Справа №4с-13/08
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2008 року. Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська
у складі головуючого
судді Чебикіна В.П.
при секретарі - Власенко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті
Дніпропетровську цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову державного виконавця
про повернення виконавчого документу, -
В С Т А Н О В И В :
23 липня 2008 року ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3. звернулися до суду
із зазначеною скаргою до Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського
районного управління юстиції, посилаючись на те, що вироком Індустріального
районного суду міста Дніпропетровська стягнути на їх користь в рівних долях з
підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. в рахунок
відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно 29415 грн. та 75000
грн. У липні 2008 року позивачі отримали постанову держвиконавця про
повернення виконавчого листа стягувачеві з причини того, що нерухомого майна та
транспорту за боржником ОСОБА_4. не зареєстровано. У своїй скарзі
позивачі просили визнати незаконними дії державного виконавця та його постанову
від 28.12.2007 року про повернення їм виконавчих документів, виданих
Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська від 04.04.2005 року щодо
стягнення на їх користь матеріальної та моральної шкоди з боржника ОСОБА_4
та повернути матеріали у ВДВС Дніпропетровського РУЮ для відновлення
виконавчого провадження.
Представник позивачів - ОСОБА_3. в судовому засіданні скаргу підтримала,
пояснила , що після умовно-дострокового звільнення ОСОБА_4 від відбуття
покарання у листопаді 2005 року вони (стягувачі) перестали отримувати від
нього суми для погашення спричиненої шкоди. Тільки 7 липня 2008 року вони
отримали копію постанови держвиконавця, датованої 28.12.2007 року “Про
повернення виконавчого документа стягувачеві”.Вона (ОСОБА_3.) вважає, що
винесення вищевказаної постанови є дією явно передчасною, бо держвиконавець не
виконав всі умови, передбачені Законом України “Про виконавче провадження”.
Зокрема , виконавець не перевірив банківські установи на предмет наявності на
ім'я боржника ОСОБА_4. грошових заощаджень (депозитів), не перевірив
наявність заставленого майна, та наявність майна, що може знаходитись в інших
осіб. Крім того, не зроблено перевірки доходів боржника через податкову
інспекцію та відділу державного центру зайнятості, немає документів, які б
підтверджували його реєстрацію проживання, не перевірено в Єдиному
реєстраційному центрі міста Дніпропетровська наявність деяких, можливо
корпоративних прав на ім'я ОСОБА_4, тобто чи є він засновником
підприємства. Крім того, держвиконавцем було складено акт про відсутність у
ОСОБА_4 будь-якого майна та про відсутність боржника за вказаною адресою,
однак, вважає представник позивачів, його відсутність ще не є підставою для
повернення виконавчого листа. Ніяких заходів щодо розшуку боржника ніким
не робилося.
Представник Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського
районного управління юстиції в судовому засіданні проти визнання скарги
обґрунтованою заперечував та пояснив, права стягувачів порушені не були, що всі
передбачені законом заходи держвиконавцем були виконані, повернення виконавчих
документів стягувачам не позбавляє їх права повторно пред'явити виконавчий
документ до виконання до відділу ДВС Дніпропетровського РУЮ протягом трьох
років з дня винесення відповідної постанови.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що
скаргу слід визнати обґрунтованою з наступних підстав.
02.03.2004року вироком Індустріального районного суду міста
Дніпропетровська постановлено стягнути на користь ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних долях, солідарно з
підсудних ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6. в рахунок відшкодування
матеріальної та моральної шкоди відповідно 29415 грн. і 75000 грн.
04.04.2005 року після набрання законної сили вироку ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в Індустріальному
районному суді міста Дніпропетровська були видані виконавчі листи №1-5.
25.04.2005 року державним виконавцем Красногвардійського ВДВС
Дніпропетровського МУЮ було відкрито виконавче провадження щодо стягнення з
боржника ОСОБА_4 вказаної грошової суми, кожному з стягувачів.
