Номер провадження № 11-кп/785/473/13

Головуючий у першій інстанції Пепеляшков С.М.

Доповідач Берназ В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2013 року м. Одеса

Колегія судів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого судді Берназа В.А.,

суддів Балабана В.Ф. та Копіци О.В.

за участю прокурора Биваліна П.А.,

секретаря Поломаного Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 6 вересня 2013 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Ізмаїл Одеської області, українець, громадянин України, навчається в ДПТНЗ "Ізмаїльське ПТУ сфери послуг", проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

- засуджений за ст. 122 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком на 1 рік,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку районного суду неповнолітній ОСОБА_3 засуджений за те, що приблизно о 23:00 годині, знаходячись в цеху, який розташований на території ПрАТ "Ізмаїльський виноробний завод" за адресою: м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 2-а, в ході сварки, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс потерпілому ОСОБА_4 удар кулаком в область обличчя, чим завдав йому згідно висновку експерта № 11/3-2013 від 06.03.2013 року травму обличчя у вигляді закритого перелому лівої гілки нижньої шелепи, яка відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я.

В апеляції ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 просить скасувати вирок в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України та виправдати його. Крім того вважає, що дії потерпілого ОСОБА_4 були протиправними та її син діяв в межах необхідної оборони.

В своїх запереченнях ОСОБА_4 вказує на те, що ОСОБА_2 в апеляції приводить неправдиві дані про обставини справи та про те, що ОСОБА_2 падав, та неправильно вказує на дії його і просить вирок залишити без змін.

В судове засідання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явились про день розгляду справи були належним чином повідомленні.

Заслухавши виступ доповідача, виступ прокурора, який заперечував в задоволенні апеляції ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, перевіривши та дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних обставин.

Висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_3 винним за ст. 122 ч. 1 КК України відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні, яким суд надав належну оцінку привів їх у вироку.

Вина ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується:

поясненнями потерпілого ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 9-10,21-22), поясненням ОСОБА_3(а.с. 51-52, 58-60, 73-74), свідків ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 37-38), ОСОБА_6 (а.с. 65-66), ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 63-64), ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про те, що в той вечір в цеху, до них зайшов п'яний ОСОБА_4, між ним та ОСОБА_3 сталася сварка через те, що ОСОБА_4 приставав до його сестри. ОСОБА_4 був агресивно налаштований, штовхав та вдарив ОСОБА_3, та той у відповідь наніс йому удар кулаком, від чого ОСОБА_4 впав. (т.1 а.с. 49-50);

- поясненням свідка ОСОБА_11 про те, що 27 грудня до нього звернувся ОСОБА_4 з травмами лиця - перелом нижньої щелепи, він зробив йому шинування та лікував місяць. З такою травмою він міг працювати;

- висновком експерта № 11/3-2013 (т. 1 а.с. 31-32).

Кваліфікація дій ОСОБА_3 визначена судом вірно за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне завдання тілесного ушкодження середньої тяжкості, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Міра покарання йому призначена у відповідності до вимог Закону, з урахуванням ступені тяжкості скоєного злочину, його суспільної небезпеки, даних про особу підсудного, пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Судом при призначені покарання засудженому ОСОБА_3 було враховано пом'якшуючі покарання обставини, а саме неповнолітній вік засудженого, неправомірну поведінку потерпілого ОСОБА_4 та в результаті чого йому було назначено мотивоване покарання в межах санкції статті та застосовані ст.ст. 75, 104 КК України.

Колегія суддів не може погодитися з доводами законного представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про те, що дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати, як необхідну оборону, та те, що син її находився в стані сильного душевного хвилювання оскільки, як встановлено в суді першої інстанції, між потерпілим та обвинуваченим відбулася спочатку сварка, хоч ОСОБА_4 поводив себе агресивно, але тільки штовхав ОСОБА_3, а той у відповідь умисно наніс йому удар кулаком в обличчя. Конфлікт між потерпілим і ОСОБА_3 був коротким і після удару ОСОБА_4 впав, на цьому конфлікт був закінчений. В даній конкретній ситуації не було необхідності з такою силою завдавати удар для припинення посягання. Згідно пояснень потерпілого він підійшов до групи працівників в цеху. ОСОБА_3 зробив йому зауваження, щоб він не приставав до його сестри і між ними почалась сварка. Він двічі доторкнувся рукою до плеча ОСОБА_3 щоб той звернув увагу на нього, але той встав з ящика та наніс йому удар кулаком в обличчя, і переламав нижню щелепу.

На підставі викладеного, будь-яких нових обставин, що дають підставу для скасування чи зміни вироку, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 403-407, КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 6 вересня 2013 року у відношенні ОСОБА_3 - без змін.

Судді апеляційного

суду Одеської області В.А. Берназ

В.Ф. Балабан

О.В. Копіца