УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №177/467/13-ц Головуючий в 1 -й інстанції
Провадження №22ц/774/2301/К/13 суддя Бондарчук
Категорія - 45 (I) Суддя-доповідач -Бондар
Ухвала
Іменем України
15 жовтня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Бондар Я.М.,
суддів: Михайлів Л.В., Братіщевої Л.А.,
при секретарі Батуринській В.Б.,
за участіпозивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2, на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15.08.2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, встановлення меж земельної ділянки, зобов'язання погодити та підписати технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку -
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2013 року позивач ОСОБА_1 через представника звернувся з названою заявою в суд, в якій зазначив, що йому безкоштовно передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,23 га в АДРЕСА_1 з уточненням в подальшому площі земельної ділянки в порядку обміру.
В 2001 році ДП «Дніпропетровський регіональний центр державного земельного кадастру» встановлені межі земельної ділянки в АДРЕСА_1 в розмірі 0,21 га. 10 лютого 2009 року позивачу надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки для обслуговування і будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд в розмірі 0,21 га за вищевказаною адресою, згідно рішення № 1085 Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області 22 сесії V скликання. З даним рішенням позивач звернувся до ПП «Геохора» щодо оформлення документів для приватизації земельної ділянки, при проведенні фактичних обмірів спірної земельної ділянки було встановлено, що фактичний розмір земельної ділянки становить 0.2140 га, в т.ч. рілля 0,0900 га, сади 0.0582 га, під забудову 0,0658 га. Однак, при подальшому оформленні технічної документації виникла необхідність в підписанні суміжними землекористувачами акта погодження меж земельної ділянки, які існували на час проведення землевпорядних робіт. Але суміжні землекористувачі - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відмовились від підписання акта встановлення меж в натурі на місцевості через особисті неприязні стосунки. Враховуючи, що відмова цих осіб підписати акт перешкоджає отриманню ним Державного акту на земельну ділянку, позивач просив суд постановити рішення, яким усунути йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,2140 га в т. ч. рілля 0,0900 га, сади 0,0582 га, під забудову 0,0658 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1; встановити межі земельної ділянки площею 0,2140 га, в т.ч. рілля 0,0900 га, сади 0,0582, під забудову 0,0658 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в відповідних розмірах та зобов'язати відповідача Лозуватську сільську раду Дніпропетровської області погодити та підписати технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15.08.2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача поставив питання про скасування даного рішення та ухвалення нового про задоволення позволених вимог, зазначивши про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема 91,96, 103, 196, 198, 158 ЗК України, зокрема щодо того, що власники та землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних ділянок та землекористувачів, та зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них.
Заслухавши доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок від 15.08.1991 року позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідно до виписки з рішення Лозуватської сільської ради Криворізького району № 190 від 27.12.2000 року ОСОБА_1 безкоштовно передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,23 га в АДРЕСА_1 з уточненням в подальшому площі земельної ділянки в порядку обміру.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 3 ст.158 ЗК України передбачено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Згідно із ст. 158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян - заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні. Рішення цих органів щодо такого спору не може бути підставою для відмови в прийнятті заяви чи для закриття провадження в порушеній справі.
Крім того, ст. 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Порядок видачі державних актів про право власності на земельну ділянку регулюється Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності не земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Державного Комітету України По земельних ресурсах 04.05.1999 року № 43.
Відповідно до п. 1 .12 цієї Інструкції складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка та затвердженим в установленому законом порядку відведення цієї ділянки.
Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.
Відповідно до п.2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 18.05. 2010 року за № 376, межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами. Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, крім випадків збігу вказаних поворотних точок меж з твердими точками на місцевості.
Тобто, вимоги однієї та іншої Інструкції передбачають, що межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами та відповідають вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками щодо порядку винесення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості), у п.п.4.2, 4.3 якої зазначено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 ЗК України документації із землеустрою.
Рішенням Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області 22 сесії V скликання від 10 лютого 2009 року № 1085 ОСОБА_1 наданий дозвіл на приватизацію земельної ділянки площею 0,21 га і виготовлення документації із землеустрою.
Позивач з метою реалізації права на приватизацію вказаної земельної ділянки звернувся до ПП «Геохора» із замовленням про виготовлення відповідної технічної документації із землеустрою. ПП «Геохора» виготовило ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою відповідно до вимог ст. 118 ЗК України, Закону України Про землеустрій», Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право власності на землю, право користування землею, договорі, договорів на право тимчасового користування.
Згідно пояснювальної записки межі земельної ділянки погоджені із суміжними землекористувачами, про що складено відповідний акт. Заперечень при цьому не було виявлено. Проте ці обставини не знайшли свого підтвердження в матеріалах технічної документації оскільки, як вбачається із акту встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі суміжні землекористувачі - відповідачі по справі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 ОСОБА_9, свої підписи в акті поставити відмовились.
Відповідачі заперечили проти позовних вимог позивача з тих підстав, що фактично ніхто із виконавців при виготовленні технічної документації питання меж з ними не узгоджував, межі і межові знаки на місцевості не вказав. Позивач ОСОБА_1 як замовник ці питання ні з ким із суміжних землекористувачів не узгоджував, вимагаючи поставити підпис в уже виготовленому акті встановлення існуючих меж.
Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що між позивачем і відповідачами - суміжними землекористувачами/власниками на момент розробки технічної документації виник спір щодо меж земельної ділянки, яку виявив бажання приватизувати позивач.
Статтею 56 Закону України „Про землеустрій" передбачено, що до складу технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включається матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки.
Статтею 198 ЗК України передбачено, що кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
Відповідне погодження здійснюється спеціально уповноваженими організаціями, які мають право складати технічну документацію із землеустрою. Проведення кадастрової зйомки не впливає на правовий режим земельної ділянки і не є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини. Кадастрові роботи створюють лише інформаційну базу.
Непогодження меж земельної ділянки, при наявності земельного спору є формою реалізації прав землекористувача, у даному разі сторін по справі, не може бути розцінена як створення перешкод у землекористуванні.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Виходячи з названих норм закону та керуючись ст.ст.12, 13, 16 ЦК України, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позову про встановлення меж земельної ділянки, зобов'язання погодити та підписати технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку оскільки такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів не передбачений діючим законодавством.
Колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до наданих сторонами доказів та встановлених обставин, тому відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними нормами чинного законодавства та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15.08.2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: