ВИРОК

Іменем України

Справа № 101/2739/13-к

11 грудня 2013 р. Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Цурцева В.М.

за участю:

секретаря судового засідання – Смьоткіній А.С.

прокурора – Бубен К.В.,

захисника – ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алушті кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, на даний час не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 368 ч. 4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, обіймаючи посаду начальника Алуштинського міського виробничого відділу КРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» згідно з Наказом № 65-к, будучи службовою особою, наділеною повноваженнями організації та контролю роботи відділу, відповідно до п. 2.2 Посадової інструкції, тобто будучи наділеним адміністративно – господарськими та організаційно – розпорядчими повноваженнями, а саме: забезпечення дотримання відділом договірної дисципліни; контроль за виконанням робіт в повному обсязі в встановлені строки; надання за вимогою замовника нормативних та інших документів; забезпечення збереження документів, переданих відділу, виготовлених відділом, отриманих від замовника та третіх осіб під час проведення підготовчих робіт, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, неодноразово з березня 2013 року вимагав від ОСОБА_3 1800 доларів США за складання, узгодження та передачу висновку проекту відводу земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Алушта, с. Ізобільне, вулиця Лавандова № 74-а.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 02 квітня 2013 року, знаходячись у своєму службовому кабінеті № 64, розташованому за адресою: АР Крим, м. Алушта, площа Советська, буд. 1, шляхом вимагання одержав від ОСОБА_3 частину грошей від вказаної суми у розмірі 500 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 02.04.2013 року складає 3996 гривень 50 копійок.

Продовжуючи злочинні дії, направлені на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_2 17 квітня 2013 року, о 17-00 годині, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 64, розташованому за адресою: АР Крим, м. Алушта, площа Советська, буд. 1, одержав від ОСОБА_3 ще 6500 гривень, передавши при цьому проект землеустрою з відводу земельної ділянки у власність ОСОБА_3, розташованої за адресою: м. Алушта, с. Ізобільне, вулиця Лавандова № 74-а.

Допитаний в якості обвинуваченого в судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та показав суду, що він з 2009 року працював в «Центрі Державного земельного кадастру» в м. Алушті. В процесі роботи він познайомився з ОСОБА_3, який написав заяву на ім’я ОСОБА_4 про виготовлення проекту відводу земельної ділянки. Після цього пакет документів для опрацювання був переданий йому, також був складений договір на виконання відповідних робіт. ОСОБА_3 звертався до нього з проханням допомогти узгодити проект відводу ділянки в відділу архітектури та відділу Держкомзему. Він погодився йому допомогти узгодити проект, хоча це не входило до його службових обов’язків. Вказує, що за виготовлення та узгодження проекту відводу земельної ділянки він дійсно отримав від ОСОБА_3 винагороду 02 квітня 2013 року у розмірі 500 доларів США та 17.04.2013 року у розмірі 6500 гривень, про що шкодує та в чому щиро розкаюється.

