Справа №22а-949                                             Головуючий у І інстанції - Ромазан В.В.

Категорія -                                                         Доповідач - Козак І.О

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

„22" листопада 2007 року          Колегія суддів судової палати в

цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого -  Козака І.О.

суддів -    Демковича Ю.Й.,   Кузьма P.M.

при секретарі - Стець І.В.

з участю -            представника ОСОБА_1, 

апелянта ОСОБА_2  та її представника ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 серпня 2007 року по цивільній справі за позовом суб»екта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди,   завданої нестачею товаро - матеріальних цінностей,   -

ВСТАНОВИЛА:

Суб»єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2  про відшкодування шкоди. В заяві позивач вказав,   що з 04.07.2006 року по 16.04.2007 рік відповідачка працювала у позивача в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» на посаді продавця - консультанта і з нею було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. За час роботи відповідачка допустила недостачу товаро - матеріальних цінностей на суму 880 грн.,   тому позивач просив стягнути вказану суму з відповідачки.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 15 серпня 2007 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 880 грн. шкоди,   заподіяної внаслідок недостачі товаро - матеріальних цінностей.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2  просить скасувати рішення суду,   ухвалити нове рішення,   яким в позові відмовити,   посилаючись на те,   що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянтка вказує,   що акт ревізії складено всупереч вимогам діючого законодавства,   без її участі. Про цей акт їй взагалі нічого не було відомо. Щодо накладних,   по яких ніби - то вона отримала товар,   то у вказаних документах

2

 стоїть прізвище співвласниці магазину ОСОБА_1,   а не її,   відповідачки. Жодних інших доказів недостачі в матеріалах справи немає.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,   з 04.07.2006 року по 16.04.2007 року відповідачка працювала у позивача на посаді продавця - консультанта. Відповідно до діючого законодавства вказана посада відноситься до категорії ,   з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Відповідно до умов трудового договору від 04.06.2006 року та договору від 01.01.2007 року на відповідачку покладена повна матеріальна відповідальність за товар,   який знаходиться в магазині,   готівку,   а також майно.

З акту ревізії (інвентаризації) товаро - матеріальних цінностей магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 28.02.2007 року вбачається,   що відповідачкою допущено недостачу товарно - матеріальних цінностей на суму 880 грн.

Відповідно до п.1 ч.1  ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди,   заподіяної з їх вини підприємству,   установі,   організації,   якщо між працівником і підприємством,   установою,   організацією укладений письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей,   переданих йому для зберігання.

Враховуючи вищенаведене,   колегія вважає,   що суд підставно задовольнив вимоги позивача і стягнув з ОСОБА_2  завдану недостачею шкоду.

При цьому,   колегія бере до уваги,   що при проведенні ревізії (інвентаризації) у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» ,   порушень діючого законодавства не було допущено.

Твердження апелянтки про те,   що про інвентаризацію її не було повідомлено і проводилась вона без неї,   колегія не приймає до уваги,   оскільки із акту інвентаризації від 28.02.2007 року вбачається,   що апелянтка приймала участь,   однак від підпису відмовилась. Даний факт підтвердили в судовому засіданні співвласник магазину ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_5,   які приймали участь в інвентаризації.

Критично оцінює колегія і твердження апелянтки про те,   що товар по накладних №706 і 707 від від 19.10.2006 року,   які суд прийняв до уваги,   вона не отримувала,   а отримувала співвласник магазину ОСОБА_1,   пор що вказано у накладних. Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила,   що отримувачем товару в накладних завжди зазначався один із власників магазину,   а приймали товар продавці магазину. 19.10.2006 року вона не могла приймати товар,   оскільки знаходилась в той час за межами м.  Тернополя,   а товар приймала апелянта.

Колегія вірить таким показанням ОСОБА_1,   оскільки як вбачається з довідки ТзОВ «Торговий світ» ОСОБА_1 з 02 по 22.10. 2006 року перебувала на санаторно - курортному лікуванні в санаторії «Зорі України».

Крім цього,   в суді першої інстанції відповідачка сама підтвердила,   що товар вказаний у накладних №706 та 707 отримувала вона особисто для реалізації.

3

При таких обставинах колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись  ст.   ст.  307,   308,  315 ЦПК України,   колегія суддів,   -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від  15 серпня 2007 року    -залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення,   однак може бути оскаржена до Верховного Суду України,   шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.