№ 249/5899/13-к
В И Р О К
Іменем України
м.Шахтарськ
19 грудня 2013 року
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
-головуючого -судді Шеметової Н.Г.
-при секретарі -Одьожній Т.В.
За участю прокурорів Шахтарської міжрайонної прокуратури ОСОБА_1, ОСОБА_2,потерпілої ОСОБА_3, представника потерпілої адвоката ОСОБА_4,діючої на підставі ордеру ДН № 0001806 та договору, обвинуваченого ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Шахтарську Донецької області кримінальне провадження № 249/5899/13-к за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр.. України, не працюючого, не одруженого, не судимого, який мешкає за адресою : с. Велика Шишівка Шахтарського району, вул.. Дениченка, 43,- у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 125 ч.2 КК України,
В с т а н о в и в :
26 серпня 2013 кроку о 21 годині 20 хв. ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля пам»ятника Перемоги, розташованого по вул. Дениченка с. Велика Шишівка, на грунті виниклих неприязних відносин,діючи умисно,з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_3 десять ударів правою та лівою рукою по черзі в обличчя, чим заподіяв синець на повіках обох очей, синець в області чола справа, синець у лівій скроневій області, синець на верхній губі справа у кількості двох, на підборідді справа та зліва, в області обох вушних раковин, садна на спинці носа зліва в кількості п’яти, в лівій виличній області, на лівій щоці,на підборідді зліва, на нижній повіці правого ока, на нижній губі зліва,крововилив на внутрішній поверхні верхньої губи в центрі, на внутрішній поверхні нижньої губи справа, поверхневу забійну рану на внутрішній поверхні верхньої губи в центрі, струс головного мозку,що відносяться до легких тілесних ушкоджень,що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я. Після цього ОСОБА_5 припинив свої дії, та ОСОБА_3 пішла, а коли через 7 хвилин повернулася для вирішення конфлікту, ОСОБА_5 погнався за нею та наздогнавши біля середньої школи с. Велика Шишівка, продовжуючи свої дії, направлені на умисне заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень, наніс їй один удар правою ногою в область попереку, спричинивши синець в лівій та правій поперекових областях,що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, своїми діями,що виразилися в умисному заподіяння легких тілесних ушкоджень, що виразилися в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень,що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ст. 125 ч.2 КК України.
Провина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджена доказами, які надані стороною обвинувачення.
Так, потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду,що 26 серпня 2013 року близько 21 години вона разом із братом та Батіщевим проходили по вулиці у с. Велика Шишівка повз компанії, в якої знаходився обвинувачений та його знайомі. Хтось з цієї компанії штовхнув брата, той наступив на ногу ОСОБА_5, та ОСОБА_5 став навздогін кричати на них, а біля пам’ятника підійшов до Батіщева та став його душити. Вона заступилася за Батіщева, та ОСОБА_5 після цього став її бити, наніс множинні удари руками в обличчя, спричинивши тілесні ушкодження. Потім вона пішла для того, щоб позвати брата обвинуваченого, але не знайшла його та знову повернулася до пам’ятника, де ОСОБА_5 погнався за нею, наздогнав , та ще почав бити. Внаслідок дій обвинуваченого в неї було сильно побито обличчя, вона терпіла фізичний біль, лікувалася, дуже соромилась свого зовнішнього вигляду, але вимушена була з’являтися в громадських місцях, установах, приймала додаткові зусилля для організації свого життя, тому просить стягнути з обвинуваченого заподіяну моральну та матеріальну шкоду.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував факт заподіяння інкримінованих тілесних ушкоджень потерпілій, їх кількість, механізм нанесення, причину, тільки був не згодний з тим,що наніс потерпілій удар ногою. Просив вибачення у потерпілої, але не згоден із розміром заподіяної моральної шкоди, вважає її занадто великою, в той же час обґрунтувати свої заперечення не може.
