05.12.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797/2790/13р. Головуючий
У 1 інстанції Шкірай М.І.
Доповідач апеляційної
інстанції Клочко В.П.
Категорія 45
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Володіної Л.В., Колбіної Т.П.,
при секретарі: - Григорчук І.О.,
за участю: - представника відповідача ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_5 на рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 16 вересня 2013 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Балаклавської районної ради в м.Севастополі, ОСОБА_7, треті особи без самостійних вимог: Садівниче товариство «Рассвет» Головне управління Державного земельного агентства України в м.Севастополі про визнання протиправним рішення, скасування державного акту та скасування реєстрацій, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому , вточнивши свої позовні вимоги, просив визнати недійсним рішення Балаклавської районної в м. Севастополі Ради від 12.08.2010 року № 46с-5-917 про передачу у власність земельної ділянки АДРЕСА_1, площею 0,0814 га в межах землекористування СТ «Рассвет», визнати недійсним державний акт про право власності на вказану земельну ділянку, скасувати реєстрацію № 011088903125 державного акту на право власності на вказану ділянку та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 8536300000:06600160524.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 1996 року він є членом Садівничого товариства «Рассвет» та користувачем земельної ділянки площею 0,04 під № 107 відповідно до затвердженої схеми розташування земельних ділянок СТ «Рассвет». У 2012 році при відвідуванні вказаної земельної ділянки він дізнався що її виставили на продаж. В подальшому позивачу стало відомо, що рішенням Балаклавської районної у м. Севастополі Ради вказану земельну ділянку було виділено у власність невідомій особі та видано їй державний акт. Тому позивач посилаючись на правові підстави ст. 116 ЗК України просить суд відновити його порушене право, шляхом визнання недійсним рішення і державного акту та скасування реєстрацій.
Рішенням суду від 16 вересня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання скасування останнього з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають важливе значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову виходив з того, що відповідачем не надано жодного доказу набуття ним права власності на спірну земельну ділянку в передбаченому законом порядку.
З данними висновками погоджується колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до членської книжки та довідки голови СТ «Рассвет» від 16.06.2012 року, позивач є членом СТ «Рассвет» з 1996 року та за ним закріплена земельна ділянка НОМЕР_1 в межах землекористування товариства площею 0,04 га.
Рішенням Балаклавської районної у м.Севастополі Ради « 46с-5-917 від 12.08.2010 року «Про видачу в приватну власність земельних ділянок громадянам в межах садівничого товариства для ведення індивідуального садівництва» ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,0814 га в межах землекористування СТ «Рассвет». На підставі зазначеного рішення відповідачці було видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку .
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Уповноважена установа розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
У відповідності до порядку, встановленому чинним законодавством, ОСОБА_7 було виконано всі вимоги для набуття у безоплатну власність земельної ділянки та надано на розгляд сесії Балаклавської районної у м.Севастополі Ради відповідну технічну документацію (а.с.71-78).
На підставі заяви ОСОБА_7 (а.с.73) та наданої технічної документації 12.08. 2010 року рішенням Балаклавської районної міської Ради №46с-5-917 ОСОБА_7 було безоплатно передано у власність земельну ділянку АДРЕСА_1 у межах землекористування СТ «Рассвет» для ведення індивідуального садівництва з віднесенням цих земель до категорії земель сільськогосподарського призначення (а.с. 74).
06 жовтня 2010 року ОСОБА_7 на підставі вказаного рішення Балаклавської районної у м.Севастополі Ради було видано державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,0814 га, що розташована у межах землекористування СТ «Рассвет» (а.с.79).
На підставі наведеного, колегія суддів не вбачає порушень у набутті права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_7.
Доводи апеляційної скарги, що відповідачка безпідставно набула право власності на земельну ділянку, бо не є членом СТ «Рассвет» та ця земельна ділянка не знаходилася у її користування, колегія суддів не може прийняти до уваги.
Представником відповідача ОСОБА_7 у судове засідання було надані членська книжка ОСОБА_7, з якої вбачається, що вона була прийнята у члени СТ 11 жовтня 2001 року та у її користуванні знаходилася земельна ділянка АДРЕСА_1. З членської книжки також вбачається, що відповідачкою щомісячно сплачувалися членські внески.
У зв`язку з цим, що набуття відповідачкою права власності на земельну ділянку відбулося відповідно до вимог чинного законодавства, то підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надав доказів набуття ним права власності або користування на земельну ділянку площею 0,04 га, що увійшла у склад земельної ділянки площею 0,0814 га, переданій у власність ОСОБА_7 Факт порушення прав позивача передачею у власність відповідачки земельної ділянки по справі встановлений не був, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись викладеним, ст.ст. 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 16 вересня 2013 р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.П. Клочко
Судді: Л.В. Володіна
Т.П. Колбіна