заощаджень громадян. Вкладник може використати компенсаційні кошти, зараховані на його поточний рахунок, шляхом отримання готівки, перерахування на депозитний чи інший рахунок в банку з використанням спеціального платіжного засобу «Національна картка». Видача спеціального платіжного засобу «Національна картка» громадян України здійснюється безоплатно. 22.06.2012 року ОСОБА_1 була зачислена компенсаційна виплата відповідно до договору № 246741 за банківським продуктом «Національна картка» на суму 1000 грн. Відновлення і повернення проіндексованих заощаджень провадиться лише через установи Ощадного банку України в межах коштів перерахованих для цих цілей Головним управлінням Державного казначейства. Вважають, що вимоги позивача по нарахуванню процентів на компенсаційний рахунок № ч-114779 та відповідальності за невиконання чи неналежне виконання договірних обов’язків відповідно до договору № 246741 за банківським продуктом «Національна картка» не обґрунтовані та безпідставні, просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 до 02 січня 1992 року помістив свої грошові заощадження у відділення Ощадного банку м. Одеса.
21 листопада 1996 року був прийнятий Закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», який набрав чинності з дня опублікування 11.02.1997 р., з послідуючими доповненнями та змінами.
Статтею 1 визначено, що на підставі цього Закону встановлюються зобов’язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, у тому числі облігації Державної цільової безпроцентної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР.
Відповідно до статті 2 Закону Держава зобов’язується забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантує їх компенсацію у встановленому порядку.
Також статтею 3 Закону встановлено, що заощадження громадян, зазначені у частині 1 статт1 цього Закону, відновлюються у співвідношенні 1 карбованець заощаджень на 1,05 гривні за станом на 1 жовтня 1996 року.
Відповідно до ст. 5 Закону установи Ощадного банку України на підставі цього Закону протягом грудня 1996 року – березня 1997 року проводять одноразову індексацію вкладів громадян. На проіндексовані суми, що знаходяться на позабалансовому рахунку Ощадного банку України, вкладнику видається ощадна книжка.
У зв’язку із знеціненням заощаджень позивача та у відповідності до цього Закону позивачу були відкрити компенсаційні рахунки . 17 травня 2002 року та 26 березня 2008 року компенсаційні рахунки ОСОБА_1 були переведені з відділення Ощадного банку м. Одеси у відділення банку м. Керчі за № ч-109708 та за № ч-114779.
Позивач помилково вважає|гадає|, що суми, вказані на даних рахівницях є|з'являються,являються|, його вкладами. Це компенсаційна індексація суми знецінених грошових заощаджень|вкладів| позивача.
Крім цього, виплату компенсацій здійснює саме Ощадний банк, як встановлено Законом, у відділеннях якого були поміщені грошові заощадження позивача, а не будь-які інші фінансові установи.
В даному випадку виниклі правовідносини|правостосунки| регулюються Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», Законом України «Про Державний бюджет» і постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими на виконання цього Закону.
Відповідно до ст. 7 Закону заощадження повертаються поетапно, залежно від суми вкладу в межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік. Перелік груп вкладників і порядок проведення виплат проіндексованих грошових заощаджень, а також обсяг виплат згідно із статтею 8 цього Закону у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року №1 «Про виплату в 2009 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1980 року, державні казначейські зобов’язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР» передбачалася у 2008 році виплата громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР. При цьому виплата передбачалася не більш як 1000 гривень на одного вкладника.
Також п. 2 постанови КМУ №1 встановлювалося, що виплата компенсацій проводиться власникам заощаджень у готівковій чи безготівковій формі в національній або іноземній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку після внесення в інформаційно-аналітичну систему «Реєстр вкладників заощаджень громадян» відомостей, необхідних для ідентифікації вкладника під час відкриття рахунка. Послуги установи Ощадбанку, пов’язані з внесенням відповідних відомостей в інформаційно-аналітичну систему «Реєстр вкладників заощаджень громадян», надаються громадянам безоплатно.
Таки ж зміни були внесені і у статтю 6 Закону, якою передбачається, що компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень, поміщених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в таких установах, проводиться їх власникам у готівковій чи безготівковій формі через установи Ощадного банку України після внесення в Інформаційно-аналітичну систему «Реєстр вкладників заощаджень громадян» відомостей про них, необхідних для ідентифікації вкладника під час відкриття рахунку. Обслуговування громадян, пов’язане із внесенням зазначених відомостей, здійснюється безоплатне. Кошти для компенсації, у ому числі перерахування коштів, передбачених у Державному бюджеті України, установам Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху, визначається Кабінетом Міністрів України.
Так постановою КМУ від 23 квітня 2012 року № 346 «Про виплату в 2012 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1980 року, державні казначейські зобов’язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР» передбачається виплата з 1 червня 2012 року громадянам України компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, вкладникам, відомості про яких станом на 1 січня 2012 року внесені до інформаційно-аналітичної системи «Реєстр вкладників заощаджень громадян» та які не отримали протягом 2008 року компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 1 у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більш ніж 1000 гривень на одного вкладника.
Згідно п.2 постанови КМУ №346 Ощадбанк зараховує кошти, що надійшли на його рахунок, на рахунки громадян України, відомості про яких станом на 1 січня 2012 року внесено до Реєстру, та проводить виплату компенсації відповідно до порядку, що затверджується Ощадбанком за погодженням з Міністерством фінансів. Вкладник може використати компенсаційні кошти, зараховані на його поточний рахунок, шляхом отримання готівки, перерахування на депозитний чи інший рахунок в банку з використанням спеціального платіжного засобу «Національна картка», порядок емісії та використання якого визначається нормативно-правовими актами Національного банку. Видача спеціального платіжного засобу «Національна картка» громадянам України здійснюється безоплатно.
Відповідно до вказаної постанови територіальним відокремленим безбалансовим відділенням № 10011/0219 Філії-Кримського республіканського управління ПАТ «Державний ощадний банк України» 22.06.2012 року ОСОБА_1 була зачислена компенсаційна виплата відповідно до договору № 246741 за банківським продуктом «Національна картка» на суму 1000 грн., що визнав у судовому засіданні і сам позивач (а.с.6).
Із вищезазначеного законодавства та із природи компенсаційної індексації суми знецінених грошових заощаджень|вкладів| слідує, що ніякі проценти на компенсаційний рахунок за весь час його відкриття, не нараховуються.
У зв’язку із вищевказаним позовні вимоги про зобов’язання сплатити відповідачем всю суму компенсаційної суми, зарахованої на знеціненні грошові заощадження позивача з нарахуванням відсотків за весь час, починаючі з відкриття цих рахунків, є необґрунтованими.
Згідно ст. 3 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту статей 11,15 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України, а саме: способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Особа, цивільне право якого порушено, може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Вимоги позивача про приведення у відповідність вимогам ст.6, ст.627, п.1 ст.628 ЦК України договір про банківський продукт по «Національній карті» не відповідають жодному способу захисту цивільних прав та інтересів, тому у цих вимогах слід відмовити, тому, що невірно обраний спосіб захисту цивільних прав та інтересів.
У зв’язку з тим, що позивач як інвалід 2-ї групи звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», то судові витрати слід віднести на рахунок держави.
На підставі висловленого та керуючись ст. ст.10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ|рішав,розв'язав|:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов’язання виплати сум вкладу, - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд АР Крим через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кіт М.В.