Крім визнання своєї провини обвинуваченим, його вина в скоєнні злочину повністю підтверджується зібраними та дослідженими в суді доказами.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала суду, що вона працює спеціалістом в Управлінні містобудування та архітектури м. Алушти. Імовірно, що документи відводу земельної ділянки ОСОБА_3 на узгодження були передані представником Алуштинського міського виробничого відділу КРФ ДП «ЦДЗК». Право складати проект узгодження також має відповідний працівник цього відділу, який складав проект відводу земельної ділянки. Всі дати щодо часу узгодження проекту відповідають дійсності.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_6 показав суду, що 17 квітня 2013 року, біля 17-00 годині, він по робочим питанням зайшов до службового кабінету ОСОБА_2 В цей момент до кабінету зайшли працівники міліції та стали проводити слідчі дії. Все це фіксувалося на відеокамеру, він був присутній при цьому весь час. Працівники міліції проводили огляд кабінету, оглядали речі, документи, гроші. Що саме при цьому пояснював ОСОБА_2 він вже не пам’ятає, з боку працівників міліції ніякого психологічного чи фізичного впливу на ОСОБА_2 не чинилося, все проходило в рамках закону.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_7 показав суду, що 17 квітня 2013 року працівники міліції запросили його бути присутнім в якості понятого. При ньому був складений протокол про вручення грошей, дані гроші були оброблені спеціальним порошком. Потім йому запропонували проїхати до м. Алушти. Він разом з працівниками міліції, а також з іншим понятим увійшли до кабінету обвинуваченого. Крім обвинуваченого в кабінеті також знаходились інші люди. При проведені слідчих дій були виявлені помічені гроші в сумі більш ніж 6000 гривень, які в світлі спеціальної лампи світилися зеленим кольором, також з обох рук обвинуваченого в його присутності були зроблені змиви, які також світилися таким ж зеленим кольором, як і гроші. При цьому був складений протокол, який він підписав, тампони та гроші були запаковані в пакети, які він також підписав. Затриманий ОСОБА_2 при цьому пояснив, що це гроші, які вони, нібито, комусь збирали на день народження.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_8 показав суду, що 17 квітня 2013 року також приймав участь у слідчих діях в якості понятого, в суді надав покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_7 щодо відомих йому обставин.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_3 показав суду, що в 2001 році йому Ізобільненською сільською радою був виданий дозвіл на розробку відводу земельної ділянки. Він звернувся до директора Алуштинського відділу «ЦДЗК» ОСОБА_4 для розробки проекту. В той же час він познайомився з ОСОБА_2, оскільки директор сказала, що саме він буде займатися його документами. З останнім вони часто спілкувалися по телефону з приводу підготовки документів а також їх руху. При цьому ОСОБА_2 неодноразово говорив йому, що з 2013 року змінилися вимоги для оформлення проектів відводу ділянок, що потрібні узгодження з відділами архітектури і землеустрою, за які потрібно заплатити гроші, що він сам не зможе все це узгодити, оскільки в нього не має відповідних зв’язків, пропонував йому свою допомогу в вирішенні цих питань за гроші. Вказує, що це були не офіційні платежі. ОСОБА_2 назвав суму для вирішення цих питань у розмірі 1800 доларів США. Спочатку він передав йому 500 доларів США. Перед цим ОСОБА_2 його квапив, надіслав йому SMS-ку, з текстом «Що люді турбуються». Після цього в квітні 2013 року він звернувся до міліції з заявою, що в нього вимагають гроші. В міліції при ньому були помічені гроші в сумі 6500 гривень, які були йому вручені. Він додзвонився з ОСОБА_2, зустрівся з ним в його кабінеті, останній показав йому документи, при цьому відбулася розмова про те, що ОСОБА_2 не віддасть йому документи без грошей, він віддав гроші ОСОБА_2, той віддав документи і він пішов.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_9 показав суду, що він знайомий з обвинуваченим, оскільки раніше працювали разом. Йому відомо, що ОСОБА_3 звертався до «Земельного кадастру» з заявою про розробку відводу земельної ділянки, в подальшому ОСОБА_3 звернувся до прокуратури з заявою про те, що в нього вимагають хабара.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_10 показала суду, що вона знайома з обвинуваченим, оскільки вони раніше працювали разом в Алуштинському міському відділу КРФ ДП «ЦДЗК». Загальна процедура узгодження та розробки проекту розпочинається з звернення особи з відповідними документами до начальника «ЦДЗК». Потім керівник визначає посадову особу, яка буде розробляти проект і яка його виготовляє. Як такого акту прийнятті – передавання виконаних робіт не передбачено, однак деякі працівники для себе можуть відмічати, що документи передані замовнику, однак це може проводитися декілька разів на день. Вважається, що проект виконаний, коли отримані узгодження в відділу Земельних ресурсів та відділу архітектури, з цього часу проект вважається виконаним та узгодженим. На даний час в обов’язки працівників входить передача на узгодження документів в відділи архітектури та Держземагенства, робиться це за актом прийняття – передавання. Раніше, до січня 2013 року, це в обов’язки «ЦДЗК» не входило. Про те, що обвинувачений був приватним підприємцем та оказував послуги в сфері земельних відносин їй нічого не відомо.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_4 показала суду, що вона займала посаду керівника КРФ ДП «ЦДЗК». Приблизно три роки назад вона приймала на роботу обвинуваченого ОСОБА_2 Характеризує його з позитивної сторони, як грамотного робітника. Замовника ОСОБА_3 вона не пам’ятає, оскільки замовників багато, з замовниками безпосередньо працюють відповідні працівники Центру – виконавці, оскільки це довготривалий процес, який потребує збір відповідних документів і узгоджень. З січня 2013 року в відділи архітектури та Земагенство міг звернутися як замовник, так і виконавець проекту, однак у замовника могли бути складнощі, оскільки це довготривалий процес. Їй нічого не відомо про те, що обвинувачений займався підприємницькою діяльністю в сфері розробки проектів та земельних відносин, такі документи їй не надходили, вона з ними не стикалася.

Дані покази суд вважає достовірними, такими що узгоджуються не тільки між собою а й з іншими письмовими доказами, які є в наданих матеріалах кримінального провадження і можуть бути покладені в основу вироку, оскільки були безпосередньо досліджені судом з дотриманням норм КПК України.

