Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-1670 2008                                                                       Головуючий у 1 інстанції -  Льон С.М.                                                                                                                                                                  

Категорія - 32                                                                                       Доповідач -  Бубличенко В.П.

У Х В А Л А

Іменем  України

          25 вересня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          головуючої судді     -   Бубличенко В.П.

          суддів                        -   Пономаренко В.Г. 

                                                 Сукач Т.О.

          при секретарі           -   Савченко Н.В.                                                                              

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства „Трест „Кривбасшахтопроходка”, Державного спеціалізованого будівельно-монтажного тресту по підземному будівництву і реконструкції шахт, кар'єрів „Кривбасшахтопроходка”, третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Кіровограді, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 12 червня 2008 року і

в с т а н о в и л а :

          У січні 2008 рокуОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ЗАТ „Трест „Кривбасшахтопроходка” про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням.

          Позивач зазначав, що більше 25 років пропрацював на зазначеному підприємстві прохідником на підземних роботах, внаслідок шкідливих умов праці отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 16 січня 2007 року йому встановлено 60% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково.

          У відшкодування моральної шкоди позивач просив стягнути з відповідача на його користь 90000  грн., посилався на те, що внаслідок професійного захворювання обмежена його життєдіяльність, він став інвалідом, який потребує сторонньої допомоги, відчуває постійний біль. Все це призводить до постійних душевних переживань та глибоких моральних страждань, заподіяних йому (позивачеві) з вини відповідача.

          У березні 2008 року ОСОБА_1 змінив свій позов і просив стягнути на його користь у відшкодування моральної шкоди 20000 грн. із ЗАТ „Трест „Кривбасшахтопроходка” і 70000 грн. з Державного спеціалізованого будівельно-монтажного тресту „Кривбасшахтопроходка”. Зазначав, що моральна шкода йому заподіяна з вини обох відповідачів, оскільки у ДСБМ тресту „Кривбасшахтопроходка” він пропрацював 24 роки і 5 місяців, а у ЗАТ „Трест „Кривбасшахтопроходка” - 1 рік і 4 місяці.     

          Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Кіровограді брало участь у розгляді справи як третя особа.

          Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 12 червня 2008 року у позові відмовлено.

          У апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення місцевого суду з ухваленням нового рішення про задоволення його позову. Посилається на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, на думку позивача, суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин, які виникли між роботодавцем і працівником і є трудовими, ст.ст.153, 158, 233, 234, 237-1 КЗпП України, а також Закон України „Про охорону праці”, які передбачають обов'язок власника або уповноваженого ним органу забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці, а також відшкодувати працівнику моральну шкоду у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань.

          Заслухавши доповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника ЗАТ „Трест „Кривбасшахтопроходка” ОСОБА_2дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для її задоволення немає.

          Відповідно до ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов”язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

          При вирішенні справи суд обґрунтовано керувався ст.9 Закону України „Про охорону праці”, згідно з якою відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

          Зважаючи на те, що правовідносини по відшкодуванню шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, врегульовані спеціальним законом, який передбачає види та розміри страхових виплат, суд дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, пред'явлені до роботодавця, який відповідно до ч.3 ст.6 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” є страхувальником, не підлягають задоволенню.

          Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що при вирішенні спору суду слід було застосувати ст.237-1 КЗпП України, оскільки положення зазначеної норми не поширюються на правовідносини осіб, пов'язані з відшкодуванням моральної шкоди у зв'язку  з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням, які призвели до втрати працездатності.

           Відповідно до п.4.2 рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року у справі про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування передбачене статтею 237-1 КЗпП України і статтею 1167 ЦК України відшкодування моральної шкоди як один зі способів захисту особистих немайнових прав громадян, що відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, або власником чи уповноваженим ним органом, не застосовується до осіб, що підлягають обов”язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Зазначені норми регламентують відшкодування моральної шкоди всім іншим особам, які не є суб'єктами страхування від нещасного випадку і на яких не поширюється дія зазначеного Закону, в тому числі працівникам, що виконують роботу не на основі трудового договору (контракту), а на інших підставах.

          Рішення місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, тому підстав для його скасування немає. 

          Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

          Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 12 червня 2008 року залишити без змін.

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може

бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

  Головуюча

Судді