Свідок ОСОБА_6 пояснив суду,що коли він з сестрою та друзями проходив повз компанії обвинуваченого, дівчина за ім’ям ОСОБА_1 штовхнула його, а він наступив на ногу ОСОБА_5, та той став кричати на них, а потім . наздогнавши біля пам’ятника став бити Батіщева. Сестра ОСОБА_3в. стала захищати Батіщева, тоді ОСОБА_5 став бити її руками в обличчя не менш 7 разів. Після цього сестра побігла до брата обвинуваченого, а він пішов додому, та що було далі не бачив.
Згідно висновку судово-медичної експертизи експертизи потерпілій ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження : синець на повіках обох очей, синець в області чола справа, синець у лівій скроневій області, синець на верхній губі справа у кількості двох, на підборідді справа та зліва, в області обох вушних раковин, садна на спинці носа зліва в кількості п’яти, в лівій виличній області, на лівій щоці,на підборідді зліва, на нижній повіці правого ока, на нижній губі зліва,крововилив на внутрішній поверхні верхньої губи в центрі, на внутрішній поверхні нижньої губи справа, поверхневу забійну рану на внутрішній поверхні верхньої губи в центрі, струс головного мозку,що відносяться до легких тілесних ушкоджень,що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я та синець в лівій та правій поперекових областях,що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
При вивченні доказів стосовно особи обвинуваченого, встановлено,що він раніше не судимий, характеризується задовільно, на цей час не працює,хоча на час вчинення злочину мав постійне місце роботи, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.
Розглянувши провадження у межах висунутого обвинувачення, проаналізувавши та оцінивши надані докази, які суд визнає допустимими, суд приходить до висновку про доведеність провини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, кваліфікованого за ст.. 125 ч.2 КК України.
Призначаючи обвинуваченому покарання в межах санкції статті кримінального закону, суд враховує,що обвинуваченим вчинений злочин невеликої тяжкості, його особу, а також обставину,що обтяжує його покарання. Такою обставиною суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння. Обставини ,що пом’якшують провину обвинуваченого, судом не встановлені.
З урахуванням викладеного, позиції обвинуваченого, який фактично визнав свою провину та все ж таки вибачився перед потерпілої, даних про його особу, суд вважає,що ОСОБА_5 ще може бути виправлений без обмеження його волі, та призначає йому покарання у вигляді громадських робіт, але розмір його повинен бути максимальним.
Суд вважає такими,що підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги потерпілої про стягнення з обвинуваченого компенсації заподіяної їй матеріальної шкоди у розмірі 77 гр. 30 коп. Судом встановлено,що саме ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження, у зв’язку із чим вона проходила курс лікування,що підтверджується наданими виписками з амбулаторної карти. Їй були призначені ліки, на придбання яких вона витратила 77 гр. 30 коп.,що підтверджується товарними чеками. Позовні вимоги потерпілої про відшкодування заподіяної моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Дійсно обвинуваченим внаслідок нанесення множинних ударів в область обличчя потерпілій були спричинені легкі тілесні ушкодження,що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я; вона перенесла сильний фізичний біль, її обличчя було дуже сильно побите, що викликало в неї душевні страждання, боязнь показатися у такому вигляді в громадських містах. У зв’язку з цим вона вимушена була приймати додаткові зусилля для організації свого життя. Але з урахуванням тяжкості спричинених тілесних ушкоджень, обсягу перенесених страждань, суд вважає розумною та справедливою сумою компенсації заподіяної моральної шкоди суму у розмірі 5 (п’яти ) тисяч гривень, яку і стягує з обвинуваченого.
Відповідно до положень ст. ст. 118 ч.1 п.1, 120 ч.1, 124 ч.1 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_3 понесені нею процесуальні витрати на правову допомогу у сумі 1000 гривень, розмір яких підтверджений квитанцією № 96 та договором про надання правової допомоги.
Клопотання про обрання запобіжного заходу до суду не надходило. Речові докази не надавалися.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
З а с у д и в :
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком на 240 (двісті сорок) годин.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 відшкодування майнової шкоди у розмірі 77 гр. 30 коп., моральної шкоди у розмірі 5 (п’ять) тисяч гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 1 (однієї) тисячі гривень, а всього 6077 гр. 30 коп.
Вирок набирає законної чинності через тридцять днів з дня його проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно надати прокурору та обвинуваченому.
Суддя Н.Г.Шеметова