Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-1737 2008 Головуючий у 1 інстанції - Льон С.М.
Категорія - 32 Доповідач - Бубличенко В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
30 вересня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Бубличенко В.П.
суддів - Сукач Т.О.
Фомічова С.Є.
при секретарі - Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовомОСОБА_1до державного підприємства „Східний гірничо-збагачувальний комбінат”, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Кіровограді про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, за апеляційною скаргоюОСОБА_1на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 2 липня 2008 року і
в с т а н о в и л а :
У березні 2008 року ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до державного підприємства „Східний гірничо-збагачувальний комбінат” про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням.
Позивач зазначав, що більше 23-х років пропрацював на шахті „Інгульська” державного підприємства „Східний гірничо-збагачувальний комбінат” підземним машиністом електровозу, внаслідок шкідливих умов праці отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 29 листопада 2006 року йому встановлено 55% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково.
У відшкодування моральної шкоди позивач просив стягнути з відповідача на його користь 100000 грн., посилався на те, що внаслідок професійного захворювання обмежена його життєдіяльність, він став інвалідом, відчуває постійний біль, страждає безсонням, тому змушений постійно лікуватися. Це призводить до постійних душевних переживань та глибоких моральних страждань, заподіяних йому (позивачеві) з вини відповідача.
15 травня 2008 року суд постановив ухвалу, якою за заявою відповідача залучив до участі у справі співвідповідачем відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Кіровограді.
Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 2 липня 2008 року у позові відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення місцевого суду з ухваленням нового рішення, яким задовольнити його вимоги до державного підприємства „Східний гірничо-збагачувальний комбінат” . Посилається на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, на думку позивача, суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин, які виникли між роботодавцем і працівником і є трудовими, ст.ст.153, 158, 233, 234, 237-1 КЗпП України, а також Закон України „Про охорону праці”, які передбачають обов'язок власника або уповноваженого ним органу забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці, а також відшкодувати працівнику моральну шкоду у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача та представника Фонду, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника державного підприємства „Східний гірничо-збагачувальний комбінат”, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги відповідно дост.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що підстав для його скасування немає.
Відповідно до ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов”язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
При вирішенні справи суд обґрунтовано керувався ст.9 Закону України „Про охорону праці”, згідно з якою відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Зважаючи на те, що правовідносини по відшкодуванню шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, врегульовані спеціальним законом, який передбачає види та розміри страхових виплат, суд дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, пред'явлені до роботодавця, який відповідно до ч.3 ст.6 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” є страхувальником, не підлягають задоволенню.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що при вирішенні спору суду слід було застосувати ст.237-1 КЗпП України, оскільки положення зазначеної норми не поширюються на правовідносини осіб, пов'язані з відшкодуванням моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням, які призвели до втрати працездатності.
Відповідно до п.4.2 рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року у справі про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування передбачене статтею 237-1 КЗпП України і статтею 1167 ЦК України відшкодування моральної шкоди як один зі способів захисту особистих немайнових прав громадян, що відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, або власником чи уповноваженим ним органом, не застосовується до осіб, що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Зазначені норми регламентують відшкодування моральної шкоди всім іншим особам, які не є суб'єктами страхування від нещасного випадку і на яких не поширюється дія зазначеного Закону, в тому числі працівникам, що виконують роботу не на основі трудового договору (контракту), а на інших підставах.
Правильним є рішення суду і в частині вирішення вимог, пред'явлених до Фонду.
Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відшкодування позивачеві моральної шкоди за рахунок Фонду зважаючи на те, що відповідно до п.27 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” та п.22 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” зупинено дію абз.4 ст.1, підпункту ”е” п.1 ст.21, ч.3 ст.28, ч.3 ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Згідно з розділом Х1 Прикінцевих положень зазначеного Закону (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 28 грудня 2007 року №107-У1) відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.
Рішення місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому вона не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргуОСОБА_1відхилити.
Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 2 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може
бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча
Судді