Справа № 2-2173/08
РІШЕННЯ
Іменем України
26 вересня 2008 року Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
у складі:
головуючого
судді
Чебикіна В.П.
при
секретарі
Власенко М.М.
за участю
адвоката
ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.
Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_2 до Виконкому
Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради “Про визнання права
власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомості у домоволодінні”, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про
визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомості у
домоволодінні, посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право власності на
спадщину за заповітом після смерті його матері ОСОБА_3,
померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, йому на праві власності належить 60/100 часток
домоволодіння, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ,АДРЕСА_1. Відповідно до зазначеного вище свідоцтва про право на спадщину за
заповітом 60/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 в м.
Дніпропетровську складаються з: в житловому будинку літ. А-1 кв.1 (приміщення
з 1-1 по 1-5), ганок а з дашком, житловою, житловою площею 42, 7 кв.м.,
загальною площею 53,2 кв.м., Б - душ, Г- вхід у погріб, Д - убиральня, під Ж-2
- погріб, Ж - літня кухня, М - сарай тимчасовий, споруди № 4, 6, 8-11, 14, 17,
18, 1, П. Домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську в цілому
розташоване на земельній ділянці площею 588 кв.м. Ще за життя його матері
ОСОБА_3., виконкомом Індустріальної районної ради народних депутатів на
підставі рішення від 24.07.1980 р., № 511 було наданий дозвіл на будівництво
підсобної будівлі розміром 3м х 4м, який був нею побудований та узаконений у
встановленому законом порядку та відповідно до технічного паспорту значиться
під літ. “Ж”- літня кухня. До зазначеної літньої кухні під літ. “Ж” ним були
збудовані три прибудови, які відповідно до технічного паспорту на домоволодіння
значаться літніми кухнями під літерами - Ж', Ж", Ж"'. Будівництво літніх
кухонь під літ. Ж', Ж", Ж"' проведено ним без отримання належного дозволу. Для
вирішення питання про узаконення вказаних будівель він звернувся до виконкому
Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради, але йому було
рекомендовано звернутися до суду. Враховуючи викладене позивач просить визнати
за ним право власності на самочинно збудовані будівлі літньої кухні під літ.
Ж', Ж", Ж"' в домоволодінні АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську без
подальшого введення вказаних будівель в експлуатацію.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та
просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Надійшло повідомлення з проханням слухати справу у його відсутності.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін,
вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право
власності на спадщину за заповітом ОСОБА_2, після смерті
матері - ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, виданим 05 травня
2008 року державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної
контори, зареєстрованим в реєстрі за № 5-862, на праві власності належить
60/100 часток домоволодіння, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ,
вул. Араратська, НОМЕР_1. 60/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 в
м. Дніпропетровську складаються з: в житловому будинку літ. А-1 кв.1
(приміщення з 1-1 по 1-5), ганок а з дашком, житловою, житловою площею 42, 7 кв.
м., загальною площею 53,2 кв.м., Б - душ, Г- вхід у погріб, Д - убиральня, під
Ж-2 - погріб, Ж - літня кухня, М - сарай тимчасовий, споруди № 4, 6, 8-11, 14,
17, 18, 1, П.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно
від 02.06.2008 року право власності на 60/100 часток домоволодіння
зареєстроване за ОСОБА_2 КП “Дніпропетровське міжміське
бюро технічної інвентаризації” за № 21216646.
Зазначена частка домоволодіння належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 29.11.2007 року
виконкомом Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради на підставі
рішення виконкому Індустріальної районної ради від 19.10.2001 року за № 898,
зареєстрованого 04.12.2007 року КП “ДМБТІ” в електронному реєстрі прав
власності на нерухоме майно за № 21216646.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що взагалі
мати ОСОБА_2. - ОСОБА_3. була власником з початку ? частки
вищезазначеного домоволодіння, яку придбала на підставі договору купівлі-
продажу у 1979 році, а потім в зв'язку з добудовами та зміною ідеальних часток
у домоволодінні їй був наданий новий правовстановлюючий документ вже на 60/100
часток домоволодіння, власником яких після смерті матері став ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом. ДомоволодінняАДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську в цілому розташоване на земельній ділянці
площею 588 кв.м., яка була надана ще первісному забудовнику, а потім власнику
ОСОБА_4 для індивідуального житлового будівництва на підставі рішення
виконкому Амур-Нижньодніпровської районної ради депутатів трудящихся від
17.07.1951 року, що теж зазначено у свідоцтві про право на спадщину за
заповітом, яке було видано ОСОБА_2. після смерті його матері Терещенко Н.
В.
Відповідно до вищезазначеного рішення виконкому, адреса
домоволодіння АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську була під АДРЕСА_2 у м. Дніпропетровську, потім домоволодінню була надана
адреса: м. Дніпропетровськ АДРЕСА_1, а вже на даний час
номер домоволодіння змінився на НОМЕР_1 на підставі рішення виконкому
Індустріальної районної ради народних депутатів від 10.06.1977 року, що
підтверджується копією довідки з інвентаризаційної справи по домоволодінню та
копією повідомлення виконкому про зміну адреси від 12.02.1990р., № 54.
Виділ земельної ділянки у встановленому законом порядку під
індивідуальне житлове будівництво підтверджується наступними документами:
договором на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною
ділянкою від 13 травня 1952 року, укладеного між районним житловим управлінням
виконкому Амур-Нижньодніпровської районної ради депутатів трудящихся та
первісним забудовником ОСОБА_5, актом обстеження
земельної ділянки, з якого вбачається її виділ у встановленому законом порядку
із зазначенням підстав виділу від 15.07.1951 року.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України в редакції 2001 року, який
діяв на час набуття ОСОБА_2 права власності на
домоволодіння, та діє на даний час, при переході права власності на будівлі
або споруду разом з цими об'єктами переходить і право власності або право
користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення. Отже з
переходом до позивача права власності на домоволодіння перейшло і право
користування земельною ділянкою, на якій це домоволодіння розташоване.
Ще за життя ОСОБА_3., виконкомом Індустріальної районної ради народних
депутатів на підставі рішення від 24.07.1980 року, № 511 було надано дозвіл
на будівництво підсобної будівлі розміром 3м х 4м, який був нею побудований та
узаконений у встановленому законом порядку та відповідно до технічного
паспорту значиться під літ. “Ж”- літня кухня.
Також представник позивач пояснив, що до зазначеної літньої кухні під літ. “Ж”
позивачем були збудовані три прибудови, які відповідно до технічного паспорту
на домоволодіння значаться літніми кухнями під літерами - Ж', Ж", Ж"', що
підтверджується копією технічного паспорту.
Згідно даних технічного паспорту від 29.02.2008 року вартість літньої кухні
під літ. Ж' складає 3166 грн., літньої кухні під літ. Ж" складає 4728 грн.,
літньої кухні під літ. Ж"' складає 3156 грн., а всього 11050 грн.
Будівництво літніх кухонь під літ. Ж', Ж", Ж"' проведено ОСОБА_2. без
отримання дозволу, тому КП “Дніпропетровське міжміське бюро технічної
інвентаризації” при проведенні нової інвентаризації в технічному паспорті від
29.02.2008р. віднесло їх до самовільного будівництва.
Відповідно до ст. 375 ЦК України власник чи користувач земельної ділянки має
право зводити на ній будівлі та споруди. Правові наслідки самочинної забудови
встановлюються ст. 376 ЦК України.
Згідно п.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної
ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке
самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Для встановлення відповідності проведеного мною будівництва літніх кухонь під
літ. Ж', Ж", Ж"' державним будівельним нормам, їх готовності до експлуатації,
ОСОБА_2. звернувся з заявою до Дніпропетровської торгівельно-промислової
палати, що розташована за адресою: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 4,
про проведення будівельно-технічної експертизи, та надання йому висновку
спеціалісту.
Проведення експертизи було надано судовому експерту ДТПП Алімовій Л.І., яка має
кваліфікацію по спеціальностям 10.6, 10.10, стаж роботи експерта з лютого 2001
року та їй дозволено працювати відповідно до свідоцтва № 387 від 29.02.2008
року, видане Міністерством юстиції України, яке діє до 29.02.2011 року.
Відповідно до висновку спеціаліста по будівельно-технічній експертизі № Г-13151
від 22 вересня 2008 року самочинно збудовані будівлі літньої кухні під літ. Ж',
Ж", Ж"' домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську
відповідають будівельним, санітарним, протипожежним нормам та правилам.
Будівлі літньої кухні під літ. Ж', Ж", Ж"' домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську знаходяться в задовільному технічному стані.
Основні несучі конструкції (фундаменти, стіни, перекриття, перемички) в
задовільному стані та придатні до подальшої експлуатації без виконання робіт по
їх посиленню чи заміні. Споруди літньої кухні під літ. Ж', Ж", Ж"' не
підлягають введенню в експлуатацію.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги
законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 7, 14, 57, 58,
197, 208, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 375, 376 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно
збудовані будівлі літньої кухні під літ. Ж', Ж", Ж"' в домоволодінні АДРЕСА_1в м. Дніпропетровську без подальшого введення вказаних
будівель в експлуатацію.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до
Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом
подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне
оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: В.П.
Чебикін