Справа № 416/4380/13-к

Провадження № 1-кп/416/311/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2013 року Лутугинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Чуванової А.М.

за участю: прокурора Мнацаканян А.М.

обвинуваченої ОСОБА_1

секретаря Краснянської О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лутугине кримінальне провадження №12013030470002967 від 08.11.2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, яка народилася 14 серпня 1986 року в м.Лутугине Луганської області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженої, не працюючої, раніше судимої: 26.06.2013р. Лутугинським районним судом Луганської області за ч.1 ст.185 КК України до 200 годин громадських робіт, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.389 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до вироку Лутугинського районного суду Луганської області від 26.06.2013 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.

На підставі вироку Лутугинського районного суду Луганської області заведено особову справу за №7/13 від 30.07.2013 року, яка знаходиться на виконанні у Лутугинському МВ КВІ УДПтСУ в Луганській області.

Проте, ОСОБА_1 вирок суду не виконує, 11.09.2013 року до виконання громадських робіт не приступила без поважної на те причини, про що ОСОБА_1 було письмово попереджено 14.10.2013 року. Після чого ОСОБА_1 16.10.2013р. також не прибула до виконання громадських робіт, на попередження інспектора Лутугинського МВ КВІ УДПтСУ в Луганській області про притягнення її до кримінальної відповідальності за ст.389 КК України за умисне невиконання вироку суду ОСОБА_1 не відреагувала і належних висновків для себе не зробила. Відбутого строку покарання у виді громадських робіт ОСОБА_1 не має.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю і підтвердила факт вчинення злочину при викладених в обвинувальному акті обставинах. Показала, що вона вироком суду була засуджена до 200 годин громадських робіт. До роботи вона не приступила, оскільки у липні у неї вмерла мати, а потім вона загубила направлення. Жодної години не відбувала покарання, гадала, що це не так серйозно. На даний час в скоєному розкаюється.

Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні умисних протиправних дій, які виразились в ухиленні від відбування громадських робіт, особою, засудженою до цього покарання, та кваліфікує їх як вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.

У відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1О суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, дані про її особу та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд відносить щире каяття.

Вивченням даних про особу обвинуваченої встановлено, що вона раніше неодноразово притягалася до кримінальної відповідальності, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Враховуючи вищевикладені обставини, схильність обвинуваченої до скоєння кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе лише при ізоляції її від суспільства, шляхом призначення покарання у виді арешту.

Оскільки ОСОБА_1 скоїла злочин не відбувши покарання за вироком Лутугинського районного суду від 26.06.2013 року, в силу ст.71 КК України, суд вважає до покарання за даним вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Лутугинського районного суду Луганської області від 26.06.2013 року за правилами ст.72 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України та призначити їй покарання у виді 2 місяців арешту.

На підставі ст.71 ч.1 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Лутугинського районного суду Луганської області від 26.06.2013 року у вигляді 80 годин громадських робіт, що відповідають 10 дням арешту згідно зі п.4 ч.1 ст.72 КК України, та остаточно призначити покарання - 2 (два) місяці 10 (десять) днів арешту.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 не обирати. Початок строку відбування покарання, призначеного ОСОБА_1, обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченій згідно ст. 376 ч 6 КПК України.

Суддя: