Справа № 2-3078/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

     17 жовтня 2008 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська, у

складі

 

      головуючого       - судді    Чебикіна В.П.

      при секретарі     -  Власенко М.М.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до виконавчого

комітету Індустріальної у м. Дніпропетровську ради „Про визнання права

власності”, -

ВСТАНОВИВ:

 

      Позивачі звернулись до суду із позовом, в якому вказують, що вони є

співвласниками квартир АДРЕСА_1 в м.

Дніпропетровську. Рішенням Дніпропетровської міської ради №16/18 від

10.08.2007р. будинок був переданий позивачам у спільну сумісну власність. КП

Дніпропетровське МБТІ” було складено Акт ідеальних часток від 21.09.2007р., за

яким встановлено долі кожної з родини позивачів та зазначено, що для

затвердження даного акту необхідно звернутись до суду для узаконення об'єктів

самочинного будівництва, які побудовані родинами позивачів на території

домоволодіння для поліпшення житлових та побутових умов. Позивачі просять

визнати за ними право спільної дольової власності на домоволодіння з об'єктами

самочинного будівництва без додаткового введення в експлуатацію.

      В судовому засіданні адвокат позивачів заявлений позов підтримав,

посилаючись на обставини, викладені у позові. Представник відповідача проти

задоволення позову не заперечував.

      Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

      Як вбачається з матеріалів справи будинок АДРЕСА_1 в м.

Дніпропетровську є одноповерховим будинком, який складається з трьох квартир та

допоміжних приміщень.

      Квартира №1 належить родині ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право

власності на житло від 30.07.1996р. та свідоцтва право на спадщину за заповітом

щодо ОСОБА_5.

       Квартира №2 належить родині ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-

продажу від 28.06.1994р., реєстровий номер 86 в КП „Дніпропетровське МБТІ”.

      Квартира №3 належить родині ОСОБА_8  відповідно до свідоцтва про право

власності на житло від 1607.1996р. та свідоцтва про право на спадщину.

      Рішенням Дніпропетровської міської ради №16/18 від 10.08.2007р. будинок

був переданий позивачам у спільну сумісну власність, про що складено акт

приймання - передачі від 28.07.2006р.

      За замовленням позивачів, з метою оформлення дольової власності, КП

Дніпропетровське МБТІ” було складено Акт ідеальних часток від 21.09.2007р.,

відповідно до якого в користуванні родини ОСОБА_1 знаходиться: у житловому

будинку А-1 квартира №1, яка складається із приміщень 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-11

площею 49,8 кв.м.; прибудова А2-1; прибудова А3-1; ганок а2; гараж К; сарай Н;

душ М; навіс С; сарай Л; гараж Ф; навіс І; навіс Т; убиральня Р; споруди №5, 7,

9-12, 15, 25-27; фундамент; ІІІ, у загальному користуванні споруда №1, що

складає 29/100 частин домоволодіння.

      В користуванні у родини ОСОБА_6 находиться: приміщення 2-5, 2-6,

2-7, 2-8 площею 45,1 кв.м. у житловому будинку А-1 квартира №2; приміщення 2-1,

2-2, 2-3, 2-4 площею 40,2 кв.м. у житлово1 прибудові А'-1; ганок  а; гараж  В;

сарай  У; споруди №2,3,4,13,18,19,20-22,28; І; літня кухня  Б; житловий будинок

О-1, що складається з: цокольного поверху: 4-1 сходова клітина площею 6,7 кв.

м., 4-2 котельня площею 4,4 кв.м., 4-3 басейн площею 9,0 кв.м., 4-4 душова

площею 2,0 кв.м., 4-5 сауна площею 6,3 кв.м., 4-6 кімната відпочинку (житлова)

площею 8,5 кв.м., 4-7 хол площею 8,7 кв.м., всього по цокольному поверху 45,7

кв.м., з них 8,5 житлової та 37,2 допоміжної площі; І поверх: 4-8 східна

клітина площею 6,3 кв.м., 4-9 вітальня площею 40,8, всього по І поверху 47,1 кв.

м. з них 40,8 кв.м. житлової та 6,3 кв.м. допоміжної площі, всього по будинку О-

1 92,8 кв.м., у загальному користуванні споруда №1, що складає 53/100 частин

домоволодіння.

      В користуванні у родини ОСОБА_8 находиться: у житловому будинку літ. А-1

квартира №3, яка складається із приміщень 3-5, 3-6, 3-7, 3-8 площею 40, кв.м.;

у житловій прибудові А'-1 приміщення 3-2, 3-3, 3-4 площею 35,8 кв.м.; прибудова

а-1; ганок а'; убиральня  Ж; гараж  З; споруди №6,8,14,16,17,23,24,ІІ, у

загальному користуванні споруда №1, що складає 18/100 частин домоволодіння.

       Судом встановлено, що між власниками будинку суперечок щодо складеного

Акту не виникло, але зареєструвати право власності не представилось можливим. З

метою поліпшення житлових та побутових умов на при домовій території кожною

родиною були самовільно зведені будівлі. Родиною ОСОБА_1 - гараж Ф; родиною

ОСОБА_6 - житловий будинок літ. О-1, що складається з: цокольного

поверху: 4-1 сходова клітина площею 6,7 кв.м., 4-2 котельня площею 4,4 кв.м.,

4-3 басейн площею 9,0 кв.м., 4-4 душова площею 2,0 кв.м., 4-5 сауна площею 6,3

кв.м., 4-6 кімната відпочинку (житлова) площею 8,5 кв.м., 4-7 хол площею 8,7 кв.

м., всього по цокольному поверху 45,7 кв.м., з них 8,5 житлової та 37,2

допоміжної площі; І поверх: 4-8 східна клітина площею 6,3 кв.м., 4-9 вітальня

площею 40,8, всього по І поверху 47,1 кв.м. з них 40,8 кв.м. житлової та 6,3 кв.

м. допоміжної площі, всього по будинку О-1 92,8 кв.м., родиною ОСОБА_8 - гараж З.

      Як вбачається з матеріалів справи, затвердження акту ідеальних часток

можливо тільки після визнання за позивачами права спільної дольової власності

та введення в експлуатацію житлового будинку літ.О-1, гаражів З, Ф.

      Об'єкти самочинного будівництва були досліджені судовим експертом

ОСОБА_10, про що було зроблено відповідний експертний висновок №19-08 від

02.04.08р. про можливість експлуатації та відповідність нерухомості будівельним

нормам та правилам в межах домоволодіння житлового будинку літ. О-1, та гаражів

З, Ф, що розташовані поАДРЕСА_1.

     Питання прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва врегульоване

Постановою Кабінета Міністрів України №1243 від 22 вересня 2004 року „Про

порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Цей 

Порядок  визначає основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених

будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва.

Прийняття в  експлуатацію  закінчених  будівництвом  об'єктів

полягає у підтвердженні   державними приймальними   комісіями готовності до  

експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації,

капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і

виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей,

окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно

до затвердженої в установленому порядку проектної документації,  нормативних

вимог, вихідних даних на проектування.  

      Відповідно до вищенаведеного висновку, експертом було досліджено об'єкти

з приводу об'ємно - планувальних, конструктивних, архітектурних рішень, безпеки

експлуатації, санітарно - гігієнічних вимог та інженерного обладнання, пожежної

безпеки, вимог до енергозбереження.

      Таким чином, відповідно до зазначеного експертного висновку, вимоги

позивачів щодо відсутності необхідність у додатковому введенні в експлуатацію

спірних об'єктів нерухомості є обґрунтованими.

      Відповідно до ст.325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є

фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками

будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не

можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у

власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

      Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка

виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено

договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів

на підставі договору, є власником цієї речі.

      Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК на вимогу власника (користувача) земельної

ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке

самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

      Родини позивачів є єдиними співвласниками домоволодіння за адресою: м.

Дніпропетровськ, АДРЕСА_1. Тому визнання за ними права спільної

часткової власності не порушить прав будь-яких фізичних або юридичних осіб.

      Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна  

особа  має  право  в  порядку,  встановленому  цим Кодексом,  звернутися  до 

суду  за  захистом   своїх   порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод

чи інтересів.

      Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на

захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або

заперечування.

      Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України одним із засобів захисту

цивільного права та інтересу є визнання права.

       Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна має право

пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право заперечується або

не визнається іншими особами.

      Таким чином, відповідно до встановлених в судовому засіданні обставин,

оцінених доказів та доводів сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

      Керуючись ст. 3,15,16,331,376,392 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 27, 32,

212-216, 223 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

      Позов задовольнити.

1.Визнати право спільної дольової власності без додаткового введення в

експлуатацію за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на 53/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 в м.

Дніпропетровську, а саме:

·     приміщення 2-5, 2-6, 2-7, 2-8 площею 45,1 кв.м. у житловому будинку А-

1 квартира №2;

·     приміщення 2-1, 2-2, 2-3, 2-4 площею 40,2 кв.м. у житлово1 прибудові А'

-1;

·     ганок  а;

·     гараж  В;

·     сарай  У;

·     споруди №2,3,4,13,18,19,20-22,28; І;

·     літня кухня  Б;

·     житловий будинок О-1, що складається з: цокольного поверху: 4-1

сходова клітина площею 6,7 кв.м., 4-2 котельня площею 4,4 кв.м., 4-3 басейн

площею 9,0 кв.м., 4-4 душова площею 2,0 кв.м., 4-5 сауна площею 6,3 кв.м., 4-6

кімната відпочинку (житлова) площею 8,5 кв.м., 4-7 хол площею 8,7 кв.м., всього

по цокольному поверху 45,7 кв.м., з них 8,5 житлової та 37,2 допоміжної площі;

І поверх: 4-8 східна клітина площею 6,3 кв.м., 4-9 вітальня площею 40,8, всього

по І поверху 47,1 кв.м. з них 40,8 кв.м. житлової та 6,3 кв.м. допоміжної

площі, всього по будинку О-1 92,8 кв.м.;

2.    Визнати право спільної дольової власності без додаткового введення в

експлуатацію за ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на 29/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 в м.

Дніпропетровську, що складається з:

·     у житловому будинку А-1 квартира №1, яка складається із приміщень 1-7,

1-8, 1-9, 1-10, 1-11 площею 49,8 кв.м.;

·     прибудова А2-1;

·     прибудова А3-1;

·     ганок а2;

·     гараж К;

·     сарай Н;

·     душ М;

·     навіс С;

·     сарай Л;

·     гараж Ф;

·     навіс І;

·     навіс Т;

·     убиральня Р;

·     споруди №5, 7, 9-12, 15, 25-27;

·     фундамент; ІІІ.

3.    Визнати право спільної дольової власності без додаткового введення в

експлуатацію за ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на

18/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, що

складається з :

·     у житловому будинку літ. А-1 квартира №3, яка складається із приміщень

3-5, 3-6, 3-7, 3-8 площею 40, кв.м.;

·     у житловій прибудові А'-1 приміщення 3-2, 3-3, 3-4 площею 35,8 кв.м.;

·     прибудова а-1;

·     ганок а';

·     убиральня  Ж;

·     гараж  З;

·     споруди №6,8,14,16,17,23,24,ІІ.

        

      Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження

протягом 10 днів з дня його проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги

протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Або шляхом

подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

           Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються

апеляційному суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд

м. Дніпропетровська.

 

 

Суддя:                                                            В.П.

Чебикін