№ справа:114/1814/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Пиркало Тетяна Василівна

№ провадження:11-кп/190/851/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Чорнобук В. І.

_________________________________________________________________________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2013 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Язєва С.О.,

Суддів -Чорнобука В.І., Дорошенко Т.І.,

при секретарі -Павленко М.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополь у режимі відеоконференцзв'язку з Роздольненським районним судом Автономної Республіки Крим кримінальне провадження №114/1814/13-К відносно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хотень Ізяславського району Хмельницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

за участю прокурора обвинуваченогоБородіної І.Т., ОСОБА_6,

захисника - ОСОБА_8,

В апеляційній скарзі заступник прокурора Автономної Республіки Крим Лемешев О.В. просить вирок Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2013 року скасувати, постановити новий, яким призначити покарання ОСОБА_6 у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та засуджено до покарання у вигляді двох років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком два роки.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а також правильності кваліфікації його дій за даною статтею, мотивує свої доводи тим, що призначене покарання не відповідає як тяжкості вчиненого злочину, так і особі засудженого внаслідок його м'якості.

Апелянт зазначає, що судом не врахована судимість ОСОБА_6 за ч.3 ст. 185 КК України, яка характеризує особу засудженого з негативного боку та має значення для визначення розміру покарання, а також безпідставно не визнано в якості обтяжуючої покарання обставини - рецидив злочинів.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу, захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_6 заперечували проти задоволення доводів апеляційної скарги прокурора.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_6 наприкінці червня 2013 року, знаходячись у лісосмузі, розташованої біля с. Чернишове Роздольненського району АР Крим, шляхом привласнення знайденого, придбав паперовий згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс (марихуана) загальною масою 13.0 (у перерахунку на суху речовину), який, незаконно зберігаючи при собі, переніс за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2, де зберігав для власного споживання до його виявлення та вилучення співробітниками міліції 06.07.2013 року близько о 11-45 годин під час огляду місця події.

Колегія суддів, виконавши вимоги ст.405 КПК України, вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, що викладені у вироку суду першої інстанції, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які правильно оцінені судом і яким дана належна юридична оцінка у вироку та ніким не оскаржуються. Дії ОСОБА_6 судом були правильно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований.

У відповідності зі ст.66 КК України в якості обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд першої інстанції обґрунтовано визнав щире каяття ОСОБА_6 у вчиненому, що знайшло своє підтвердження матеріалами кримінального провадження.

Виходячи із сукупності всього зазначеного, приймаючи до уваги конкретні обставини кримінального провадження, суспільну небезпеку вчиненого, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який має фізичні вади, колегія судів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що цілі покарання зазначені у ст.50 КК України, можуть бути досягнуті без реального знаходження ОСОБА_6 у місцях позбавлення волі при здійсненні контролю за його поведінкою з боку держави, та призначив йому покарання із застосуванням ст.75 КК України.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції про застосування до ОСОБА_6 вимог ст.75 КК України, колегія судів враховує й думку прокурора, що підтримував обвинувачення у суді першої інстанції, та у дебатах просив суд звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

З урахуванням викладеного, колегія судів прийшла до висновку, що призначене обвинуваченому покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

За таких обставин, доводи прокурора Лемешева О.В. щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_6 м'якого покарання колегія судів знаходить необґрунтованими та підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині не вбачає.

Разом з тим, доводи прокурора щодо необхідності визнання в якості обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6, рецидиву злочинів заслуговують на увагу.

Як свідчать матеріали кримінального провадження ОСОБА_6 раніше судимий за умисний злочин проти власності, що не утворює повторність при вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та свідчить про наявність в його діях такої обставини, яка обтяжує покарання як рецидив злочинів.

Таким чином, колегія судів вважає за можливе визнати обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6, рецидив злочинів, у зв'язку з чим внести відповідні зміни в мотивувальну частину вироку суду першої інстанції, що не буде впливати на вид та розмір призначеного обвинуваченому покарання.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора АР Крим Лемешева О.В. задовольнити частково.

Вирок Роздольненського районного суду АР Крим від 16 вересня 2013 року у відношенні ОСОБА_6 змінити у мотивувальній частині.

Визнати обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6, рецидив злочину.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення.

С У Д Д І:

Язєв С.О. Чорнобук В.І. Дорошенко Т.І.