Головуючий у 1 інстанції Бабенко С.С.
Доповідач Соломаха Л.І.
Категорія 37
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Пономарьової О.М.
суддів Соломахи Л.І., Хейло Я.В.
при секретарі Мишко Д.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3, від імені якого на підставі довіреності, посвідченої спеціалістом виконавчого комітету Новгородської селищної ради м. Дзержинська Донецької області, діє ОСОБА_2, на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 01 листопада 2013 року, -
В С Т А Н О В И В:
11 липня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4, яка на час смерті мешкала за адресою: АДРЕСА_1. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та вклад в Ощадбанку України.
Посилаючись на те, що їй стало відомо про наявність заповіту, згідно якого все майно, яке належало на момент смерті матері, переходить до її брата ОСОБА_3, що вона є непрацездатною - інвалідом третьої групи та відповідно до ст. 1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадщині, що спадщину вона фактично прийняла, оскільки проживає в спадковому будинку, сплачує всі витрати, пов'язані з утриманням будинку, комунальні послуги, але через своєю юридичну необізнаністю своєчасно не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 2).
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 01 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. ОСОБА_1 визначено додатковий строк у три місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 40-41).
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, від імені якого на підставі довіреності, посвідченої спеціалістом виконавчого комітету Новгородської селищної ради м. Дзержинська Донецької області, діє ОСОБА_2 (а.с. 29), посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду скасувати.
Зазначає, що мати позивача, ОСОБА_4, за життя склала заповіт, згідно якого, розпорядилася своїм майном - заповіла його ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у рівних частках. 20 грудня 2011 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання заповіту на ім'я ОСОБА_3 недійсним. Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 19 липня 2013 року ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позовних вимог, а тому посилання суду на те, що про існування заповіту ОСОБА_1 дізналася після спливу шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, є такими, що не відповідає обставинам справи.
Крім того, при зверненні ОСОБА_1 до нотаріальної контори їй було роз'яснено про наявність заповіту, а тому посилання на її юридичну необізнаність, як підставу визначення додаткового строку, є також таким, що не відповідає обставинам справи (а.с. 44-46).
В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_3 не з'явився. У судове засідання з'явився його представник ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, посвідченої спеціалістом виконавчого комітету Новгородської селищної ради 01 листопада 2013 року (а.с. 29), доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2, позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
З матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Новгородське в м. Дзержинську Донецької області померла ОСОБА_4 (а.с. 5), тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 після її смерті відкрилася спадщина.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Апеляційним судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, Дзержинською державною нотаріальною конторою 31 березня 2012 року було заведено спадкову справу № 52624345 (номер у Спадковому реєстрі), номер у нотаріуса - 134/2012, що підтверджується Витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 30064583 від 31 березня 2012 року (а.с. 82).
З матеріалів спадкової справи встановлено, що за життя ОСОБА_4 залишила заповіт, який був посвідчений спеціалістом виконавчого комітету Новгородської селищної ради м. Дзержинська 14 грудня 2006 року, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних долях (а.с. 85).
Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача (а.с. 4) та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, згідно якого ОСОБА_1 у зв'язку із реєстрацією шлюбу 23 вересня 1978 року змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 10-11). Тобто позивач є спадкоємцем за законом першої черги.
Представник відповідача ОСОБА_2 визнає, що на час смерті ОСОБА_4 позивач була інвалідом 3 групи.
Відповідно до ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Згідно ст. 1 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.
Саме на те, що вона є інвалідом 3 групи, що незалежно від змісту заповіту, має право на обов'язкову частку у спадщини, і посилається ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
Спадкування обов'язкової частки в спадщині здійснюється на підставах встановлених законом, шляхом прийняття спадщини в порядку, передбаченому статтями 1268 - 1269 ЦК.
Згідно частин 1 та 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до частини 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції ці норми права не врахував та виходив з того, що позивач має хронічні захворювання, про існування заповіту дізналася вже після закінчення шестимісячного строку після смерті матері, фактично прийняла спадкове майно, а саме, житловий будинок, але через свою юридичну необізнаність не звернулася своєчасно до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини, тобто з поважних причин пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, а тому є підстави для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Задовольняючи позовні вимоги та посилаючись на те, що позивач фактично прийняла спадщину, суд не врахував, що відповідно до частини 1 ст. 1269 ЦК України заяву нотаріусу про прийняття спадщини має подати лише спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем.
Згідно паспорту позивача серії НОМЕР_1, виданого 10 лютого 2001 року, домової книги на будинок АДРЕСА_1 позивач ОСОБА_1 з 14 листопада 2009 року зареєстрована постійно за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3, а.с. 66, а.с. 6-8).
Згідно домової книги спадкодавець ОСОБА_4 на час своєї смерті також була зареєстрована в цьому житловому будинку (а.с. 6-8).
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 визнає, що на час смерті ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 постійно мешкала з нею.
Ту обставину, що ОСОБА_1 на час смерті ОСОБА_4 мешкала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 за однією адресою зазначили спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 - в заяві від 31 березня 2012 року про відмову його від своєї частки у спадщині (а.с. 71), а також спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 - в заяві від 31 березня 2012 року про прийняття спадщини (а.с. 72).
Згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» той зі спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов'язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
В спадковій справі відсутня заява ОСОБА_1 про відмову від спадщини.
Тобто, відповідно до частини 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_1, як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що прийняла спадщину, і не повинна була протягом шести місяців після відкриття спадщини подавати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
В матеріалах цивільної справи та в спадковій справі відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину)саме через пропуск позивачем ОСОБА_1 строку на прийняття спадщини.
Згідно пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду, усно нотаріус їй також не відмовляв у вчиненні нотаріальної дії та не посилав її до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, до суду з такою позовною заявою їй порадив звернутися адвокат.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність надання та наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Враховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 до участі у цій справі в якості відповідача позивачем не залучена. Проте, враховуючи, що вона фактично брала участь у справі, як представник відповідача ОСОБА_3, та апеляційний суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, цим рішенням суду її права не порушені.
Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3, від імені якого на підставі довіреності, посвідченої спеціалістом виконавчого комітету Новгородської селищної ради м. Дзержинська Донецької області, діє ОСОБА_2, задовольнити.
Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 01 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Я.В. Хейло