АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22-ц/744/12203/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Мельниченко С.П.

Справа № 201/2656/13-ц Доповідач - Петренко І.О.

Категорія - 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Гасановій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь борг за видатковою накладною в розмірі 9166,88 грн. та судові витрати.

В обґрунтування свого позову позивач зазначає, що відповідно до видаткової накладної №2305114/00 від 23 травня 2008 року він передав, а відповідач прийняв у власність товар - мінеральні добрива на загальну суму 16 941,20 грн. Конкретних строків виконання зобов'язання по оплаті товару не було встановлено. Відповідач не в повному обсязі погасив борг.

07 лютого 2011 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу в сумі 9166,88 грн., однак відповіді не отримав.

Таким чином у встановлений законодавством строк відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті боргу, що змусило позивача звернутися до суду з позовом.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2013 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Агросфера» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агросфера» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суду має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції по справі встановлено, що 23 травня 2008 року ТОВ «Агросфера» було видано видаткову накладну № 2305114/00 , згідно якої ОСОБА_1 на підставі договору № 1127-у було видано діаммофоск NPK 10:26:26 на загальну суму 16941,20 гривень. (а.с. 7).

Однак, як вбачається з висновку експерта № 1526-13 (а.с. 159-163) підпис в графі «Принял:» видаткової накладної № 2305114/00 від 23 травня 2008 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агросфера» було перераховано 28 травня 2008 року - 1694,12 гривень, 05 листопада 2008 року - 4516 гривень, 26 грудня 2008 року - 1564,20 гривень (а.с. 8, 9, 10,190,191,192).

При цьому тільки з платежу вчиненого 28 травня 2008 року вбачається, що оплату здійснено згідно договору № 1127-у від 23 травня 2008 року, а з платежів від 05 листопада 2008 року та 26 грудня 2008 року вбачається, що це платежі за мінеральні добрива, виконані по квитанції без номера, що не дає можливості однозначно стверджувати, що оплата проведена по договору № 1127-у чи по видатковій накладній № 2305114/00, яка і підтверджує факт укладання сторонами договору купівлі-продажу , про що вказував позивач у позовній заяві .

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відмовляючи в задоволені позову суд обґрунтовано виходив із недоведеності ТОВ «Агросфера» позовних вимог про стягнення боргу, оскільки останнім не доведено факт отримання відповідачем мінеральних добрив на суму 16941,20 гривень, так як видаткова накладна підписана не відповідачем.

Договір № 1127-у сторонами суду не надано. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснювала , що його не знайдено , а ні на підприємстві , а ні в архіві.

Сам же пособі факт оплати 28 травня 2008 року 1694,12 гривень відповідачем не свідчить про те, що оплата здійснювалась саме за даною видатковою накладною № 2305114/00, так як позивачем не доведено факту того, що сторони уклали договір купівлі-продажу з розстрочкою платежу, що має бути обов'язково зазначено в договорі , згідно до положень ч. 2 ст. 692 ЦК України.

З платежів здійснених відповідачем на користь позивача 05 листопада 2008 року та 26 грудня 2008 року взагалі не вбачається, що вони здійснені на виконання договору № 1127-у чи в зв»язку з видачею видаткової накладної № 2305114/00.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу по суті правильно у відповідності з діючими нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, та дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, як не доведені.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї позовної заяви та апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи , оскільки вони зводяться до не згоди з рішенням суду , були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.

Так , з платежу вчиненого ОСОБА_1 28 травня 2008 року вбачається, що оплату здійснено згідно договору № 1127-у від 23 травня 2008 року, який суду сторонами не було надано , а видаткова накладна № 2305114/00 від 23 травня 2008 року підтверджує в даному випадку факт отримання якоюсь особою ( не ОСОБА_1, як встановлено) мінеральних добрив на суму 16941,20 грн. , а не виникнення у позивача та цієї особи чи ОСОБА_2 договірних відносин.

Окрім того , як вбачається з матеріалів справи , відсутність у позивача належного обліку та контролю за виконанням посадових обов»язків працівниками позивача, призвела до видачі якійсь особі 23 травня 2008 року мінеральних добрив на суму 16941,20 грн. . А з вимоги про сплату боргу , направлену ОСОБА_2 лише 3 лютого 2011 року ( ар. сп. 11) на суму 9166,88 грн. вбачається , що в ній зазначені платежі , які зараховані в оплату загальної суми вимог 16941,20 грн. виконані ОСОБА_2 на користь позивача 28 травня 2008 року, 5 листопада 2008 року та 1 травня 2009 року. Однак, ніякого платежу ОСОБА_2 1 травня 2009 року не виконувалось , а сума оплати від 29 грудня 2008 року , яка зараховується позивачем вже в позовній заяві у вимозі не зазначена . В зв»язку з чим встановити , яка сума була зарахована фактично не можливо.

Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину , що судом першої інстанції були допущені порушення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень при відібранні зразків почерку та підпису ОСОБА_2 та недотримані Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень , самі по собі не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги , оскільки у відповідності до положень ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення , лише у разі якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Так, твердження , що містяться в запереченнях на отриманий висновок експерта ( ар. сп. 186-188) позивач зазначав на те , що експертний висновок базується на не достатній кількості відібраних судом вільних зразків почерку та підписів , що мало би перешкодити експерту зробити свій висновок . Однак , як вбачається з Висновку № 1526-13 від 24 вересня 2013 року судової почеркознавської експертизи ( ар. сп. 159-163) судовий експерт ,будучи попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок , прийшов до категоричного виводу про те , що підпис під видатковій накладній № 2305114/00 від 23 травня 2008 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою. Сам же позивач критикуючи дії суду та експерта не навів фактичних обставин , які б спростовували вище вказані висновки , клопотань щодо призначення додаткової чи повторної експертизи не заявляв.

Таким чином твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 303,304, 307, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2013 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів .

Судді