Крім того вина обвинуваченого ОСОБА_2 також підтверджується:

- витягом з Єдиного РДР (т. 2, а.с. 1);

- Рішенням Ізобільненської сільської ради № 16/21 від 22.08.2011 року про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту відводу земельної ділянки, розташованій за адресою: с. Ізобільне, вулиця Лавандова, 74-а (т. 2, а.с. 10);

- протоколом огляду речей та документів від 02.04.2013 року, згідно з яким були оглянуті гроші – 5 купюр по 100 доларів США, з яких були зняті копії на двох аркушах (т. 2, а.с. 22-25);

- протоколом огляду речей та документів від 17.04.2013 року, згідно з яким були оглянуті гроші – всього 15 купюр по 100 гривень та 10 купюр по 500 гривень, з яких були зняті копії та які були вручені ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 30-40);

- протоколом освідування особи від 17.04.2013 року – ОСОБА_2, згідно з яким в ході освідування були зроблені змиви з долонь ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 42-44);

- протоколом огляду місця події від 17.04.2013 року, згідно з яким місцем огляду є кабінет № 64 на 3 поверсі будівлі № 1 по площі Радянській в м. Алушті, в ході якого були знайдені гроші в сумі 6500 гривень – 15 купюр по 100 гривень та 10 купюр по 500 гривень (т. 2, а.с. 45-48);

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 17.04.2013 року – журналу висновків архітектора щодо можливості відведення земельної ділянки (проектів відводу) (т. 2, а.с. 53-55);

- наказом № 65-к від 02.04.2013 року про переведення ОСОБА_2 на посаду начальника Алуштинського міського виробничого відділу КРФ ДП «ЦДЗК» з 02 квітня 2013 року (т. 2, а.с. 122);

- посадовою інструкцією начальника Алуштинського міського виробничого відділу КРФ ДП «ЦДЗК» (т. 2, а.с. 123-125);

- копією проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 198-247);

- протоколом огляду від 13 червня 2013 року, згідно з яким об’єктом огляду є грошові кошти загальною сумою 6500 гривень – всього 15 купюр по 100 гривень та 10 купюр по 500 гривень (т. 3, а.с. 3, 4);

- копією заяви ОСОБА_3 від 16.11.2011 року на ім’я начальника КРФ ДП «ЦДЗК» на виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, на якій є резолюція – «ОСОБА_2 для виконання» (т. 3 а.с. 25);

- висновком експерта № 959 від 21 травня 2013 року, згідно з яким: на поверхні грошових купюр загальною сумою 6500 гривень є нашарування речовини, що люмінесцує жовтим кольором. Дана речовина має загальну родову приналежність зі зразком препарату «Промінь-1», наданим на дослідження; на поверхні грошових купюр загальною сумою 6500 гривень є рукописний напис «Контроль УДСБЕЗ», виконаний речовиною, що люмінесцує в УФ-променях світло – синім кольором. Дана речовина має загальну родову приналежність зі зразком препарату «Додаток № 2», наданим на дослідження; на поверхні наданих тампонів зі змивами з лівої руки та правої руки ОСОБА_2 є нашарування речовини, що люмінесцує жовтим кольором. Дана речовина має загальну родову приналежність зі зразком препарату «Промінь-1», наданим на дослідження; на поверхні наданого тампону зі змивом з шиї ОСОБА_2 не має речовин, що люмінесцують (т. 3, а.с. 46-52);

- протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного телефону № +380502679604 від 26.04.2013 року, яким користувався ОСОБА_2 (т. 3, а.с. 82-83);

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 18 квітня 2013 року (т. 3, а.с. 85);

- протоколом від 07 травня 2013 року про результати аудіо-, відео контролю за особою - ОСОБА_2 (т.3, а.с. 87-90).

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого, його дії органами досудового розслідування правильно кваліфіковані за ст. 368 ч. 4 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

На думку суду, не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_2 відсутня така кваліфікуюча ознака як вимагання неправомірної вигоди, оскільки вимаганням неправомірної вигоди визнається її вимагання службовою особою з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто надає неправомірну вигоду, або умисне створення нею умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Так судом беззастережно встановлено, що ОСОБА_3 звернувся в Алуштинський міський виробничий відділ КРФ ДП «ЦДЗК» з метою реалізації свого конституційного права на отримання земельної ділянки у власність та зробив це на законних підставах.

Крім того, згідно з протоколом від 07 травня 2013 року про результати аудіо-, відео контролю стосовно ОСОБА_2 (т.3, а.с. 87-90), який був предметом безпосереднього дослідження в судовому провадженні, встановлено, що обвинувачений вимагав гроші у ОСОБА_3, погрожував тим, що не поверне йому документи, якщо грошей не буде, неодноразово говорив, що його запитують люди про гроші, говорив, що архітектура позростає в два рази, коли ОСОБА_3 питає ОСОБА_2 про «технічку», останній відповідає, що він з Григолюнасом домовився за вісімсот, ОСОБА_3 уточнює: «вісімсот доларів?», ОСОБА_2 відповідає: «так, за підпис і за висновок». Суд вважає цей протокол допустимим доказом, він в сукупності з іншими наданими суду доказами беззастережно підтверджує винуватість ОСОБА_2 в інкримінованому йому діянні. Сам обвинувачений в судовому провадженні визнавши свою провину, підтвердив, що вів такі розмови з ОСОБА_3

При визначені розміру та виду покарання обвинуваченому, суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, Разом з цим, також судом враховується особистість обвинуваченого, його ставлення до скоєного, що не суперечить вимогам ст. 27 КК України, та повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якою, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Судом встановлено, що з моменту скоєння кримінального правопорушення до постановлення вироку по кримінальному провадженню обвинувачений ОСОБА_2 ані до кримінальній ані до адміністративній відповідальності не притягувався.

Крім того суд враховує особу обвинуваченого, який за місцем проживання та останнім місцем роботи характеризується виключно позитивно (т. 3, а.с. 102-106), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_5, а також дружину, яка не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

До пом'якшувальних покарання обставин суд відносить визнання своєї вини підсудним, каяття у скоєному, відсутність по кримінальному правопорушенню шкоди, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

За таких умов, з урахуванням особи обвинуваченого, його сімейного стану, наявності пом’якшувальних обставин і відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання із застосуванням статті 75 КК України.

Відповідно до ст. 77 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади та не призначати додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки перелік додаткових покарань, які можуть бути призначені у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням є вичерпним.

Оскільки судом не встановлено, що речові докази, а саме - мобільний телефон «Nokia 6500s» з IMEI: 35731/02/413340/8, мобільний телефон «iPhone 4» з IMEI: 012536002579218, які належать обвинуваченому, були набуті ним в результаті вчинення кримінального правопорушення, то вони підлягають поверненню йому за належністю. Також судом при розгляді кримінального провадження не встановлений законний володілець речових доказів у вигляді 6500 гривень, тому вони підлягають передачі в дохід держави, відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого частиною 4 статті 368 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яті) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно – господарських та організаційно - розпорядчих функцій строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробувальним терміном 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, а також періодично з`являться для реєстрації до органів кримінально-виконавчої інспекції.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити без зміни – заставу у розмірі 50000 гривень.

Після набрання вироком законної сили суму застави у розмірі 50000 гривень, внесену 19 квітня 2013 року за квитанцією № ПН3924 на рахунок ТУ ДСА України в АРК, повернути заставодавцю ОСОБА_11 (код платника № НОМЕР_1).

Арешт, накладений Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Сімферополя № 123/6297/13-к від 11 червня 2013 року на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 АРК та на автомобіль марки ВАЗ 2102 з державним реєстраційним номером АК 5238 ВА, що належать ОСОБА_2 – скасувати.

Арешт, накладений Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Сімферополя № 123/4406/13-к від 19 квітня 2013 року на грошові кошти у сумі 3301 гривня, 301 долар США, 100 євро, мобільний телефон «Nokia 6500s» з IMEI: 35731/02/413340/8, мобільний телефон «iPhone 4» з IMEI: 012536002579218, що належать ОСОБА_2 – скасувати.

Грошові кошти у сумі 3301 гривня, 301 долар США, 100 євро, які зберігаються на рахунку УФМЗ ГУМВС України в АР Крим – повернути за належністю ОСОБА_2.

Речові докази по кримінальному провадженню: журнали вхідної кореспонденції Алуштинського виробничого відділу ДП «ЦДЗК» за 2012-2013 рік, які повернуті до Алуштинського виробничого відділу – залишити там же за належністю; проект землеустрою по відводу земельної ділянки ОСОБА_3 на 60 аркушах, журнал висновків архітектора про можливість відведення земельної ділянки (ф-8) на 100 аркушах, квитанцію № 2-2041, рахунок № 01-01-16-1145 від 17.11.2011 року, договір про розробку проекту по землеустрою про складання документів, посвідчуючих право на земельну ділянку від 17.11.2011 року, акт прийому – передавання робіт на виконання проекту відводу земельної ділянки, кошторис на 1 аркуші – зберігати у матеріалах кримінального провадження; паперовий пакет з написом «Додаток № 2», паперовий пакет з написом «Додаток № 3», три полімерних пакета, опечатаних відрізком паперу з написом «Заключение № 959 от 21.05.2013 у.д. 12013130000000328» зі змивами з рук та шиї, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУМВС України в АР Крим – знищити; мобільний телефон «Nokia 6500s» з IMEI: 35731/02/413340/8 та мобільний телефон «iPhone 4» з IMEI: 012536002579218, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУМВС України в АР Крим – повернути ОСОБА_2 за належністю; грошові кошти в сумі 6500 гривень з хімічною речовиною, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження – передати в дохід держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати за проведення експертиз у розмірі 3034 гривні 80 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинський міський суд АР Крим протягом 30 днів з моменту його оголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: