АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2ц-2728/2007                                                      Головуючий в суді 1 інстанції

Семенюк Т.Б. Доповідач СвинцоваЛ.М.

РІШЕННЯ Іменем України

13 листопада 2007 року                                            колегія суддів судової палати у цивільних

справах апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого судді  Свинцової Л.М.

Суддів                                                 Савченко В.О.,  Карташова О.Ю.,

При секретарі:                                   Ковальчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Луганської області в м.  Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення місцевою Ровеньківського міського суду Луганської області від 29 березня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням місцевого Ровеньківського міського суду Луганської області від 29 березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Були задоволені повністю. З відповідача на користь позивача було стягнуто у відшкодування матеріальної шкоди 3500грн.,  моральної шкоди - 1500 грн,  судові витрати - 132 гри.,  витрати на юридичні послуги - 500грн.

ОСОБА_2 не погодився з рішенням та звернувся з апеляційною скаргою,  в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

У доводах апеляційної скарги апеллянт посилався на те,  що рішення є незаконним,  суд допустив невідповідність висновків обставинам справи.

Суд не урахував,  що корова позивача випасалася у стаді па підставі усної домовленості між власниками корів. Відповідальності пастуха за збереження корів не передбачалося ні усною домовленістю ні документально.

На загальних зборах власників корів у 2005 році було вирішено,  що на випадок раптової хвороби корови при загрозі її гибелі пастух дорізає корову на пасовищі для збереження м'яса.

 2

19.05.2006 року апелянт дорізав корову позивача,  оскільки їй загрожувала гибель через хворобу,  що виникла раптово на пасовищі. . Позивач своєчасно не прийняв необхідних мір для збереження м'яса корови.

Не відповідають висновки суду стосовно розміру шкоди,  заподіяної позивачеві. Позивач не довів,  що вартість загиблої корови становить 3500грн.,  не надав доказів заподіяння йому моральної шкоди через неправомірні його дії.

При розгляді справи суд встановив,  що між сторонами станом на 19 травня 2006 року був відсутній договір на випас корови. Корова позивача випасалася у стаді за усною домовленістю між власниками корів.

В господарстві відповідача корова відсутня Відповідач випасав тварин 19 травня 2006 року замість своєї дочки,  чия корова теж. знаходилася у стаді.

Відповідач приходив за ножем додому та мав можливість повідомити відповідача про хворобу корови.

Через це м'ясо корови позивача було зіпсоване,  а позивачеві заподіяно шкоду матеріальну у сумі 3500грн.,  моральну - у сумі 1500грн.

Колегія суддів,  заслухавши доповідача,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення,  вважає апеляційну скаргу обгрунтованою та такою,  що підлягає задоволенню,  а оскаржуване рішення - скасуванню за наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу з огляду на наступне. Суд першої інстанції,  покладаючи на відповідача обов'язок відшкодувати позивачеві матеріальну та моральну шкоду через загибель корови та неможливість реалізувати зіпсоване м'со,  не урахував,  що    між сторонами був відсутній договір про матеріальну відповідальність відповідача на випадок загибелі корови,  належної позивачеві.

Більше того,  допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3 підтвердила,  що між власниками корів,  які почергово випасають належних їм тварин,  була усна домовленість,  що у на випадок раптової хвороби корови на пасовищі для збереження м'яса цю корову дорізати повинен пастух. Свідок також підтвердила,  що відповідач знаходився на цих зборах і чув про таку домовленість власників коров.

В суді апеляційної інстанції позивач звинувачував відповідач у недогляді за його коровою,  яка булла покусана собакої.

В матеріалах справи відсутні докази нападу собаки на корову позивача.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні надавала пояснення,  що підозрює,  начібто корову позивача покусала собака,  Але цього в дійсності не бачила.

Матеріали справи не містять висновку відповідного спеціалісту про причину хвороби корови,  оскільки,  як пояснював ветеринар у суді першої інстанції,  позивач відмовився від дослядження прични смерті належної йому корови. Між тим,  в акті від 19 травня 2006 року ветеринар ОСОБА_5  вказала,  що корову було вбито з причини гострої хвороби неясної етнології (а.с. 9).

В цьому акті відсутні дані про травми,  ушкодження цілісності тіла корови,  крім надрізів на шії.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6  пояснювала ,  що корова позивача була причеплена вакциною,  та з цього приводу реалізація м'яса неможлива.

Позивачем в судовому засіданні не було доведено,  що дії відповідача,  який вбив корову через тяжку її хворобу,  є неправомірні.

Відповідач в судах першої та апеляційної інстанції посилався на неможливість швидкого повідомлення позивача про хворобу його корови,  оскільки у стаді знаходилося дві схожі за виглядом корови. Коли він з'ясував,  кому належить хвора тварина,  відповідач відразу ж повідомив власників корови про її загибель.

Позивач не надав судові відомостей про вартість загиблої корови. Обючислюючи суму матеріальної шкоди,  суд необгрунтовано виходив з вартості 1 кг м'яса яловичини згідно довідки,  наданої директором ринку. При цьому не було ураховано   вагу загиблої

 3

тварини,  відомості про яку позивачем надано не було. Тобто,  розмір відшкодування шкоди судом визначено було на припущенні,  що недопустимо згідно діючого законодавства.

За таких підстав колегія суддів вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим,  яке підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає позов ОСОБА_1 необґрунтованим,  та таким,  що не підлягає задоволенню.

На підставі ч.2  ст. 1166,  ч.1  ст. 1167 ЦК України,  керуючись ст ст.  307,  309,  313,  314,  316 ЦПК України,  колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення місцевого Ровеньківського міського суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 Володимира Васильовича до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

На рішення може бути подама касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців до дня його проголошення.