30.11.2005 року постановою Ленінського райсуду міста Дніпропетровська
засуджений ОСОБА_4. був умовно-достроково звільнений від відбуття
покарання на не відбутий термін (а.с.11).
28.12.2007 року старший державний виконавець ВДВС Дніпропетровського РУЮ
Д.П. Рубан , керуючись ст.40 Закону України “Про виконавче провадження”, виніс
постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, посилаючись на те,
що “згідно відповідей МРЕВ, МБТІ, нерухомого майна, та автотранспорту за
боржником ОСОБА_4. не зареєстровано. Згідно акту державного виконавця за
адресою: АДРЕСА_1, майна належного опису в рахунок
відшкодування суми боргу, яке належить боржнику, не мається. Боржник за
вказаною адресою не мешкає. Залишок невідшкодованої суми складає - 104415 грн.”
(а.с.8).
З урахуванням наведеного, суд вважає, що доводи позивачів ОСОБА_1.,
ОСОБА_2, ОСОБА_3. знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Так, відповідно до ст.42 Закону України “Про виконавче провадження” у
разі відсутності відомостей про місце проживання (знаходження) боржника за
виконавчими документами про стягнення відшкодування шкоди, державний виконавець
звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.
Із змісту ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” витікає, що
стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти
боржника на рахунках і вкладах боржника в установах банків та інших кредитних
організаціях.
Згідно ст.41 вказаного Закону України витікає, що якщо постанова
державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачеві визнана
судом незаконною виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з
дня отримання ухвали суду.
Суд вважає, що старший державний виконавець ВДВС Дніпропетровського РУЮ
Д.П. Рубан передчасно повернув виконавчі документи, так як банківські
установи на предмет наявності на ім'я боржника ОСОБА_4 грошових вкладів не
перевірив, наявність заставленого майна, та наявність майна, що може
знаходитись в інших осіб, не перевірив. В даному випадку держвиконавець не
дослідив питання чиєю власністю є будинок АДРЕСА_1, чи може бути боржник спадкоємцем вказаного домоволодіння, а якщо
таке можливо, то потрібно було б накласти арешт. Крім того, не належним чином
була проведена перевірка доходів боржника ОСОБА_4 через податкову
інспекцію та відділ державного центру зайнятості. Не встановлені документи, які
б підтверджували реєстрацію проживання боржника. Не перевірено в Єдиному
реєстраційному центрі міста Дніпропетровська наявність його (боржника)
корпоративних прав, а саме, чи є він засновником якихось установ. Подання про
розшук боржника до суду не подавалося при тому, що заборгованість складає
значну суму - 104415 грн.
Із змісту зі ст.40 Закону України “Про виконавче провадження” слідує, що
постанова про повернення виконавчих документів може бути ухвалена тільки після
узгодження зі стягувачем, а в окремих випадках на підставі відповідної заяви
стягувача. Факт , що постанова про повернення виконавчих документів винесена
держвиконавцем у грудні 2007 року, а стягувачі отримали постанову тільки в
липні 2008 року також свідчить про порушення законності в діях держвиконавця та
про порушення конституційних прав стягувачів.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 383 - 389 ЦПК України, ст.ст.
11-1, 40, 41,42,50 Закона України “Про виконавче провадження”, суд -
У Х В А Л И В :
Скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнати обґрунтованою.
Дії державного виконавця Дніпропетровського районного управління
юстиції Дніпропетровської області Рубан Д.П. щодо винесення постанови від 28
грудня 2007 року про повернення стягувачам ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3. трьох виконавчих листів № 1-5, виданого 02.03.2004 року Індустріальним
районним судом міста Дніпропетровська визнати незаконними.
Зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби
Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області
відновити у три денний строк виконавче провадження по виконавчим листам № 1-5,
виданого 02.03.2004 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного
суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5
денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10
днів апеляційної скарги.
Суддя: В.П.Чебикін