Справа № 161/17048/13-к Провадження №11-кп/773/272/13 Головуючий у 1 інстанції:Борнос А.В.

Категорія:ч.1 ст.191 КК України Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Матвієнко Н.В.,

суддів - Лозовського А.О., Клока О.М.,

при секретарі - Білоусі І.Л.,

за участю прокурора - Леміщака Д.М.,

обвинуваченого -ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

представника цивільного позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 23 жовтня 2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не працюючий, одружений, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, в порядку ст.89 КК України судимості не має,

- засуджений за ч.1 ст.191 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 2 роки.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь ТОВ "Кримська водочна компанія" 57566 грн. 90 коп. завданих матеріальних збитків та в доход держави 595 грн. 20 коп. судових витрат за проведення судово-психіатричної експертизи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишено попередній - особисте зобов'язання.

Вироком вирішено долю речових доказів.

За вироком ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що працюючи на посаді агента торгового відділу продаж Волинської філії ТОВ "Кримська водочна Компанія" по Волинській та Рівненській областях в період з 22.02.2013 року по 01.07.2013 року привласнив грошові кошти даного товариства, які йому були ввірені та перебували у його віддані, на загальну суму 57566 грн. 90 коп., використавши їх на власні потреби, чим спричинив Волинської філії ТОВ "Кримська водочна Компанія" матеріальну шкоду на зазначену суму.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій, посилається на те, що йому судом призначене надто суворе покарання, без врахування всіх обставин, що пом'якшують покарання. Просить врахувати, що він вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, має на утриманні малолітню дитину, характеризується позитивно та застосувати ст.75 КК України.

В запереченні на апеляцію прокурор прокуратури м. Луцька та представник цивільного позивача ТОВ "Кримська водочна компанія" вважають, що призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам закону, тому просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, які її підтримали, прокурора та представника цивільного позивача ТОВ "Кримська водочна компанія", які заперечили апеляційну скаргу, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи і його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у привласненні чужого майна, яке йому було ввірене, ґрунтується на об'єктивно досліджених в судовому засіданні доказах, і його дії вірно кваліфіковані судом за ч.1 ст.191 КК України, що не оспорюється в апеляційній скарзі.

Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 щодо суворості призначеного йому покарання, то колегія суддів не погоджується з даними доводами.

Згідно ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен враховувати ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

З матеріалів справи вбачається, що при призначенні покарання ОСОБА_1 судом враховано тяжкість вчиненого ним злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про його особу, який за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, а також те, що він повністю визнав свою винуватість у вчиненому і щиро розкаюється.

Разом з тим судом також врахована кількість епізодів привласнення і сума привласнених грошей, яка ОСОБА_1 повністю не відшкодована. При таких обставинах колегія суддів не знаходить підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, тому підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 23 жовтня 2013 року щодо - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: