ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/22179/13-а

Провадження по справі 2-а/122/434/13

"09" грудня 2013 р.                                                                                 

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді – Масалигіної Н.С.

за участю секретаря – Ярмошик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі АР Крим справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим, Головного управління Пенсійного Фонду України в Автономної Республіці Крим про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії по перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИВ:

05.11.2013 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим, Головного управління Пенсійного Фонду України в Автономної Республіці Крим про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії по перерахунку пенсії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він є військовим пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ІІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». Позивач звернувся до Військового комісаріату АРК, Головного управління Пенсійного фонду України в АРК із заявою про призначення пенсійного забезпечення за вислугу років. Однак йому було безпідставно відмовлено. У зв'язку з цим позивач змушений звернутися до суду, просить визнати неправомірними дії та бездіяльність Військового комісаріату АРК, Головного управління Пенсійного фонду України в АРК, зобов’язати відповідачів видати довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії, зобов’язати ГУПФУ в АРК перерахувати та виплатити позивачу пенсію згідно цієї довідки.

В судове засідання представник позивача – ОСОБА_2, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, надав заяву, в якій просив провести розгляд справи у його відсутність та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.34-36).

Представники відповідачів у судове засідання не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, надали до суду письмову заяву та заперечення, в яких просили відмовити у задоволені вимог (а.с.32-33; 53-61).

Вивчивши доводи позову, враховуючи заперечення представників відповідачів, дослідивши усі письмові докази, які надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, визначивши характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому нормативному акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд вважає необхідним визначити, що, утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є військовим пенсіонером і знаходиться на обліку Головному Управлінні Пенсійного Фонду України в АР Крим на пенсійному забезпеченні та отримує пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ІІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Таким чином, збільшення розміру видів грошового забезпечення, що носять щомісячний характер, згідно із Законом є підставою для проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям за відповідною посадою.

Згідно з положеннями пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Вказаний вид забезпечення введений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил. Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».

Відповідно до положень її первісної редакції з 1 жовтня 2010 року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством надзвичайних ситуацій та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання наведеної постанови Міністром оборони України видано Наказ № 595 від 15 листопада 2010 року, яким затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди. Пунктом 2.3 цієї Інструкції встановлено, що виплата винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу у військових частинах, установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, здійснюється щомісячно в розмірі до 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

Пунктом 9 Інструкції (в чинній редакції) встановлено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.

Таким чином, грошова винагорода є щомісячним видом грошового забезпечення, який виплачується усім військовослужбовцям відповідної категорії, до якої відноситься позивач у розмірі, встановленому Міністром оборони.

Наведені ознаки цієї виплати відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, зміна або введення нових видів яких є підставою для перерахунку пенсії.

За змістом пункту 7 цього Порядку пенсії обчислюються з розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

Порядок № 393 був прийнятий у 1992 році, а тому за час, який пройшов з його прийняття, умови грошового забезпечення військовослужбовців неодноразово змінювались, та вводились нові його види. Тому сама по собі невідповідність назви нового виду грошового забезпечення назвам, передбаченим Порядком № 393, за обставин, коли ознаки та цілі цих виплат співпадають, не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судовим розглядом встановлено, що вимоги позивача є обґрунтованими, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно вищенаведеного та керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 43, 51, 63, Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (ред. від 4 квітня 2006 року), Постановою Кабінету Міністрів України №1294 „Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" від 07.11.2007 року, постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, ст.ст.41, 122, 158, 159, 161, 162, 163, 256 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим, Головного управління Пенсійного Фонду України в Автономної Республіці Крим про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії по перерахунку пенсії - задовольнити.

Визнати бездіяльність Військового комісаріату АРК щодо не включення у довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії відомостей про отриманні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, Бурятії суми щомісячної додаткової грошової винагороди - протиправною.

Зобов’язати Військовій комісаріат АР Крим направити на адресу Головного управління Пенсійного Фонду України довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії з включенням відомостей про отриманні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, Бурятії під час проходження військової служби суми щомісячної додаткової грошової винагороди.

Визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду України по обчисленню пенсійного забезпечення позивача без урахування сум щомісячної додаткової грошової винагороди, які були отриманні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_3, Бурятії під час проходження військової служби - протиправними.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного Фонду України провести перерахунок розміру пенсійного забезпечення позивача з часу його призначення з урахуванням сум щомісячної додаткової грошової винагороди, які були отриманні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_3, Бурятії під час проходження військової служби у Військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного Фонду України після проведення перерахунку розміру пенсійного забезпечення позивача сплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_3, Бурятії суму несплаченого пенсійного забезпечення.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Залізничний районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя