Справа № 141/1053/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року смт. Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області

В складі: головуючого судді Слісарчука О.М.

при секретарі Гепко В.В.

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень інспектора взводу ДПС ГУ МВС України у м. Києві старшого сержанта міліції Снігірьова Віктора Володимировича про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень інспектора взводу ДПС ГУ МВС України у м. Києві старшого сержанта міліції Снігірьова Віктора Володимировича про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АА2 №291206 від 30.10.2013 року, за відсутності сторін,

В С Т А Н О В И В:

До Оратівського районного суду Вінницької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень інспектора взводу ДПС ГУ МВС України у м. Києві старшого сержанта міліції Снігірьова Віктора Володимировича про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень інспектора взводу ДПС ГУ МВС України у м. Києві старшого сержанта міліції Снігірьова Віктора Володимировича про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АА2 №291206 від 30.10.2013 року.

Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач Снігірьов В.В., будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Суд вивчивши вимоги адміністративного позову, дослідивши докази в справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Інспектором спеціального взводу полку ДАІ ГУ МВС України в м. Києві старшим сержантом міліції Снігірьовим Віктором Володимировичем було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АА № 924790 від 30.10.13 року та прийнята постанова по справі про адміністративне правопорушення серія АА2 № 291206 від 30.10.13 року , згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.

Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 30.10.13 року близько 11 год. 55 хв. по вул. Столичне шосе, керуючи автомобілем «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1, було скоєно порушення вимог п.п. б) п. 12.4. Правил дорожнього руху України, а саме: перевищення встановленого обмеження швидкості на 39 км/год. Порушення було зафіксоване на прилад «ТruCam» №000198. В підтвердження порушення Правил дорожнього руху позивачу показали якесь зображення на ноутбуку.

Протокол про адміністративне правопорушення від 30.10.2013 року та постанова від 30.10.2013 року винесені з порушенням вимог ст. ст. 245, 251, 268, 278, 279, 283 КУпАП. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови не з'ясовано чи дійсно ОСОБА_1 перевищив швидкість, не надано доказів, які б це підтверджували.

При складанні протоколу інспектором ДПС було грубо порушено процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, зокрема: інспектор ДПС Снігірьов В.В. не роз'яснив ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП: «особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі» - що було порушено при винесенні вказаної постанови, без його присутності, у зв'язку з чим позбавив позивача права користуватися правовою допомогою, заявляти клопотання.

Інспектор ДПС Снігірьов В.В. виніс постанову по справі ще до того, як оформив протокол, чим вчинив ряд грубих процесуальних порушень.

Таким чином, були порушені вимоги наступних статей КУпАП: ст. 245, яка вказує, що з'ясування обставин справи при її розгляді повинно бути всебічне, повне і об'єктивне, а вирішення справи повинно відбуватися в точній відповідності з законом; ст. 251 КУпАП вказує, що протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів по справі, а ст.ст. 279 та 283 КУпАП зазначають, що при розгляді справи оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховується особа, яка притягається до відповідальності та бере участь у справі, а вже потім приймається рішення та виноситься постанова по справі.

Таким чином, винесення постанови по справі ще до того, як був складений протокол та внесені до нього пояснення водія, є грубим порушенням норм КУпАП та свідчить про формальний розгляд справи та говорить про упереджений характер.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Ст. 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого. їх законних представників і адвоката.

Ст. 279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи. їх права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази .

Згідно із п. 2.3.1. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 року № 77 (далі - Інструкції) «за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 КУпАП, - працівники Державтоінспекції МВС, які мають спеціальні звання».

У протоколі та постанові не міститься жодних відомостей щодо того, чи мав інспектор ДПС Снігірьов В.В. спеціальне звання та відповідно до своїх функціональних обов'язків має право самостійно виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення, чим порушив вимоги п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП, та п. 4.1 (абзац 3) Інструкції, оскільки відповідно до п. 12.4 цієї ж Інструкції таке право тільки надано інспекторам з адміністративної практики Державтоінспекції МВС України, яким, відповідно до положень п. 16.6 Наказу МВС України № 111 від 27.03.2009 року «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо- патрульної служби Державтоінспекції МВС», він був зобов'язаний передати складений ним адмінпротокол.

При всьому цьому, інспектор ДПС Снігірьов В.В. при складанні протоколу та постанови нехтував Інструкцією, а саме, п. 11.17 встановлено, що числа в протоколах про адміністративні правопорушення, талонах до посвідчення водія, тимчасових дозволах, журналах робляться чорнилом (пастою) темного (чорного або синього) кольору. Вони заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами. За фактами виправлення, підчисток тощо керівництвом підрозділів Державтоінспекції МВС у п'ятиденний термін проводяться службові перевірки. Як видно зі змісту протоколу, ці положення не дотримані.

Відповідно до переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху затвердженого Наказом МВС від 01.03.2010 № 33 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

30 березня 2010 р. за № 262/17557, прилад «ТгuСаm» віднесений до таких, які працюють виключно в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до п. 12.1. Інструкції «Фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є фіксацією порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходився за кермом».

Згідно статті 14-1 КУпАП передбачено, що у разі фіксації правопорушення працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, визнано такою, що не відповідає Конституції, так як безпосередньо не визначає складу правопорушення, а тому не може бути самостійною підставою для притягнення до такої відповідальності.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах» - інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою приладу «ТгuСаm») повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю.

Крім того, п. 12.3. тієї ж Інструкції вказує на те, що оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. проводиться після обробки інформації, що міститься на електронних носіях, особою, яка відповідальна за роботу цього технічного засобу. Зазначена особа робить роздруківки матеріалів фото-, кінозйомки чи відеозапису, перевіряє транспортний засіб по автоматизованій інформаційно-пошуковій системі "Автомобіль" для встановлення власників або співвласників транспортних засобів, фотокартку передає до підрозділ) з адміністративної практики для реєстрації.

Не зважаючи на це інспектор ДПС Снігірьов В.В. не вказав у протоколі, що до нього додається фотофіксація хоча і не мав жодної технічної можливості зробити роздруківку, відповідно до чого, інспектор ДПС Снігірьов В.В. не міг об'єктивно по суті розглянути питання на місці, що ще раз доводить формальний підхід до розгляду справи.

У відповідності до 12.4. Інструкції «Інспектори з адміністративної практики Державтоінспекції МВС або особи, які виконують їх обов'язки, складають картку обліку про адміністративне правопорушення, розглядають матеріали адміністративної справи згідно із статтями 258. 276. 278 КУпАП та виносять постанову в справі про адміністративне правопорушення».

Згідно із ст. 14-1 КУпАП, швидкість транспортного засобу має вимірюватись працівниками ДАІ приладом, який обладнано автоматичним режимом фіксації і має функцію фото- і кінозйомки, відеозапису. чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису. Тільки за таких умов отриманні покази набувають доказового значення у справі про адміністративне правопорушення.

Як вбачається зі справи - жодних даних, отримани.. за допомогою спеціального технічного засобу, з фіксацією правопорушення, яке мені інкримінується, з чітким зображенням транспортного засобу (його марки, кольору, номерного знаку), яким позивач керував до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.

Оскільки адміністративно-процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним - є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини. Крім того, у постанові відсутні відомості про те, як саме проводилась фотофіксація.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про міліцію» працівникам міліції дозволяється використовувати технічні засоби для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, лише ті, що передбачені нормативно-правовими актами. Також згідно зі ст.ст. 10-15 Закону України ,.Про метрологію та метрологічну діяльність ", на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, свідоцтвом про повірку, з вказаним терміном дії до наступної повірки.

Протокол та gостанова не містить жодних відомостей про те, що прилад «ТгuСаm» №000198 був укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, свідоцтвом про повірку, з вказаним терміном дії до наступної повірки. Клопотання на пред'явлення вищезазначених документів на прилад «ТгuСаm» №000198 інспектор ДПС Снігірьов В.В. проігнорував, що підтверджує їх відсутність на час вимірювання.

Відповідно до Наказу МВС України № 111 від 27.03.2009 року «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», окреслюючи місце дислокації патрульної служби, працівники ДАІ отримують постову відомість, в якій зазначається інформація щодо місця патрулювання. На прохання позивача показати зазначений вище документ, інспектор ДПС Снігірьов В.В. відмовився його надати. Даний факт ставить під сумнів законність зупинки та говорить про перевищення службових повноважень працівниками ДАІ.

За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненні правопорушень. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про міліцію", основними завданнями міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення, а також забезпечення безпеки дорожнього руху. За частиною 5 ст. 10 Закону України "Про міліцію" обов'язками міліції є: припиняти адміністративні правопорушення та забезпечувати безпеку дорожнього руху. Інспектор повинен був зупинити позивача і як доказ порушення пред'явити покази "Візира". Жодних дій із припинення адміністративного правопорушення, якщо таке дійсно мало місце, та забезпечення безпеки дорожнього руху працівниками ДАІ не було здійснено. Отже, такі дії не відповідають основним завданням та обов'язкам міліції.

Дії інспектора не відповідають вимогам пункту 12.8 наказу МВС України N1111 2006 року: "Під спостереженням за дорожнім рухом слід розуміти візуальний або за допомогою технічних засобів контроль за дотриманням учасниками дорожнього руху встановлених правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, доцільністю та ефективністю організації дорожнього руху на посту, маршруті", так як на даному відрізку автодороги немає стаціонарного посту ДАІ і, згідно з відповіддю на мою попередню скаргу, вказаний вище інспектор ДПС "здійснював потайний нагляд за рухом транспортних засобів".

Відповідно до п.п. 12.2, 12.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006р. N 1111), визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому потайний нагляд здійснюється працівниками ДАІ на службових транспортних засобах (автомобілях) звичайного пофарбування, без написів та розпізнавальних знаків, під час руху в загальному потоці транспортних засобів.

Відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС 13.11.2006 р. N1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Однак у постанові не вказано, хто саме робив вимірювання швидкості за допомогою приладу "Візир", що робить неможливим встановлення правильності роботи з приладом та достовірності вимірюваних даних.

Інспектором не було залучено свідків події - пасажирів, які знаходилися в автомобілі позивача. З позову вбачається, що постанову було винесено відразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, в зв'язку з чим позивача було позбавлено можливості оскаржити даний протокол про адміністративне правопорушення, як і було позбавлено права знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Тобто такими діями працівника ДАІ грубо порушено права позивача, визначені ст.268 КУпАП: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Ст. 69 КАС України відносить до доказів пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, показання свідків, письмові і речові доказі, висновки експертів.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В даному випадку у суду немає підстав критично оцінювати пояснення позивача, які не спростовані відповідачем.

Відповідно до ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавств, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Пунктом 2 ч.1 ст. 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до дміністративної відповідальності.

Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову , суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в судове засідання не з"явився, заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України , якщо особа яка бере участь у справі , без поважних причин не надасть докази, суд вирішує на підставі доказів які знаходяться в матеріалах справи .

Відповідачем не доведено у порядку та у спосіб передбачений законом, що позивачем по справі було вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність; повинен своєчасно всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи , вирішити її в точній відповідності до закону. При призначенні адміністративного стягнення , у відповідності до ст.245 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення , чи винна дана особа в його вчиненні , чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту , зокрема: права і свободи людини і громадянина закріплені в Конституції України, не є вичерпними; конституційні права і свободи не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Всіх наданих позивачу цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням ч. 4 ст. 55, ст. 64 Конституції України відповідно до якої він мав право захищати свої права і свободи при розгляді справи і в цих правах ніхто не може обмежити. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, конституційні права і свободи людини і громадянина можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності ясності і недвозначності і правової

За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що постанова щодо позивача винесена на припущеннях та не ґрунтується на зібраних у справі доказах, а тому рішення про притягнення до адміністративної відповідальності є таким, що прийняте у спосіб не передбачений Конституцією та Законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначене, суд вважає що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки інспектором інспектора взводу ДПС ГУ МВС України у м. Києві старшим сержантом міліції Снігірьовим Віктором Володимировичем не надано доказів щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Тому позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, а постанова скасуванню, провадження по адміністративній справі закриттю.

Керуючись ст.ст. 247, 256, 280 КУпАП, ст.ст.11, 69, 71, 86, 112, 158, 162, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень інспектора взводу ДПС ГУ МВС України у м. Києві старшого сержанта міліції Снігірьова Віктора Володимировича про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень інспектора взводу ДПС ГУ МВС України у м. Києві старшого сержанта міліції Снігірьова Віктора Володимировича про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АА2 №291206 від 30.10.2013 року - задовольнити.

Визнати неправомірними дії суб'єкта владних повноваженьінспектора взводу ДПС ГУ МВС України у м. Києві старшого сержанта міліції Снігірьова Віктора Володимировича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Постанову про адміністративне правопорушення серії АА2 №291206 від 30.10.2013 року винесену інспектором взводу ДПС ГУ МВС України у м. Києві старшим сержантом міліції Снігірьовим Віктором Володимировичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду є остаточна оскарженню не підлягає .

СУДДЯ О.М. Слісарчук