Справа № 410/4025/13-ц

Провадження № 2/410/1349/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року Брянківський міський суд Луганської області у складі:

головуючого – судді Крупинської О.Ю.

при секретарі – Бахтіній Н.І.

за участю позивача – ОСОБА_1

за участю представника позивача – ОСОБА_2

за участю відповідачки – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Брянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Брянківської міської ради та ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому посилається на те, що з 2002 року по теперішній час він проживає у будинку, розташованому за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Комінтерну, буд. 41, який разом з господарськими та побутовими будівлями та спорудами належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.06.1995 року. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вказаному будинку не проживали та віддали його позивачу в постійне користування та володіння. У позивача знаходяться оригінали правовстановлюючих документів на зазначений будинок, а саме домової книги та технічного паспорту. Після смерті ОСОБА_4, ніхто жодним чином у тому числі ОСОБА_3 на вказаний будинок не претендує. Позивач зазначає, що термін володіння ним будинком перевищує 10 років. Позивач, посилаючись на ч. 1 ст. 344 ЦК України, вважає, що набув право власності на нерухоме майно (набувальна давність), тому що добросовісно заволодів чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, користуватися ним, просить суд визнати за ним право власності на будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Комінтерну, буд. 41.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі та пояснив, що він проживав та доглядав за зазначеним будинком з 2002 року, а у 2006 року помер господар будинку. Також зазначив, що у вказаному будинку робить ремонти та доглядає за ділянкою.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі та пояснила, що позивач користується вказаним будинком з 2002 року і фактично володіє ним після смерті господаря. Представник позивача також надала суду уточнену позовну заяву, у якій уточнила позовні вимоги, а саме просила суд визнати за позивачем право власності за набувальною давністю на будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Комінтерну, буд. 41.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю та пояснила, що позивач з 2002 року користується та проживає у зазначеному будинку, робить ремонт. Також зазначає, що у 2002 року вона та її брат добровільно відділи будинок позивачу, після чого її брат ОСОБА_5 проживав у житловому районі «Завадськ» м. Брянки, а потім помер. Відповідачка у вказаному будинку не проживає та хоче віддати його позивачу.

Представник відповідача ОСОБА_6 міської ради у судове засідання не з’явилась, надала суду письмову заяву, у якій зазначила, що заперечення проти позову не має, складу суду довіряє, просить суд розглянути справу без її участі.

Визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Дослідивши і оцінивши докази в справі в їхній сукупності, суд доходить висновку, що позов заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з паспортом громадянина України серії ЕМ № 972520, виданого 17.07.2001 року Брянківським МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_1 народився 15.06.1964 року у м. Брянка Луганської області та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 28.03.2006 року (а.с.3).

Згідно з паспортом громадянина України серії ЕК № 613059, виданого 12.02.1998 року Брянківським МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_3 народилась 10.01.1953 року у м. Перевальськ Луганської області та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 з 20.09.1988 року (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.06.1995 року, зареєстровано в реєстрі за № 2-1780, спадкова справа № 169, виданого державним нотаріусом Брянківської державної нотаріальної контори, спадкоємцем майна ОСОБА_7, яка померла 30.10.1995 року, а саме житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Комінтерну, буд. 41 є у рівних частках її син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_3 (а.с.11).

Відповідно до технічного паспорту, складеного у квітні 1991 року на будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Комінтерну, буд. 41, інвентарний номер 3228, реєстровий номер 901/32, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є власниками вказаного будинку, а саме по 1/2 частині за кожним. Загальна площа земельної ділянки становить 1562 кв. м., а приміщень – 62,7 кв. м. (а.с.7-9).

Згідно з реєстраційним посвідченням, виданим 19.06.1995 року БТІ м. Брянка, житловий будинок, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Комінтерну, буд. 41 зареєстрований за ОСОБА_5 ти ОСОБА_3 на праві особистої власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.06.1995 року, виданого державним нотаріусом Брянківської державної нотаріальної контори за № 2-1780, записано в реєстрову книгу за № 32, за реєстром № 901 (а.с.10).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії I-ЕД № 090795, виданого 20.11.2006 року відділом РАЦС Брянківського МУЮ Луганської області, ОСОБА_4 помер 19.11.2006 року у м. Брянка Луганської області, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 853 (а.с.13).

Згідно з довідкою квартального комітету № 229 м. Брянки від 31.10.2013 року, ОСОБА_1 дійсно з 2002 року користується будинком з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Комінтерну, буд. 41. Вказаний будинок належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які не проживають та не користуються ним (а.с.12).

Відповідно до угоди про надання правової допомоги від 30.10.2013 року, укладеної між адвокатом ОСОБА_2, яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.11.2007 року № 873, та ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_2 приймає на себе зобов’язання представляти у суді інтереси ОСОБА_1 по цивільній справі (а.с.26-27).

Згідно з довіреністю від 03.01.2013 року № 07, посвідченою міським головою м. Брянки, виконавчий комітет Брянківської міської ради уповноважує головного спеціаліста юридичного відділу ОСОБА_8 вести свої справи у всіх судових закладах (а.с.25).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб’єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Враховуючи, що ЦК України набрав чинності з 01.01.2004 року, норми ст. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2001 року.

Згідно з ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей 58, 59 ЦПК про належність і допустимість доказів.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв’язку з визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зазначені вище докази суд знаходить достовірними, їх об’єктивність сумнівів не викликає.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Комінтерну, буд. 41, тобто більше 10 років він проживає та користується зазначеним будинком, який постійно ремонтує, значно поліпшивши його стан та вартість, крім того була здійснена державна реєстрація вказаного будинку у комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації» м. Брянки.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316-317, 321, 328, 344 ЦК України, п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 3, 10-11, 58-60, 174, 208-209, 212-215, 294 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Брянківської міської ради та ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності за набувальною давністю на будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Комінтерну, буд. 41.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Брянківський міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Головуючий суддя:                                          О.Ю. Крупинська