№ справа:116/4957/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Хіневич Алла Миколаївна

№ провадження:11-кп/190/916/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кордик С. В.

_________________________________________________________________________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" грудня 2013 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Склярова В.М.

Суддів -Кордика С.В., Петюшевої Н.М.

при секретарі -Оруджові Ф.А.о.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 116/4957/13-к за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Сімферопольського районного суду АР Крим від 27 вересня 2013 року стосовно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 дня народження, уродженця м. Вільногірська Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України,

за участю прокурора обвинуваченогоЯрошенко Л.Д., потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_6, захисника ОСОБА_9

У апеляційній скарзі обвинувачений, ставить питання про зміну вироку суду та перекваліфікації його дій на іншу норму кримінального закону.

Вироком суду першої інстанції від 27 вересня 2013 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі.

Доводи обвинуваченого мотивовані тим, що при вірно встановлених фактичних обставин, його дії неправильно кваліфіковані судом як вбивство, оскільки умислу на це він не мав.

Апелянт стверджує зокрема, що його дії, наслідком яких настала смерть потерпілої, були викликані бажанням заспокоїти останню. При цьому, заподіяння смерті він не передбачав і передбачати не міг. Вважає, що наявність в нього умислу на вбивство не підтверджено жодним доказом.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений та його захисник наполягали на задоволенні апеляційної скарги, а прокурор та потерпіла вважали, що підстави для задоволення скарги та зміни вироку, за наведеними обвинуваченим доводами, відсутні.

Як видно з вироку ОСОБА_6 засуджено за те, що він, 29 червня 2013 року, приблизно о 01 годині 35 хвилин, знаходячись на ділянці АДРЕСА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в ході конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, з метою вбивства, схопив обома руками за шию ОСОБА_10 і став її душити, внаслідок чого заподіяв останній зазначені у вироку тілесні ушкодження несумісні з життям.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, думку прокурора та потерпілої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до такого.

Фактичні обставини кримінального провадження були предметом ретельної перевірки та оцінки суду першої інстанції і в апеляційній скарзі обвинуваченим не оспорюються.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 в умисному вбивстві ОСОБА_10 та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 115 КК України є правильними, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і ґрунтуються на зібраних у справі доказах.

Зокрема, такі висновки суду підтверджуються показаннями самого обвинуваченого; показаннями свідків; показаннями експерта; висновками судово-медичної та імунологічних експертиз; даними протоколів огляду місця події та проведення слідчого експерименту.

Судом першої інстанції ретельно перевірялись доводи обвинуваченого щодо відсутності умислу на заподіяння смерті потерпілій та те, що він не передбачав таких наслідків.

Викладені у вироку мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими, оскільки вони спростовуються висновками судово-медичної експертизи та показаннями експерта про характер та локалізацію виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень, заподіяних способом придушення за шию, що вже само по собі є небезпечним для життя в момент заподіяння і є загальновідомим фактом.

Крім того, за показаннями самого обвинуваченого його дії не носили спонтанний і ситуативний характер, були викликані реакцією на образи з боку потерпілої, придушення останньої відбувалося на протязі однієї хвилини та, згідно висновку експерта, з прикладенням одного травматичного впливу з достатньою силою для того, щоб заподіяти чисельні синці на шиї потерпілої, крововиливи у м'які тканини шиї та язику, переломи на під'язиковій кістці та щитовидному хрящі, від яких і настала її смерть, а дії обвинуваченим були припинені.

Всі ці обставини в сукупності з іншими доказами по справі свідчать про наявність у обвинуваченого умислу на вбивство потерпілої і спростовують його версію про намагання у такий спосіб заспокоїти останню, а тому підстав для перекваліфікації його дій на іншу норму кримінального закону немає.

Оскільки фактичні обставини кримінального провадження знайшли у вироку вірну кримінально-правову оцінку дій ОСОБА_6, тобто судом правильно застосовано кримінальний закон, то апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 404, 407, 419 Кримінального процесуального Кодексу України колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2013 року стосовно нього - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом безпосередньої подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а обвинуваченим в той же строк та в тому ж порядку з дня вручення йому копії даної ухвали.

С У Д Д І:

В.М. Скляров С.В. Кордик Н.М. Петюшева