СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 124/7318/13-а
17.12.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Кондрак Н.Й. ,
Кобаля М.І.
секретар судового засідання Міщенко М.М.
за участю сторін:
позивач, ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_1, виданий Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму від 24.06.1997,
представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - Сергєєва Ірина В'ячеславівна, довіреність № 314/09-5 від 14.01.13,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Заболотна Н.М.) від 28.10.13 у справі № 2а-124/7318/13,
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)
про визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 28.10.2013 адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим щодо застосування при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за віком ОСОБА_2 показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2010 рік - протиправними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим застосувати при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за віком ОСОБА_2 з моменту її призначення, тобто з 03 квітня 2013 року, середню заробітну плату в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 34 грн. 41 коп.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 28.10.2013 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим , проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.п. на суддю Кобаля М.І.
У судовому засіданні з 10.12.2013 року по 17.12.2013 року було оголошено перерву.
Судова колегія, розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 04.07.2011 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя із заявою про призначення пенсії на підставі ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вислугою років.
Також, 04.07.2011 року ОСОБА_2 надала зобов'язання своєчасно повідомити управління про прийняття на роботу, звільнення з роботи та інші обставини, які можуть вплинути на пенсійне забезпечення.
З матеріалів справи також вбачається, що з 04.08.2011 року ОСОБА_2 працевлаштувалася на роботу на посаду лаборанта відділу судово - медичної гістології КРУ «Бюро судово-медичної експертизи», про що повідомила відповідача.
Відповідно до протоколу від 26.08.2011 року ОСОБА_2 припинили виплату пенсії у зв'язку з працевлаштуванням на посаду лаборантом відділу судово - медичної гістології з 04.08.2011 року (а.с.25).
В атестаті № 853 зазначено, що ОСОБА_2 припинена виплата пенсії по причині закінчення строку виплати.
Так, 17.04.2013 року ОСОБА_2 звернулась до Управління Пенсійного фонду м. Сімферополя із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.29).
Отже, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК призначило ОСОБА_2 пенсію за віком, використовуючи при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за віком за 2010 рік, посилаючись на те, що позивачкою раніше було реалізовано право на призначення пенсії.
В статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено такі види державних пенсій: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Нормами статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пенсію за вислугу років мають право, в тому числі, працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до положень п. 16 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Згідно з ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення», звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
З матеріалів справи вбачається, що виплата пенсії за вислугу років позивачці було припинено у зв'язку з працевлаштуванням, тобто право на її виплату у позивачці припинилося. Із заявою про відновлення виплати пенсії за вислугу років та перехід на інший вид пенсії позивачка не зверталася, а 17.04.2013 року звернулася до відповідача із заявою про призначення іншого виду пенсії - пенсії за віком.
Відтак, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що є протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим щодо застосування при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за віком ОСОБА_2 показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2010 рік.
Нормами статті 162 КАС України встановлені повноваження суду при вирішенні справи, до переліку яких входить право суду прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до частини 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.70 КАС України).
Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя не надав доказів у підтвердження своїх вимог.
Крім того, на думку судової колегії, суд першої інстанції правомірно визнав не підлягаючими задоволенню вимоги про допущення рішення до негайного виконання, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено негайне виконання такого роду рішень суду.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - залишити без задоволення.
2.Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Заболотна Н.М.) від 28.10.13 у справі № 2а-124/7318/13 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 23 грудня 2013 р.
Головуючий суддя О.А.Щепанська
Судді Н.Й. Кондрак
М.І. Кобаль