АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/7722/13 Головуючий 1-ої інст.: Малихін О.Р.

Справа №643/6884/13-ц Доповідач: Крилова Т.Г.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Крилової Т.Г.

Суддів - Борової С.А.

- Маміної О.В.

при секретарі - Карамишевій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ТОВ «Аліма-Т», треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартир і про витребування у власність позивача квартир,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ТОВ «Аліма-Т», треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартир і про витребування у власність позивача квартир.

В обґрунтування позову посилався на те, що 15.12.09 року він придбав у ОСОБА_18 за договором купівлі-продажу, посвідченим нотаріально, квартири за №№ 1-7, 14-16, 18-22, 24, 25, 30, 39, 42, 45, 52-54, 60-64, 69, 70, 74, 75, 77, 78, 85, 86, 91, 94, 100 - 103, 112, 113, 115, 117, 118, 119, що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_1. Його право власності на ці квартири було зареєстроване в БТІ.

У листопаді 2010 року він дізнався, що право власності на вказані квартири мають ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «Аліма-Т».

Стало відомо, що 11 вересня 2009 року між ФОП ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_3 було підписано договір купівлі-продажу вказаних квартир, а 22.09.09 року додаткову угоду до нього. За цими угодами у власність ФОП ОСОБА_3 були передані квартири №№ 1-16, 18-26, 30, 31, 38, 39, 41, 42-48, 51-54, 60-64, 67, 69, 70, 74-80, 85-87, 91, 94, 98-103, 107, 110, 112, 113, 115-123, що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_1 (загальною кількістю 80).

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.11 року визнано дійсним договір купівлі-продажу вказаних квартир від 11.09.09 року, укладений між ФОП ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_3 Дане рішення набрало законної сили.

Вважає даний договір недійсним, оскільки він не був нотаріально посвідчений і потребував державної реєстрації, що зроблено не було, а також тому, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16.04.08 року право власності на будинок АДРЕСА_1, було визнано за громадянами ОСОБА_5 і ОСОБА_4, а не як за фізичними особами - підприємцями. Розпоряджатися об*єктами нерухомості ці особи, як фізичні особи підприємці могли лише після відповідної реєстрації прав на дані об*єкти в розумінні приписів ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

31 березня 2010 року між ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «Аліма-Т» був укладений договір купівлі-продажу майнових прав на вказані квартири загальною кількістю 80. В подальшому ТОВ «Аліма-Т» звернулось з позовом до господарського суду Харківської області про визнання вказаного договору дійсним та визнання за ними права власності на квартири. Рішенням господарського суду Харківської області від 26.04.11 року позов було задоволено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.12 року дане рішення суду першої інстанції скасоване і в задоволенні позову відмовлено. Дане рішення набрало законної сили.

Однак, на даний час квартири незаконно зареєстровані в БТІ за ТОВ «Аліма-Т» на підставі скасованого рішення господарського суду.

Фактично він позбавлений права та можливості щодо реалізації свого права і інтересу стосовно вищезазначених об*єктів нерухомості.

Незважаючи на рішення господарського суду Харківської області від 27.01.11 року, яким договір купівлі-продажу від 11 вересня 2009 року, укладений між ФОП ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_3, визнано дійсним, жоден акт законодавства не забороняє особі, чиї права цим договором порушені оскаржувати його із посиланням на відповідні норми законодавства з метою захисту своїх прав та інтересів, а встановлення відповідних обставин в аспекті дослідження доказів є прерогативою суду.

Просив: визнати недійсним договір купівлі-продажу квартир, саме: за №№1-16,18-26, 30, 31, 38, 39, 41, 42-48, 51-54, 60-64, 67, 69, 70, 74-80, 85-87, 91, 94, 98-103, 107, 110, 112, 113, 115-123 (загальна кількість квартир 80), які розташовані в житловому будинку «В-5», що знаходиться в АДРЕСА_1, № 11/09/09 від 11.09.2009 року, укладений між фізичними особами підприємцями ОСОБА_4 і ОСОБА_5, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3; витребувати у його власність від ТОВ «Аліма-Т» квартири, які розташовані в житловому будинку «В-5», що знаходиться в буд. АДРЕСА_1, а саме: №№1, 2, 3-7, 14-16, 18-21, 24, 25, 30, 39, 42, 45, 52-54, 60-63, 69, 70, 74, 75, 77, 85, 86, 91, 94, 100-103, 112, 113, 115, 117, 118, 119.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив витребувати від ТОВ «Аліма-Т» квартири, які розташовані у житловому будинку «В-5», що знаходиться в АДРЕСА_1, саме: №№ 4, 5, 7, 15, 16, 21, 30, 39, 42, 53, 54, 60, 61, 63, 69, 70, 74, 91, 94, 100, 101, 117, 119.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки не прийнято до уваги їхні доводи і пояснення по справі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 11 вересня 2009 року між ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартир, а 22.09.09 року додаткову угоду до нього. За цими угодами ФОП ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_5 продали, а ФОП ОСОБА_3 придбав у власність квартири №№ 1-16, 18-26, 30, 31, 38, 39, 41, 42-48, 51-54, 60-64, 67, 69, 70, 74-80, 85-87, 91, 94, 98-103, 107, 110, 112, 113, 115-123, що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_1 (загальною кількістю 80).

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.11 року визнано дійсним договір купівлі-продажу вказаних квартир від 11.09.09 року, укладений між ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_3 Визнано право власності на спірні квартири за ФОП ОСОБА_3 Дане рішення суду набрало законної сили і до теперішнього часу ніким не скасоване.

31 березня 2010 року між ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «Аліма-Т» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на вказані квартири загальною кількістю 80. За цим договором ФОП ОСОБА_3 продав, а ТОВ «Аліма-Т» набуло у власність майнові права на ці квартири. Рішенням господарського суду Харківської області від 26.04.11 року визнано дійсним зазначений договір та визнано за ТОВ «Аліма-Т» право власності на спірні квартири. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.12 року рішення господарського суду Харківської області від 26.04.11 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Тому, на даний період часу власником спірних квартир є ФОП ОСОБА_3

Позовні вимоги до ФОП ОСОБА_3 щодо витребування у нього вказаних квартир не заявлялися.

15.12.09 року за договором купівлі-продажу, посвідченим нотаріально, ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_18 квартири за №№ 1-7, 14-16, 18-22, 24, 25, 30, 39, 42, 45, 52-54, 60-64, 69, 70, 74, 75, 77, 78, 85, 86, 91, 94, 100 - 103, 112, 113, 115, 117, 118, 119, розташовані в житловому будинку АДРЕСА_1.

На момент укладення цього договору, вказані квартири знаходилися у власності ФОП ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 11.09.09 року, укладеним між ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_3, який визнано господарським судом дійсним.

Відповідно до вимог ст. 61 ч.3 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судова колегія вважає, що при таких обставинах, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не вбачається. Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий -

Судді: