Судове рішення 764/6843/13-ц від 24.12.2013

Судове рішення #34359409

10.12.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц- 797291113 р. Головуючий в першій

Категорія 44 інстанції Гаркуша О.М.

Доповідач в апеляційній

інстанції Моцний М.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Моцного М.В.,

суддів - Єфімової В.О., Саліхова В.В.,

за участю секретаря - Лашкевич Н.О.,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 22 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Житлосервіс-15» до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року позивач - КП «Житлосервіс-15» звернувся до суду з позовом в якому просив визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1.

Вимоги позову мотивовані тим, що будинок АДРЕСА_1 у якому знаходиться спірне жиле приміщення, знаходиться на балансі КП «Житлосервіс-15». Відповідачу ОСОБА_3 для проживання була надана кімната НОМЕР_1, однак він не проживає в ній понад шість місяців, не здійснює оплату за користування кімнатою та комунальних платежів, будь-які речі відповідача у спірній кімнаті відсутні.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 22 жовтня 2013 року вимоги позову задоволені. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати, як таке що ухвалене з порушенням норм матеріального права. Ухвалити нове рішення про відмову в позові. Зазначає, що постійно проживає у спірній кімнаті, регулярно здійснює оплату, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивач повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання апеляційного суду представника не направив, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення відповідача та його представника в підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду в апеляційному порядку апеляційний суду перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позову виходив з того, що відповідач не користується спірною житловою кімнатою тривалий час без поважних причин, не сплачує плату за користування житлом.

З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів апеляційного суду.

Статтею 71 ЖК України встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі наявності спору судом.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» зазначено, що у справах про визнання наймача або членів його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Відповідно до ст. 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться у судовому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що гуртожиток, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 29.04.2003 № 649 передано на баланс КП «Житлосервіс-15» та знаходиться в його повному господарському віданні (а.с. 6).

Сторонами не заперечується, що поселення відповідача у спірну кімнату здійснено на підставі ордеру від 03.03.2009 року № 76-09.82.

З матеріалів справи вбачається, що у кімнаті НОМЕР_1, яка розташована у АДРЕСА_1 зареєстровані відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та його малолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.23).

Згідно актів фактичного проживання мешканців житлового будинку від 19.11.2012 року та 17.08.2012 року у спірній житлової кімнаті відповідач не проживає (а.с.8).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо необґрунтованих висновків суду стосовно його тривалої відсутності у спірному житловому приміщенні та не проведенням оплати, підтверджуються наданими ОСОБА_3 доказами - квитанціями про щомісячну сплату відповідачем коштів за користування кімнатою та комунальних платежів, проїзними документами щодо відсутності 17.08.2012 року, довідкою КП «Житлосервіс-15» від 26.03.2013 року № 2/323 про відсутність заборгованості по сплаті квартирної плати. Крім того, факт знаходження речей відповідача у спірній кімнаті підтверджується долученими до матеріалів справи фотокартками.

Вирішуючи спір суд першої інстанції в наслідок неповного з'ясування обставин справи доказів наданих відповідачем не врахував, а тому помилково визнав факт того, що відповідач більше шести місяців не проживає у спірної кімнаті.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню внаслідок неповного з'ясування обставин справи, а оскільки у справі не встановлено, що відповідач є відсутнім у спірному жилому приміщенні понад 6 місяців, в позові належить відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 114,70 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст.309, п. 1, 2 ч. 1 ст. 309, 313, 314, ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 22 жовтня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову Комунального підприємства «Житлосервіс-15» до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлосервіс-15» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування судових витрат 114,70 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.В.Моцний

Судді: В.О.Єфімова

В.В.Саліхов