УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 101/4215/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Хотянова В.В.
№ провадження: 22-ц/190/6757/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Рошка М. В.
14 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Рошка М.В.,
Суддів:Сінані О.М., Хмарук Н.С.,
При секретарі:Усеїновій Н.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства «Санаторій «Слава», третя особа: голова правління приватного акціонерного товариства «Санаторій «Слава» Білокінь Наталії Леонідівни про визнання незаконним наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
19.08.2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що працював у відповідача на посаді електромонтера з 18.01.2005 року по 12 серпня 2013 року, був звільнений на підставі п.6 ст.36 КЗпП України.
Наказом голови правління ПАТ «Санаторій «Слава» № 44-П від 12.06.2013 року з додатком № 1 ОСОБА_6 було попереджено про суттєві зміни посадового окладу та одночасно про перевід на 0,5 ставки на підставі ч.3 ст.32 КЗпП України, п. 3.8 колективного договору ПАТ «Санаторій «Слава». Наказом голови правління ПАТ «Санаторій «Слава» № 57-П від 12.08.2013 року позивача звільнено 12.08.2013 року з посади електромонтера у зв'язку з відмовою від продовження праці у зв'язку зі змінами умов праці відповідно п.6 ст.36 КЗпП України.
ОСОБА_6 зі звільненням не згоден, вважає що воно не пов'язано з дійсною зміною в організації виробництва та умов праці на підприємстві. Відповідач суттєво змінив умови його праці в односторонньому порядку, які погіршують умови праці робітників, про що було відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, який був складений відносно голови правління ПАТ «Санаторій «Слава» 05.08.2013 року територіальною державною інспекцією України з питань праці в АР Крим.
Просив визнати незаконним та скасувати наказ голови правління ПАТ «Санаторій «Слава» № 44-П від 12 червня 2013 року про суттєві зміни умов праці з додатком № 1; визнати незаконним та скасувати наказ голови правління ПАТ «Санаторій «Слава» № 57-П від 12 серпня 2013 року у частині яка стосується його про звільнення його та поновити його на посаді електромонтера. Стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату за час вимушеного прогулу і моральну шкоду в розмірі 8 000 грн.
Зобов'язати ПАТ «Санаторій «Слава» протягом одного тижня з дня набрання законної сили рішення заплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12.08.2013 року по 24.09.2013 року у сумі 3780 грн. 49 коп.
Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що є порушення колективного договіру, який укладений на 2010-2015 роки, суд, обмежив права профспілки та колективний договір в частині звільнення працівників за ініціативою власника.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно вимог частини першої статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні позивача не було порушено вимог КЗпП України та справу вирішено відповідно до вимог закону.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору та вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом
Матеріалами справи встановлено, що позивач та відповідач перебували у трудових відносинах.
Позивач з 18.01.2005 року прийнят на посаду слюсаря - електромонтера ( а.с.3).
Наказом № 52-П від 01 вересня 2015 року ОСОБА_6 був переведений з посади слюсаря-електрика на посаду електромонтера з посадовим окладом відповідно до штатного розкладу ( а.с.3)
У зв'язку із змінами у організації роботи підприємства, ПАТ «Санаторій «Слава» на підставі ч.3 ст.32 КЗпП України та п.3.8 колективного договору ПАТ «Санаторій «Слава» видав 12 червня 2013 року наказ за № 44-П «Про зміну суттєвих умов праці», згідно до п.1 якого було змінено суттєві умови праці робітникам ПАТ «Санаторій «Слава», а саме: встановлений неповний робочий час, змінений розмір оплати праці, скасовані доплати за сумісництво, про що зазначено у додатку № 1 до цього наказу.
Відповідно до п.3 додатку № 1 до наказу № 44-П від 12.06.2013 року ОСОБА_6 встановлено посадовий оклад 2000 грн. на місяць; встановлено неповний робочий час: неповний (чотиригодинний) робочий день з 08:00 до 12:00, п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу; місячний фонд оплати праці 1000 грн. ( а.с. 4-7).
З даним наказом та додатком до нього ОСОБА_6 був ознайомлений під розпис ( а.с.4).
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що на підприємстві не було зміни у організації в роботі, а мало місце маніпуляція з нерухомістю підприємства.
Власник наделен повноваженнями, щодо зміни організації виробництва і праці. Зміна істотних умов праці без згоди працівника допускається тільки у випадках змін в організації виробництва та праці.
Приписами п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлено, що припинення трудового договору за п.6 ст. 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і впровадженням передових методів, технологій тощо).
У тих випадках, коли підстави для зміни зазначених умов були, але працівник, який відмовився від продовження роботи, не був попереджений за 2 місяці про їх зміну або звільнений до закінчення цього строку після попередження, суд відповідно змінює дату звільнення.
Метою діяльності ПАТ «Санаторій «Слава», згідно з п.2.1 Статуту є реалізація комплексу заходів, що забезпечують найбільш ефективне використання основних і оборотних коштів товариства для задоволення потреб населення в оздоровчих, медичних послугах, залучення відпочиваючих до закладів відпочинку і лікування міста Алушта і надані послуги самостійно або разом з іншими юридичними і фізичними особами (а.с.24-26).
Відповідно до договорів оренди, укладених у березні - квітні 2013 року, відповідач передав частину належного йому майна у користування іншим юридичним особам ( а.с.27-33), внаслідок чого значно зменшився обсяг діяльності товариства.
Враховуючи викладене, на підприємстві ПАТ «Санаторій «Слава», відбулися зміни в організації виробництва та праці.
У зв'язку із змiнами в органiзацiї виробництва i працi допускається змiна iстотних умов працi при продовженнi роботи за тiєю ж спецiальнiстю, квалiфiкацiєю чи посадою. Про змiну iстотних умов працi - систем та розмiрiв оплати працi, пiльг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, сумiщення професiй, змiну розрядiв i найменування посад та iнших - працiвник повинен бути повiдомлений не пізніше ніж за два місяці.
Якщо колишнi iстотнi умови працi не може бути збережено, а працiвник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договiр припиняється за пунктом 6 статтi 36 цього Кодексу (стаття 32 частина 3 КЗпП України).
Вимогами статті 43 КЗпП України передбачено отримання попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник у випадках розірвання трудового договору з підстав передбачених пунктами 1,2-5,7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього кодексу, але обов'язкової попередньої згоди при звільненні працівника за п.6 статті 36 КЗпП України не передбачено.
Тобто, позивач був попереджений за 2 місяця про зміну істотних умов праці (а.с.4), був не згодний продовжити роботу в нових умовах праці, внаслідок наказом голови правління ПАТ «Санаторій «Слава» № 57-П від 12 серпня 2013 року був звільнений з роботи на підставі п.6 ст.36 КЗпП України з 12.06.2013 р. з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку (а.с.8-10).
Позовні вимоги, щодо стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 8 000 грн. є похідними від позовних вимог про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі, а оскільки ці вимоги задоволенню не підлягають то і вимоги про стягнення моральної шкоди та заробітної плати за час вимушеного прогулу також.
Інші доводи апеляційної скарги не містять достатніх безумовних правових підстав для скасування рішення.
За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307-308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити .
Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2013 року залишити без змін .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Рошка М.В. Сінані О.М. Хмарук Н.С.