УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 6/101/68/2013Головуючий суду першої інстанції:Хотянова В.В.

№ провадження: 22-ц/190/6529/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Рошка М. В.

28 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Рошка М.В.,

Суддів:Сінані О.М., Хмарук Н.С.,

При секретарі:Щегловій Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_6 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа по цивільній справі позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна ділянка №2» про виселення з квартири без надання житла, до виконання, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на ухвалу Алуштинського міського суду АР Крим від 11 вересня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

12 серпня 2013 року від ОСОБА_6 надійшла до суду заява про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа по цивільній справі №2-520/2008 року до виконання.

Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 11 вересня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволені заяви, суд першої інстанції виходив відсутності правових підстав для її задоволення, у зв'язку з недоведеністю заявницею поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону, який регулює спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 серпня 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа по названій цивільній справі, посилаючись на те, що після ухвалення рішення про виселення з квартири, ОСОБА_7 припинив користування квартирою АДРЕСА_1. Заявниця розцінила виїзд боржника з квартири, як добровільне виконання рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 21 травня 2008 року та ОСОБА_6 не пред'являла виконавчий лист до примусового виконання до ВДВС Алуштинського МУЮ.

Судом встановлено, що 21 травня 2008 року рішенням Алуштинського міського суду АР Крим позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені та виселено ОСОБА_7 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

16 липня 2008 року позивачці був виданий виконавчий лист, строк пред'явлення до виконання 16 липня 2011 року.

Відповідно до статті 371 Цивільного процесуального кодексу України та статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання, а суд у разі визнання причин пропуску поважними може поновити його.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до статті 371 Цивільного процесуального кодексу України питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Звертаючись до суду з названою заявою, ОСОБА_6 як на поважність причин пропуску пред'явлення виконавчого листа до виконання посилалася на те, що ОСОБА_7, як боржником за цим виконавчим документом, було припинено право користування спірною квартирою, що вона розцінила як добровільне виконання судового рішення, у зв'язку з чим не пред'являла виконавчий лист до примусового виконання та підставою для звернення з цією заявою послужив той факт, що боржник після спливу трирічного строку відновив користування квартирою (том № 5, арк. справи 1-3).

Згідно положень статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали цивільної справи не містять і заявницею суду не надано будь-яких припустимих доказів того, що ОСОБА_6 була позбавлена права пред'явити виконавчий документ до примусового виконання, у встановлені законом строки.

Інших причин пропуску цього строку, які б давали можливість дійти висновку про наявність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання заявницею ОСОБА_6 суду не надано.

При такому положенні апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підлягає залишенню без змін.

Згідно пункту 1 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відхилити.

Ухвалу Алуштинського міського суду АР Крим від 11 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Рошка М.В. Сінані О.М. Хмарук Н.С.